Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2-й семiнар.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2019
Размер:
90.62 Кб
Скачать

ПЛАН

практичного заняття з “Історії України” для студентів І курсу історичного факультету (денна форма навчання)

ТЕМА №2

ЕВОЛЮЦІЯ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОГО СТАНОВИЩА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В СКЛАДІ ЛИТВИ ТА ПОЛЬЩІ. ПОЛІТИЧНІ УНІЇ.

/4години/.

План

1. Політико-правове становище українських земель в складі Польського королівства і Великого князівства Литовського.

2. Адміністративно-територіальний устрій українських земель:

а) у складі Великого князівства Литовського;

б) у складі Польського королівства;

в) у складі інших держав.

3. Литовсько-польські унії ХІV – XVI ст.:

а) Кревська унія 1385 р.;

б) Островська унія 1392 р.;

в) Віленська унія 1401 р.;

г) Городельська унія 1413 р.;

д) привілей Владислава ІІІ Ягелончика з 1438 р.;

е) привілей Казимира Ягелончика з 1447 р.;

є) Віленська унія 1499 р.

4. Люблінська унія 1569 р. і створення Речі Посполитої. Зміни у становищі українських земель.

Коментар:

Під політико-правовим становищем розуміють правовий статус окремої території в складі певної держави. Політико-правовий статус визначається чинним на той час законодавством.

Унія -- (союз) різновид міжнародного договору, яким врегульовувалися політичні питання між суб”єктами міжнародного права. Право укладати такий договір мав виключно Великий князь Литовський. Прелімінарні (попередні) преговори від імені князя і панів-ради могли вести уповноважені (депутати). Право санкціонування мав тільки Великий князь Литовський. Крім політичних розрізняли ще договори торгівельного, господарського характеру.

Під привілеями у ВКЛ виступали всі нормативно-правові акти видані Великим князем. Їх діляють на три групи: 1) дарчі грамоти, 2) привілеї в стислому розумінні цього слова, як “privat lex”, 3) грамоти охоронного характеру. Таким привілеїм Великий князь охороняв фізичну чи юридичну особу від виконання попередньо виданих правових документів загальнообов”язкового характеру.

Дарчі грамоти -- вид привілею виданого Великим князем Литовським, яким він дарував комусь певне майно або титул.

Privat lex -- нормативний акт виданий Великим князем, яким він звільняв від виконання певної загальнообов”язкової правової норми.

Земські устави або земські уставні грамоти -- це ті законодавчі акти, які видавалися окремим землям, що входили до складу ВКЛ, для всього населення з метою підтвердження попередньо наданих і існуючих в цій землі прав, з”ясувати її відношення до держави і до місцевих органів влади.(Чубатий М.)

Документи

АКТ КРЕВСЬКОЇ УНІЇ 1385 р.

... Великий князь Ягайло з усіма братами своїми, як і наближиними боярами, земянами, достойниками і нижчими станами, що на його землях проживають ще не охрещені, сприятиме і прагнутиме навернення до католицької віри святої римської церкви.

... Той же Великий князь Ягайло зобов’язався усі свої багатства надати і спрямувати на повернення втрат обох держав – як Польщі так і Литви.

... Великий князь Ягайло зобов’язався також до грошової оплати угоди, укладеної між Пані королевою з одного боку і Австрійським князем з другого, а саме реально віддати і заплатити 200 тис. флоринів. А також Великий князь Ягайло зобов’язався і обіцяв всі захоплені і відібрані у Польщі [землі], чиїми б руками не були [вони] відділені і зайняті, власними зусиллями і коштом повернути. Великий князь Ягайло зобов’язався також всім вірним християнам, ... з польської землі захопленим і військовим звичаєм виведеним, повернути свободу... Свої землі Литви і Русі до Корони Польської на вічні часи приєднати.

Переклад з лат. мови за публікацією: Koczerska M. Autentycznocs dokumentu Unii Krewskiej 1385 r. //Kwartalnik Historyczny. – R.XCIX. - Warszawa, 1992. - №1. – S.59 -80.

ВІЛЕНСЬКА УНІЯ 1401 р.

Привілей Литовських панів, виданий за часів Владислава Ягайли, яким засвідчується, що їх князівство до королівства є приєднане для взаємодопомоги, а також те, що нікого іншого крім короля Владислава не будуть за пана мати після смерті Вітольда; крім цього, король обиратиметься за згодою двох держав.

.... Для цього, оголошуємо, всім кому про це належить знати: Що в цей час, прелати, князі, пани і шляхта і все поспільство королівства Польського, за допомогою Божої ласки, найяснішого князя пана Владислава короля Польщі, найбільшого князя Литовського, дідича Руського, нашого найласкавішого пана з поганських блудів вивівши, за короля і пана собі взяли (обрали)....

Але iz przerzeczony король Владислав, наш ласкавий пан, з особливою

ufnosci, вельможному і zacznemu панові Олександрові Вітольдові князю Литовському, взявши його для помочі собі, і праці, на найвище князівство земель Литовських, а також інших своїх земель князівства Литовського dal I podal, I onego z reki swey postanowil do zywota tegoz pana князя Вітольда...

Цього теж не опускати: якщо би король Владислав приречений: чого пане Боже борони: помер не залишивши потомства: тоді при відомості(повідомивши раду, згоді) ради цього князя Вітольда і нашій також, князі, прелати, пани, шляхта, і поспільство підданих королівства Польського, собі короля і пана не мають права обирати, чи ставити.

Пер. з польської мови за публікацією: Dzialynski. Zbior praw Litewskich od roku 1389 do roku 1529.- Poznan 184. - S. 5-7.

ГОРОДЕЛЬСЬКИЙ ПРИВІЛЕЙ 1413 р.

1. Насамперед, у той час, коли з допомогою животворного духа, сприйнявши світло католицької віри, поклали ми корону королівства Польського, то для збільшення християнської віри, доброго становища і користі земель наших Литви, їх самих з землями і володіннями, їм підпорядкованими і з ними зв”язаними, названому королівству нашому Польському присвоїли, інкорпорували, сполучили, об”єднали, приєднали, союзом зв”язали, за згодою одностайною нашою і інших братів наших і всіх панів, шляхтичів і бояр тієї ж землі литовські, ради ворожих нападів і підступів хрестлносців і тих, що до них приєднюються, І всяких інших ворогів, які прагнуть розорити названі землі литовські і Королівство Польське і руйгування їх замишляють, у певності, безпеці і кращому догляді зберегти і про постійну для них користь подбати: ті ж самі землі, як і завжди, в повному пануванні, на праві чистому й мішаному, досі держали і держимо від предків наших по праву народження, як державці законні, з волі, схвалення і згоди панів, шляхтичів і бояр, в назване Королівство Польське знову інкорпоруємо, впроваджуємо, присвоюємо, сполучаємо, приєднюємо, союзом зв”язуємо і назавжди скріплюємо, визначаючи їх самих з усіма їх володіннями, землями, панствами, князівствами, волостями, маєтками, і на всякому праві, чистому і мішаному, завжди бути єдиним безповоротно і непорушно з короною Королівства Польського.

2. Також усі церкви і весь клір названих вище земель Литви, як соборні, монастирські, парафіальні, общинні, віленські та інші у тих (землях) споруджені і які будуть споруджені, засновані, в усіх їх свободах, імунітетах, привілеях, винятках і звичаях загальних зберігають, згідно з звичаєм Королівства Польського.

3. Пани (і) також бояри-шляхта земель наших, названих вище, дареннями, приділеними, тільки католики і римської церкви підвладні і кому герби пожалувані, господарюють, володіють і користуються, як пани і шляхта Королівства Польського своїми володіють і користуються.

4. Також пани і шляхтичі, названі вище, своїми вотчинами (батьківськими маєтками) на рівному праві володіють, як пани Королівства Польського своїми звичайно (як прийнято) володіють і пожалуваннями нашими, на які мають грамоти, від нас діючі і затверджені твердістю вічної сили, подібним чином будуть володіти і мати вільну змогу їх продавати, міняти, відчужувати, дарувати і на користь свою повертати, однак, з нашої згоди, особливо для кожного виппадку даного, як для їх відчудження, обміну або дарування перед нами або нашими урядовцями, за звичаями Королівства Польського, буде визначено.

8.... Шляхтичі Королівства Польського своїм Королям звикли держати і служити, про що пани, бояри і навіть знать земель Литовських, вищеназвані, присягою уже нам поручилися, як ясніше в грамотах їх, у яких вони з панами Королівства Польського взаємно погодилися, міститься. Однаковим чином, під клятвою вірності і під страхом позбавлення своїх маєтків, ніяким князям або панам, або іншим, якого б не було стану людям, бажабчим протистояти землям Королівства Польського, ні порадою, ні благосприянням, ні допомогою не будуть служити і допомагати.

Хрестоматія з історії Української РСР. К. 1959, т.1, с.119-120.

НЕШАВСЬКИЙ СТАТУТ 1454 р.

Підтвердження прав

Насамперед wiec стверджуємо, що даємо наше королівське слово, що всім підданим нашого королівства гарантуються в цілості всі надані нашими попередниками права. Не будемо нікому наказувати конфісковувати будь-чиї маєтки або ув”язнювати до тих пір поки справа не буде розглянена в суді.

Чотири артикули по яких мають право судити старости

А також встановлюємо, що наші старости не повинні судити людей всіх без різниці станів, лиш тільки по чотирьох видах злочинів:

wywolanie zaburzen na drodze krolewskiej, gdy zadaie sie kupcom gwalt, підпали, збройні напади на маєтки, згвалтування.

Про війни і прийняття конституцій

А також даємо слово, що не будемо видавати нових конституцій, не будемо змушувати ziemianom виступати в військові походи без згоди загального з”їзду, який у всіх землях повинен бути скликаний.

Переклад з польської мови за публікацією: Lesinski B. Historia panstwa I prawa. Wybor tekstow zrodlowych. Poznan 1995, s.81-82.

КОНСТИТУЦІЯ “NIHIL NOWI’’ 1505 р.

Про заборону приймати конституцію без згоди сенаторів і земських послів.

Poniwaz prawa ogulne I ustawy panstwa dotcza nie poedinczego czlowika? lecz ogulu narodu, przeto na tym walnym seymie radomskim wraz z wszystkimi krolewstwa naszego pralatami, senatorami, panami I polami zemskimi za sluszne I sprawedliwe uznaliszmy jako tez postanowili odtad na przyszle, wieczne czasy nic nowego (NICHIL NOVI) stanowione byc nie ma przez nas I naszych nastepcow bez wspolney zgody senatorow I poslow zemskich, co by bylo z ujma I ku uciazeniu Rzeczypospolytej oraz z czyjakolwiek szkoda I krzywda prawatna, tudziez zmierzalo ku odmianie prawa ogolnego I wilnosci publicznej.

Переклад з польської мови за публікацією: Lesinski B. Historia panstwa I prawa. Wybor tekstow zrodlowych. - Poznan 1995. - S. 82.

ПЕРШИЙ ЛИТОВСЬКИЙ СТАТУТ 1529 р.

Права писані, надані Великому князівству Литовському,Руському, Пруському, Зaмойському, Мазовецькому: через найяснішого пана Жигмунта з Божої милості короля Польського, Великого князя Литовського, Руського, Пруського, Зaмойського, Мазовецького і інших.

ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569 р.

ПРО КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ.

ПРИВІЛЕЙ З ПРИВОДУ УНІЇ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО З КОРОНОЮ, НА ВАЛЬНІМ СЕЙМІ ЛЮБЛІНСЬКІМ, ВІД ДУХОВНИХ І СВІТСЬКИХ ПАНІВ РАД І ЗЕМСЬКИХ ПОСЛІВ, схвалений 1569 року.

3. Так вже Польська Корона, і Велике Князівство Литовське, є одним неподільним і nierozne(нерозрізненим) тілом, а також спільною є назва Річ Посполита: яка два народи і дві держави в одне з”єднала і злучила.

4. Для цих двох народів, щоб на вічні часи одна голова, один Пан, і один спільний Король roskazowal (правив), який spolnymi glosy(при взаємній згоді) Поляків і Литовців обраний, місцем обрання Короля є Польща, а після цього повинен бути помазаний і коронований на правління в Польському Королівстві...

5. Obieranie y podnoszenie Wielkiego Xiewstwa Litewskiego, ktore przedtym osobno bywalo w Litwie, aby iuz tak ustalo: zeby y znak zaden, abo podobienstwo, na potym nie bylo, z ktorego sie okazywalo, aby znaczylo podnoszenie, abo inauguracya Wielkiego X.L. A iz tytul W.X.L., y urzedy zostawaia: tedy przy obieraniu, y Koronacyi, ma bydz zaraz obwolan Krolem Polskim, y tenze W.K.L., Pruskim, Mazowieckim, Zmudskim, Kiiowskim, Wolynskim, Podlaskim, Inflanskim.

7. А при Коронації нового Короля, перед коронацією повинні бути підтверджені, і відразу документально закріплені, y iednymi slowy, на вічні часи, Права, Привілеї і Вольності всіх підданих обидвох народів і держав зараз з”єднаних.

8. Сейми і Ради цих двох Народів завжди повинні бути під однією Короною, під Польським Королем своїм Паном...

12. Монета, як в Польщі, так і в Литві повинна бути за взаємною згодою uniformis et aegualis in pondere et grano et numero peciarum; et inscriptione monetae.

14. Statuta y Ustawy wszystkie iakikolwiek, I z kturej kolwiek przyczyny, przeciw narodowi Polskiemu w Litwie ustawione y uchwalone, okolo nabywania y dzerzenia w Litwie Polakowi, jakim kolwiekby kto dostal, y dostawal, chocia po zenie, abo z wyslugi, abo za kupnem, darownym obyczaem, zamiania, y ktorymby nabyciem, wedle zwyczayu I prawa pospolitego: te wszystkie Statuta aby zadney mocy nie mialy, iako prawu, sprawidliwosci, y tez spolnej braterskiej milosci, y Uniey a ziednoczeniu spolnemu przeciwne: ale aby wolne zawzdy bylo, tak Polakowi w Litwie, jako Litwinowi w Polzcze, kazdym slusznym obyczaiem dostawac imienia, y dzierzec ie dla prawa, w ktorym leze ono imienie.

Переклад з польської. Volumen Legum 1773. S. 766-775, t.2.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ УНІЇ МІЖ НАРОДАМИ ПОЛЬСЬКИМ ТА ЛИТОВСЬКИМ, УКЛАДЕНОЇ НА СЕЙМІ ВАЛЬНІМ ЛЮБЛІНСЬКІМ, 1569 року.

Сігізмунд Август, з Божої ласки Польський Король, Великий князь Литовський, Руський, Пруський, Мазовецький, Жмудський, і інших Пан і Дідич.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.