1. Етика бізнесу та її роль у розвитку управління.

2.Характеристика способів комунікацій . Комунікаційні канали і сфери їх застосування.

3. Тести.

1. Конфлікт – це:

1) певний стереотип, шаблон поведінки, який очікується від людини у конкретній ситуації;

2) зіткнення різноспрямованих тенденцій у психіці окремої людини, у взаємовідносинах двох і більше людей або їх формальних і неформальних об’єднань, обумовлене розбіжністю у поглядах, позиціях, інтересах;

3) емоційний стан організму, який виникає у напружених ситуаціях.

2. Причини виникнення конфліктів в організації:

1)обмеженість ресурсів; взаємозалежність завдань; розбіжності в цілях; відмінності в уявленнях, інтересах та цінностях, в манері поведінки і в життєвому досвіді людей, незадовільні комунікації;

2) незбалансованість обов’язків, прав та повноважень працівників, невикористання координаційних та інтеграційних механізмів, відсутність загальних організаційних цілей, незадовільні комунікації.

3. Розрізняють наступні основні типи конфліктів:

1) між організацією і середовищем, між рівневі, між різними відділами (підрозділами), між керівником і робочою групою, між працівниками;

2) внутрішньо особові, між особові, між особистістю і групою, між групові;

3) між організацією і середовищем, внутрішньо особові; між працівниками, між особистістю і групою.

4. До методів управління конфліктною ситуацією належать:

1) індивідуальні й колективні;

2) внутрішньо особові й між особові;

3) структурні й між особові.

5. До структурних методів управління конфліктною ситуацією відносять:

1) роз’яснення вимог до праці, використання координаційних та інтеграційних механізмів, встановлення загальних організаційних координаційних цілей, використання системи винагород;

2) вольовий контроль за станом організації; свідома зміна процесів сприйняття і оцінки ситуації; емоційно-психологічна розрядка; зниження вимог до себе та інших; доручення вирішення проблеми іншим;

3) ухилення, згладжування, примушування, компроміс, вирішення проблем.

6. Влада – це:

1) система цінностей, які поділяють усі члени організації;

2) можливість впливати на поведінку інших;

3) надання допомоги працівникам у реалізації їхніх власних задумів.

7. Організація управлінської праці – це:

1) право особи давати офіційні доручення підлеглим і вимагати їх виконання;

2) створення умов, необхідних для плідної спільної праці, цілеспрямованих і скоординованих дій підлеглих, зайнятих у процесах управління і виробництва;

3) порядок, правила службової поведінки в апараті управління, спрямовані на виконання поточних та перспективних завдань керівниками, фахівцями та іншими працівниками управління відповідно до діючих посадових інструкцій та положень про структурні підрозділи.

8. Культура організації – це:

1) гнучка поведінка керівника щодо підлеглих;

2) образ організації, система цінностей, філософія організації, яку поділяють всі її працівники.

3) клімат у групі (колективі).

9. На культуру організації впливають наступні фактори:

1) прогресивна технологія управління, раціональна організація управлінської праці, неформальні канали комунікації;

2) ідеальні цілі, пануючі ідеї і цінності, видатні діячі і рольові моделі, прийняті стандарти і правила, неформальні канали комунікації;

3) прогресивна технологія управління, ідеальні цілі, пануючі ідеї і цінності, раціональна організація управлінської праці.

10. Культура менеджменту складається з наступних елементів:

1) культура організації робочих місць, культура документації, культура умов праці, культура відпочинку;

2) рівень загальної культури працівників, знання науки управління, культура працівників управління; культура процесу управління; культура умов праці; культура документації;

3) культура працівників менеджменту, культура процесу менеджменту,, культура умов праці, культура документації.

11. Культура працівників менеджменту характеризується:

1) використанням в організації сучасного прогресивного процесу менеджменту;

2) рівнем загальної культури, наявністю ділових якостей, необхідних для виконання роботи відповідно до посад, які обіймають працівники;

3) наявністю зручного приміщення і робочого місця працівника, їх відповідності санітарно-гігієнічнім нормам.

12. Норматив чисельності працівників – це:

1) визначення потреби в загальній чисельності працівників;

2) визначення необхідної кількості робочих місць;

3) регламентована чисельність працівників організації, необхідна для її якісного функціонування за певних організаційно-технічних умов.

13. Набір персоналу організацією – це:

1) укладення трудових договорів із працівниками;

2) створення необхідного резерву кандидатів на всі посади й спеціальності;

3) ротація кадрів за рівнями управління.

В-1