Класифікація організаційно-розпорядчих методів управління

№/П

Класифікаційна ознака

Групи документів

1.

Специфіка засобів важелів організаційного впливу

Регламент – норма – інструкція- дисицплінарни вимоги – відповідальність – повноваження та ін.

2.

Роль у процесі управління

- Організацій-стабілізуючі. Основний зміст методів організаційно-стабілізуючого впливу полягає у встановленні складу елементів системи і стійких організаційних зв”язків між ними закріпленням певних обов”язків як за системою в цілому, так і за окремими її ланками

• Розпорядчі. Методи розпорядчого впливу відображають поточне використання встановлених організаційних зв”язків і їх часткове корегування в разі зміни умов роботи. В основу розпорядчих методів покладено повноваження та обов”язки.

Обидві групи методів управління використовуються разом, оскільки вони доповнюють одна одну. Разом з тим ці методи є взаємозамінними, що визначає особливості обраного в управлінні того чи іншого типу організації або основні аспекти організаційної діяльності в процесі управління.

№/П

Класифікаційна ознака

Групи документів

3.

Джерела впливу

Виділяють способи організаційного вплдиву першого, другого та наступного рівнів управління.

На вищих рівнях системи управління переважають регламентаційні та нормативні засоби організаційного впливу.

На низових рівнях - розпорядчі, покликані регулювати та підтримувати повсякденну виробничо-господарську діяльність.

4.

За спрямованістю

Спрямовані на суб”єкт та об”єкт управління. Організація інтелектуальної праці (діяльності суб”єкта управління) має свої особливості. У цьому процесі основну роль відіграють регламентуючі акти. Об”єкт управлінського впливу містить менше інтелектуального елемента і потребує застосування розпорядчих актів у вигляді економічного, соціального та інших видів впливу.

Регламентування - це досить жорсткий тип організаційного впливу і полягає у розробці та введенні в дію організаційних положень, обов”язкових для виконан-ня протягом певного, визначеного цими положеннями терміну.

Нормування – це більш м”який засіб організації, який і полягає у встановленні нормативів, які є орієнтиром у діяльності

Інструктування – це най-більш м”який засіб організа-ційного впливу і полягає в ознайомленні з умовами роботи чи обставинами дорученої справи, з”ясовуванні питань, можливих утруд-нень, попередженні можливих помилок, у порадах щодо виконання певних видів робіт.

Регламентуючі організаційні положення.

- Положення загальноор-ганізаційного характеру, яке встановлює організаційну відокремленість і порядок функціонування соціально-економічної системи у цілому

Інструктування може здій-нюватись за допомогою радіо, телефону, відеоапаратури особистими контактами, індивідуально і колек-тивно. Воно може мати на-очну форму. До інструкту-вання належать оформлення приміщень організаційною документацією про умови роботи, найменування організаційних підрозділів,

• Положення, яке визначає і встановлює внутрішній порядок роботи, організаційний статус різних ланок, їх завдання, функції, повноваження.

• Типові структури, які визначають основні риси побудови внут-рішніх організаційних основ.

схем, їх розташування та порядок роботи, внут-рішньоорганізаційні інст-рукції.

Посадове регламентування, а саме: розробка штатного розк-ладу та посадових інструкцій, що встановлюють перелік посад і основні вимоги до їх замі-щення.

Сукупність регламентів повин-на охоплювати усі ланки соціально-економічної системи.

Побудова і функціонування всіх цих ланок регламентуються спеціальними положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями для окремих посад.

Норми і нормативи, що застосовуються в процесі управління, є необхідною важливою умовою науко-вої організації управління, на них грунтується вико-нання функцій менедж-менту

Інструктування завжди має форму методичної та інформаційної допомоги, спрямованої на успішне виконання роботи.