1. Сутність та класифікація методів управління.

2. Охарактеризуйте комунікаційний процес, його елементи та етапи.

3. Тести.

3. Об’єкт управління – це:

1) особи або органи, які здійснюють наукове дослідження теоретичної проблеми, проектування нової системи, управління розвитком системи, її експлуатацію;

2) комплекс відносин в системі, що визначається суб’єктом управління;

3) елемент (група елементів) системи управління виробничо-господарською організацією, яка змінює свою поведінку під впливом суб’єкта управління.

7. Метою менеджменту є:

1) персональна відповідальність кожного працівника, поділ праці управління, наявність службових повноважень;

2) постійне подолання ризику чи ризикових ситуацій як сьогодні , так і в майбутньому;

3) взаємодія з колективом, спрямована на адаптацію організації до зовнішнього середовища.

8. Найважливішими завданнями менеджменту є:

1) персональна відповідальність кожного працівника, наявність цілей діяльності організації, поділ праці в управлінні, визначення службових повноважень, право менеджера на позитивні та негативні дії щодо працівників;

2) організування. Становлення цілей, мотивування, налагодження лінійно-функціональних зв’язків, контролювання, оптимізація розмірів підприємства;

3) організація виробництва товарів і послуг з урахуванням потреб споживачів на основі наявних матеріальних і людських ресурсів, забезпечення рентабельності діяльності організації та її стабільного становища на ринку.

12. Керівник – це особа, яка:

1) здійснює планування, нормування, готує інформацію для прийняття управлінських рішень, веде облік;

2) займається первинним обліком, обробкою документів, передаванням і оформленням інформації, розрахунково-обчислювальними роботами;

3) очолює організацію загалом, її структурно відокремлений виробничий або функціональний підрозділ і наділена повноваженнями щодо прийняття рішень для розпорядження виділеними матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами.

15. Чинники зовнішнього середовища організації прямої дії:

1) технологія, стан економіки, соціокультурні фактори, політичні фактори, відносини з місцевим населенням;

2) розмір і структура потреб населення, рівень його доходів і нагромаджень, рівень цін, можливість одержання споживчого кредиту, політичну стабільність і спрямованість внутрішньої політики, розвиток науки і техніки, рівень культури населення, міжнародну

конкуренцію, вплив постачальників і технології, економіки і конкуренції, законодавство, соціально і культурні зміни в суспільстві.

3) постачальники, закони і державні органи, споживачі, конкуренти;

49. Сутність лінійного управління полягає в тому, що:

1) управління здійснюється кваліфікованими фахівцями, які добре знають конкретні сфери виробництва, господарювання та управління і готують кваліфіковані рішення;

2) на чолі кожного виробничого колективу стоїть керівник (орган управління), який здійснює всі функції управління;

3) при лінійних керівниках створюються штаби (служби), які спеціалізуються на виконанні певних управлінських функцій.

51. Сутність функціональної організації полягає в тому, що:

1) управління здійснюється кваліфікованими фахівцями, які добре знають конкретні сфери виробництва, господарювання та управління і готують кваліфіковані рішення;

2) на чолі кожного виробничого колективу стоїть керівник (орган управління), який здійснює всі функції управління;

3) при лінійних керівниках створюються штаби (служби), які спеціалізуються на виконанні певних управлінських функцій.

56. Процес організування – це:

1) комплекс дій, кроків менеджера з організації діяльності всіх підпорядкованих йому управлінців;

2) перелік компетентних виконавчих органів, які функціонують в менеджментів відповідно до змісту виробничої діяльності підприємства та управлінських рішень, що приймаються;

3) перелік конкретних заходів, що визначають напрями діяльності менеджера і підпорядкованих йому працівників.

57. Мотивування як функція менеджменту – це:

1) засіб цілеспрямованого впливу на трудовий колектив або на окремих його членів;

2) система засобів і важелів впливу на соціально-психологічний клімат у колективі, на трудову та соціальну активність колективу і його окремих працівників;

3) процес спонукання працівників до високопродуктивної діяльності шляхом використання наявних або створених нових мотивів (потреби та інстинкти, захоплення та емоції, установки та ідеали).

58. Піраміду потреб побудував:

1) А. Маслоу;

2) Д. Мак- Клей ланд;

3) Д. Мак-Грегор.

В-21