5. Фонетичне членування мовленнєвого потоку. Фраза такт.

Мовлення членується на фрази, такти, склади і звуки.

Фраза – найкрупніший відрізок мовлення, що є інтонаційно-змістовною єдністю. У мовленнєвому потоці фраза з обох боків виділяється паузами.

« Я єсть народ|якого правди сила|ніким звойована ще не була||

Кожна фраза має власний наголос, членування допускає варіанти, залежно від змісту.

«Казнить нельзя помиловать».

Фраза розпадається на такти.

Такт – частина фрази, об’єднана одним наголосом.

«Реве та стогне|Дніпр|широкий|

Сердитий|вітер|завива||»

Такти членуються на склади, а склади, в свою чергу, на звуки.

6. Склад. Теорії складу. Типи складів.

Мовлення членується на фрази, фрази – на такти, а такти – на склади.

Існують три теорії складу:

1. Еспіраторна (гр. espire - дихати) – за нею, склад – це звук чи кілька звуків, вимовлені одним поштовхом повітря.

2. Теорія мускульної напруги – за цією теорією, склад – це частина такту, яка вимовляється з єдиною мускульною напругою.

3. Сонорна – за нею, склад – це частина такту, яка складається з вершини (ядра) і перефірії (менш звучних звуків).

Типи складів:

1. Відкритий (закінчується на голосний);

2. Закритий (закінчується на приголосний);

3. Прикритий (починається з приголосного);

4. Неприкритий (починається з голосної)

Більшість складів мають в собі 1 голосний, такі склади називаються монофтонги. Існують склади, в межах якого є кілька голосних – поліфтонги. Найпоширенішими є дифтонги та трифтонги.

Дифтонг – 2 голосних, які утворюють склад (англ. my [mai], нім. heute [hoite]), вони бувають висхідними, коли головний елемент – це 2 голосних (італ. bueno – [dueno] - хороший), низхідні – англ. mai.

Трифтонги - 3 голосних в одному складі (англ. power [pauve], нім.bawer [bauer])

7. Наголос. Види наголосу.

Крім фонетичних одиниць в українській мові використовуються просодичні засоби: наголос, інтонація.

Наголос – виділення в мовленні певної одиниці з ряду однорідних за допомогою фонетичних засобів.

Існує 3 види наголосу:

1. Словесний – він буває динамічним, музикальним, кількісним.

• динамічний (силовий) виділяє один із складів слова більшою силою. Він може бути фіксованим (в усіх словах падає на певний склад) і нефіксованим (падає на будь-який склад). Буває рухомим (коли у різних формах слів падає на різні склади (вчитель, вчителі) і нерухомий (коли в усіх словах і формах падає на один склад).

2. Музикальний виділяє один із складів інтонаційно, підвищенням основного тону (для української мови не характерний).

3. Кількісний – виділяє один із складів більшою тривалістю звучання.

4. Фразовий – виділення певного слова у фразі. (Коли я вийшов на ву^/лицю, то зустрів давнього дру^/га).

5. Логічний – особливе виділення якогось слова чи кількох слів у висловлюванні.

6. Емфатичний – емоційне виділення тих чи інших слів у висловлюванні напруженою вимовою певних звуків (Він чудо-о-ва людина!).

В сучасних мовах трапляються випадки, коли слова зберігають смислову самостійність, але втрачають наголос і примикають до інших слів, об’єднуючись з ними спільним наголосом, ці слова називаються клітиками.

Енклітики – якщо ненаголошене слово приєднується після наголошеного (рос. во^/ поле, и^/з лесу, за^/ спину).

Проклітики – слово перед наголошеним словом (переді мно^/ю, мимо на^/с)