2. Патологічна (передчасна ) смерть

а) насильна(травма , вбивство) - це наслідок будь - якого

насильства.

б) від хвороби .

3.Нагла (раптова) - настає несподівано ,ніби в стані здоров’я або при

Тяжкому захворюванні , яке не викликало побоювання смерті

(інфаркт , кровотеча , зупинка серця).

4.Вдавана ( летаргія ) - коли всі функції організму бувають знижені

настільки , що суб’єкта легко можна вважати за померлого

(діяльність серця слабка, дихання поверхневе, рідке).

Через деякий час після смерті в трупі починають з’являтися трупні зміни. До них належать :

1.Охолодження трупа - є результатом вирівнювання температури тіла з

Температурою навколишнього середовища

2.Висихання шкіри , слизових оболонок, помутніння рогівки ока.

3.Трупне задубіння - настає через 6-10 годин після смерті і проявляється

тим , що вольові і мимовільні м’язи скорочуються і ущільнюються.

Через 24 години воно спадає , м’язи стають слабкі . М’яз серця

зазнає задубіння через півгодини після смерті і його стан , ніби

відповідає систолічному скороченню шлуночків з витісненням із

них крові.

4.Трупні плями - темно - багряні плями на шкірі внаслідок стікання

крові ( від своєї ваги) в частини трупа , які містяться найнижче.

5.Трупна імбібіція - проживлення та пофарбування оболонок судин і

органів в бурувате - червоний колір , завдяки переходу

гемоглобіну в плазму і дифундує разом з нею крізь стінки судин у

навкружні тканині.

6.Трупний розклад - має в основі розпад тканин трупа по часті як

наслідок ферментативних процесів, по часті як наслідок діяння

мікроорганізмів.

7.Трупна емфізема - це опухання і розм’якшення тканин трупа, вони

перетворюються в смердючу, брудно-сіро - зелену м’яку масу,

пронизану силою газових міхурців(розвивається у внутрішніх

органах і надає пінистого вигляду).

До повного розпаду м’яких тканин, коли від трупа лишаються тільки кісткові частини, справа може дійти в різні строки, в середньому для цього потрібно близько двох років.

Коли виникає потреба зберегти труп від розкладу, то незабаром після смерті вводять під тиском через стегнову артерію в його судинну систему розчин формаліну (краще наполовину з розчином сулеми) в кількості 2-3 літри.

Конституція і її значення для патології.

Серед кліницистів найбільш розповсюджена класифікація М.В.Черноруцького,яка включає три конституційні типи:

1. АСТЕНІЧНИЙ,

2. НОРМОСТЕНІЧНИЙ,

3. ГІПЕРСТЕНІЧНИЙ.

Астеніки - характеризуються тим,що повздовжні розміри в них значно більше,ніж

поперекові, тіло плоске і вузьке,кінцівки довгі.

Астенікам властиве:

а) низький тиск,

б) збільшення ЖЕЛ,

в) зменшена кількість еритроцитів в крові,

г) низька кислотність шлункового соку

Для гіперстеників характерний:

а) переважний ріст у ширину,

б) масивність і вгодованість,

в) короткі кінцівки,

г) живіт переважає над грудною клітиною.

Фізіологічні показники змінені протилежно астенікам.

Медико – патологічний напрямок у конституції залишається провідним.

Головне його завдання-з’ясування схильності представників різних конституційних типів до певних захворювань.

Хвороби серця і судин переважно уражають людей із гіперстенічною конституцією.

У астеніків а)частіше виразкова хвороба шлунку і 12-ти палої кишки,

б)частіше хворіють на туберкульоз.

Крім домінуючих конституційних типів існують аномальні варіанти,названі діатезами.

Вони проявляються здебільшого у дітей.

Виділяють три головні типи діатезів: