
- •Основні розділи української мови як навчального предмета
- •Фонетика як розділ мовознавства
- •Розділи фонетики
- •Утворення звуків
- •Будова мовного апарату Мовний апарат і його робота
- •Три аспекти вивчення звуків
- •Детальніше про три аспекти вивчення звуків
- •Предмет фонетики
- •1. Акустична фонетика (фоноакустика)
- •2. Артикуляційна фонетика
- •3. Перцептивна (лінгвістична) фонетика
- •Класифікація звуків в українській мові
- •Класифікація голосних
- •Класифікуються голосні за 3-ма ознаками:
- •Класифікація приголосних
- •1. За участю голосу й шуму (за роботою голосових зв’язок)
- •2. За місцем творення а) За участю активних мовних органів
- •Б) За участю пасивних мовних органів
- •3. За способом творення шуму
- •4. За твердістю і м’якістю
- •4. Чергування [е] : [і]
- •5. Інші найдавніші чергування голосних
- •Чергування [і] – [й] не відбувається:
- •Чергування е з о після шиплячих та й
- •Чергування приголосних за місцем і способом творення
- •Чергування приголосних за твердістю – м’якістю
- •Чергування приголосних з фонемим нулем
- •Історичні чергування приголосних
- •Чергування приголосних (Ющук)
- •1. Основні історичні чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні.
- •Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків
- •Спрощення у групах приголосних
- •Спрощення груп приголосних
- •(Тоцька, 64-66:)
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •§ 20. Подвоєння приголосних при збігу їх
- •Комбінаторні зміни
- •Позиційні зміни
- •Фонетично не зумовлені зміни
- •Спонтанні зміни
- •8 И 9 питання: Основні фонетичні комбінаторні зміни
- •Фонологія
- •Тема 2. Фонологія
- •2. Українська мова - Ющук і.П. Http://ukrainskamova.Narod.Ru/1.Htm
- •Наголос
- •Наголос
- •11 Наголос
- •Тема 12. Склад і складоподіл
- •Основні правила української транскрипції
- •Практичне завдання
- •Основні правила орфоепії вимова голосних звуків
- •Вимова приголосних звуків
- •Тема 14. Орфоепія
- •Література
- •Вимова в українській літературній мові
- •[Ред.] Вимова голосних звуків
- •[Ред.] Вимова приголосних звуків
- •[Ред.] Асиміляція груп приголосних
- •[Ред.] Примітки
- •[Ред.] Джерела
2. За місцем творення а) За участю активних мовних органів
Приголосні поділяються на губні (лабіальні), язикові і глотковий (фарингальний).
ГУБНІ приголосні творяться в результаті зближення нижньої губи з верхньою або з верхніми зубами і членуються на дві підгрупи:
губно-губні – білабіальні (лат. bi від bis – «двічі»);
губно-зубні – лабіодентальні (лат. dentalis від dens – «зуб»).
ЯЗИКОВІ приголосні поділяються ще на 4 групи, залежно від того, яка частина язика артикулює до пасивного мовного органа (зубів, піднебіння або задньої стінки глотки):
передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові,
глотковий звук [г] (при творенні корінь язика зближується із задньою стінкою глотки).
ГУБНІ |
ЯЗИКОВІ |
||||
губно-губні |
губно-зубні |
Передньоязикові |
Середньоязикові |
Задньоязикові |
Глотковий |
[б] [п] [м] |
[в] [ф] |
[д] [т] [з] [с] [ц] [дз] [ж] [ч] [ш] [дж] [л] [н] [р] |
[й] |
[ґ] [к] [х] |
[г] |
Б) За участю пасивних мовних органів
Передньоязикові поділяють на зубні (дентальні) та піднебінні (альвеолярні).
Зубні |
Піднебінні |
[д] [т] [з] [с] [ц] [дз] [л] [н] |
[ж] [ч] [ш] [дж] [р] |
3. За способом творення шуму
ЗІМКНЕНІ (проривні): поділяються на зімкнені чисті (ротові, носові) і африкати. Утворюються зімкненням двох артикуляторів, що створюють перешкоду, яку повітря з силою прориває. Це приголосні, які творяться при різкому розкритті зімкнення. Їх ще називають вибуховими, експлозивними (фр. explosion «вибух») та миттєвими (їх не можна вимовляти протяжно). Африкати (лат. affricatus «притертий») – це звуки складної артикуляції, першим компонентом є зімкнення, а другим – щілина. Обидва компоненти повинні утворюватися одним і тим же мовним органом; обидва компоненти повинні бути або дзвінкими, або глухими. Африкати – це своєрідні гібриди зімкнених і щілинних.
ЩІЛИННІ (фрикативні) (лат. fricare «терти») – приголосні, які утворюються при неповному зімкненні активного й пасивного органів, внаслідок чого утворюється щілина, через яку проходить повітря і треться об стінки цієї щілини, витворюючи шум. Їх ще називають спірантами (від лат. spirans «який дує, дме, видихає»).
ДРИЖАЧІ.
ЗІМКНЕНІ (ПРОРИВНІ) |
ЩІЛИННІ (ФРИКАТИВНІ) |
ДРИЖАЧІ (ВІБРАНТИ) |
|||
Зімкнені чисті |
Африкати (зімкнено-щілинні) |
Серединні |
Бокові |
||
Ротові |
Носові |
||||
[б] [п] [д] [т] [ґ], [к] |
[м] [н] |
[ц] [ч] [дж] [дз] |
[в] [ф] [з] [с] [ж] [ш] [й] [г] [х] |
[л] |
[р] |