1. Функції управлінської діяльності, їх характеристика

2. Охарактеризуйте комунікаційний процес, його елементи та етапи.

3. Тести.

1. Стиль управління – це:

1) процес спонукання працівників до високопродуктивної діяльності шляхом використання наявних або створених нових мотивів (потреби та інстинкти, захоплення та емоції, установки та ідеали);

2) гнучка поведінка керівника щодо співпрацівників, яка змінюється в часі залежно від ситуації і проявляється у способах виконання управлінських робіт апаратом працівників, які підпорядковані керівнику;

3) сукупність типових і відносно стабільних прийомів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного виконання управлінських функцій і тим самим завдань, які стоять перед господарською системою.

2. Стиль керівництва – це:

1) процес спонукання працівників до високопродуктивної діяльності шляхом використання наявних або створених нових мотивів (потреби та інстинкти, захоплення та емоції, установки та ідеали);

2) гнучка поведінка керівника щодо співпрацівників, яка змінюється в часі залежно від ситуації і проявляється у способах виконання управлінських робіт апаратом працівників, які підпорядковані керівнику;

3) сукупність типових і відносно стабільних прийомів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного виконання управлінських функцій і тим самим завдань, які стоять перед господарською системою.

3. Контролювання як функція менеджменту - це:

1) процес спонукання працівників до високопродуктивної діяльності шляхом використання наявних або створених нових мотивів;

2) процес визначення якості і корегування роботи, яка виконується підлеглими з тим, щоб забезпечити виконання планів, спрямованих на досягнення цілей підприємства;

3) сукупність типових і відносно стабільних прийомів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного виконання управлінських функцій і тим самим завдань, які стоять перед господарською системою.

4.Процес контролювання складається з наступних етапів:

1) визначення мети, встановлення нормативів, співставлення фактичної діяльності з нормативами;

2) встановлення нормативів, корегування відхилень від планів і нормативів;

3) встановлення нормативів, співставлення фактичної діяльності з нормативами, корегування відхилень від планів і нормативів.

5. Методом називається:

1) засоби цілеспрямованого впливу на трудовий колектив або на окремих його членів для досягнення цілей організації;

2) цілеспрямована дія на колективи людей для організації і координації їх діяльності;

3) захід (прийом) або сукупність заходів (прийомів) у будь-якій сфері людської діяльності, спосіб досягнення мети, шлях вирішення будь-якого завдання, виконання певної операції.

6. Методи управління (менеджменту) – це:

1) засоби цілеспрямованого впливу на трудовий колектив або на окремих його членів для досягнення цілей організації;

2) цілеспрямована дія на колективи людей для організації і координації їх діяльності;

3) захід (прийом) або сукупність заходів (прийомів) у будь-якій сфері людської діяльності, спосіб досягнення мети, шлях вирішення будь-якого завдання, виконання певної операції.

7. Методи управління поділяються на:

1) фізіологічні, технічні, соціальні, гігієнічні;

2) управлінські, об’єктивні, суб’єктивні, загальні;

3) економічні, організаційно-розпорядчі, соціальні.

8. Посадові інструкції працівників належать до:

1) економічних методів управління;

2) організаційно-розпорядчих методів управління;

3) соціальних методів управління.

9. Інструктування працівника при видачі йому службового завдання належить до:

1) економічних методів управління;

2) організаційно-розпорядчих методів управління;

3) соціальних методів управління.

10. Соціальна роль, яку виконує людина – це:

1) певний стереотип, шаблон поведінки, який очікується від людини у конкретній ситуації;

2) потреба людини у спілкуванні, прагнення підтримувати добрі відносини зі своїми колегами;

3) наявність мотивів, які породжуються діяльністю.

11. До складу методів розпорядчого впливу входять:

1) накази, постанови, розпорядження, вказівки, резолюції;

2) примірні статути, положення про суб’єкти господарювання та їхні підрозділи, посадові інструкції, норми і нормативи витрат, матеріалів, праці, стандарти та ін.;

3) регламентування, нормування й інструктування.

12. Мотив визначається як:

1) анатомо - фізіологічні та психічні якості людей, які дозволяють засвоювати певного роду знання та набувати навички для виконання корисної діяльності;

2) стимул, відображений у свідомості людини (чи в груповій колективній свідомості) як внутрішнє спонукання;

3) зовнішній вплив на людину (чи на групу), що спонукає до цілеспрямованої дії.

В-7