Б. Правила заснування ротаційної компанії

Умови заснування ротаційної компанії в офшорних центрах принципово не відрізняються від умов створення всіх інших видів підприємницької діяльності. Проте, щоб заснувати таку фірму в офшорному центрі, у розпорядження місцевої влади необхідно надати визначені зведення.

1. Прізвище покупця. Якщо самі є ним — ваше прізвище, як­що ні — прізвище повіреного, адвоката.

Б. Назва заснованої компанії. Як правило, для реєстрації про­понується на вибір не менше трьох найменувань на той випадок, якщо деякі з них уже кимось вживаються і тому їх не можна за­реєструвати. У ряді країн багато турбот доставляють при реєстрації такі назви як «Інтерконгиненталь», «Інтернаціонал», а також «Ройял» та «Імперіал».

Сфера діяльності повинна бути з самого початку настільки широкою, наскільки це можливо. Необхідність додання рота­ційній компанії максимально «широкого профілю» диктуєтьсячасто потребою сховати її фіктивний характер. Найбільш вигідним вважається (якщо накази закону в даному центрі це до­пускають) - зробити приписку в статуті: «...і будь-яка інша діяльність у рамках затвердженого статуту».

М. А кціонерний капітал. Вимоги стосовно компаній, типових для держав, які функціонують у рамках англо-саксонського пра­ва (Соттоп Ьаш), дуже незначні. Іноді ці вимоги не включають необхідності заявляти величину капіталу, а найчастіше необхід­ний для утворення компанії мінімум не перевищує 300-400 дола­рів США.

Д. Акціонери-довірителі. За допомогою місцевого адвоката довірителі виступають у ролі акціонерів. Це робиться для того, щоб уникнути необхідності оголошувати чи реєструвати прізви­ще поручителя. Після заснування компанії акції передаються по- ручителю чи його повіреному.

Е. Прізвища директорів. Поручитель не зобов’язаний висту­пати в ролі директора під власним прізвищем. Він може доручи­ти це своїй довіреній особі. У деяких офшорних центрах закон зо­бов’язує наймати місцевого жителя на посаду директора, якщо фірма бажає одержати податкові пільги. Така вимога висуває­ться, наприклад, на острові Шарк, у зв’язку з чим кожен середнь- остатистичний житель острова є директором 12 фірм, а рекордс­меном став тубілець, який одержує за свої посади 1055 окладів. У цілому директорський «промисел» приносить остров’янам ве­личезні прибутки.

Ж. Додаткові розпорядження. Лише деякі офшорні центри вимагають від засновників прийняття додаткових правил і роз­поряджень. Тим часом, для самих засновників може бути кори­сним прийняття в тексті угоди додаткових розпоряджень в інте­ресах інвесторів. До них відносяться:

1. регулювання первинних продажів на випадок, якби акціо­нери захотіли продати свої акції;

2. час і місце загальних зборів акціонерів чи співвласників, обов’язок повідомлення або інформування, голосування на ос­нові пред’явлення повноважень;

3. функції і повноваження директорів, організація уп­равління, вибір і процедура відкликання директорів;

4. порядок виплати дивідендів;

5. постанови про управління і розпорядження майновими цінностями, включаючи банківські рахунки.

1. І'оморядження Загального Права (Соттоп Ьап).

V більшості центрів, які функціонують у системі Загального

111. >.111.1. при заснуванні компанії необхідно ще дотримуватися н и.них додаткових вимог, а саме:

л) повинна бути зареєстрована резиденція (Ке§І5Ігіс1 Оіїісе), і*іні.11 і поштовою адресою;

11. назва компанії повинна бути привласнена резиденції і бути міни у іпьою у будь-якому іншому офісі, де компанія веде свої

• ириии;

і ) компанія повинна зберігати список акціонерів, директорів, і у своїй зареєстрованій резиденції.

2. Місцеві помічники, радники, довірителі. В офшорних цент- |ніч. нкі називають себе часто фінансовими центрами, розташова- гн.ка всесвітньо відомих банків, аудиторських і адвокатсь­кії* контор і т.п. Але поряд з ними існують і такі центри, як На- У| лс діє всього один банк і дуже мало місцевих помічників, які, /ін і ото ж, мають абсолютну монополію на свою діяльність. Ви-

Іі і ч>IІС і лінія пошуку відповідних співробітників зважується вже 11| >11 нпборі офшорного центру.