1. Сутність комунікацій та їх роль у системі управління.

2.Організація як об’єкт управління. Види організацій та їх характеристика.

3. Тести.

1. Під продуктивністю організації розуміють:

1) результативність організації;

2) відношення кількості продукції, виробленої даною системою за даний період часу, до кількості ресурсів, спожитих для створення або виробництва цієї продукції;

3) відношення вартості випущеної продукції до чисельності працюючих і вартості основних фондів.

2. Критеріями результативності організації є:

1) рентабельність, фондовіддача, прибуток, витрати обігу, валовий дохід, рівень дивідендів;

2) продуктивність живої праці, продуктивність уречевленої праці, рівень рентабельності, відношення чисельності управлінських працівників до чисельності операційних працівників;

3) дієвість, економічність, якість, прибутковість, продуктивність, якість трудового життя, інноваційність.

3. Управління продуктивністю організації охоплює наступні дії:

1) концентрацію уваги на результативності й продуктивності та розробку загальної політики у цьому напрямі; розробку стратегічних планів (програм) продуктивності; розробку підходів і методів вимірювання й оцінки продуктивності; розробку стратегій і методів контролю продуктивності;

2) концентрацію всіх ресурсів на вирішальних напрямах розвитку організації; визначення відповідальних осіб за зростання продуктивності організації; стратегію управління продуктивністю; методи управління живою працею; шляхи забезпечення оперативного управління продуктивністю;

3) розробку системи цілей організації, що витікають із її місії; розробку комплексу стратегій: корпоративної, конкурентних та функціональних; диверсифікацію виробництва й управління.

4. Функціональний поділ праці в менеджменті – це:

1) спеціалізація працівників, відповідно до п’ятьох великих груп робітників: керівництво організацією; керівництво структурним підрозділом апарату управління; розробка варіантів рішень на основі інформації про здійснення робіт згідно з певною функцією; обробка інформації, яка надходить як від об’єкта управління, так і з інших джерел та створення комплексу документації, необхідної для виконання функцій менеджменту; оформлення документації, її пересилання, зберігання, облік, сортування;

2) закріплення конкретних функцій управління за підрозділами чи конкретними працівниками;

3) поділ праці, згідно якого співробітники виконують різну роботу, що відповідає їх кваліфікації та досвіду.

5. Конформізм – це:

1) протиставлення особистості колективу;

2) сукупність стійких психологічних рис, що визначають лінію поведінки людини, її ставлення до справи, до інших людей і до самої себе;

3) прийняття готових стандартів особистої поведінки згідно з існуючими порядками, нормами, правилами.

6. Соціальна роль, яку виконує людина – це:

1) певний стереотип, шаблон поведінки, який очікується від людини у конкретній ситуації;

2) потреба людини у спілкуванні, прагнення підтримувати добрі відносини зі своїми колегами;

3) наявність мотивів, які породжуються діяльністю.

7. До складу методів розпорядчого впливу входять:

1) накази, постанови, розпорядження, вказівки, резолюції;

2) примірні статути, положення про суб’єкти господарювання та їхні підрозділи, посадові інструкції, норми і нормативи витрат, матеріалів, праці, стандарти та ін.;

3) регламентування, нормування й інструктування.

8. Мотив визначається як:

1) анатомо - фізіологічні та психічні якості людей, які дозволяють засвоювати певного роду знання та набувати навички для виконання корисної діяльності;

2) стимул, відображений у свідомості людини (чи в груповій колективній свідомості) як внутрішнє спонукання;

3) зовнішній вплив на людину (чи на групу), що спонукає до цілеспрямованої дії.

9. Цілі менеджменту – це:

1) опис майбутнього стану підприємства, відправний пункт при розробці та прийнятті планів і управлінських рішень, засіб мотивування працівників і контролювання результатів діяльності колективу організації загалом та кожного працівника зокрема;

2) система економічних регуляторів господарської діяльності, за допомогою яких визначається спосів існування соціально-економічної системи загалом та її окремих ланок.

3) вольовий акт втручання суб’єкта управління в діяльність об’єкта управління для виходу з певної виробничо-господарської чи іншої ситуації.

10. Місія організації – це:

1) вольовий акт втручання суб’єкта управління в діяльність об’єкта управління для виходу з певної виробничо-господарської чи іншої ситуації.

2) сукупність елементів, які технологічно пов’язані між собою в процесі виробництва;

3) чітко сформульована мета діяльності організації, яка визначає рольову поведінку організації та її членів у навколишньому середовищі.

11. Функція менеджменту „планування” – це:

1) опис майбутнього стану підприємства, відправний пункт при розробці та прийнятті планів і управлінських рішень, засіб мотивування працівників і контролювання результатів діяльності колективу організації в цілому та кожного працівника зокрема;

2) конкретизація цілей у системі показників соціально-господарської діяльності підприємства та розробка стратегії й тактики виробничої і управлінської діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту і виконання розроблених планів;

3) перелік конкретних заходів, що визначають напрями діяльності менеджера і підпорядкованих йому управлінців.

В-9