
- •Донецьк – 2006
- •Тематичний план курсу
- •Тема 1. Роль пенсійного фонду україни у формуванні бюджету
- •1.1. Особливості процесу становлення Пенсійного фонду
- •1.2. Система пенсійного забезпечення – складова частина соціального захисту населення
- •1.3. Місце і роль Пенсійного фонду України в пенсійній системі України
- •1.4. Формування сучасної системи пенсійного страхування.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Організація і порядок управління в пенсійній системі
- •2.1. Організація і порядок здійснення управління в пенсійній системі.
- •2.2. Правління Пенсійного фонду: його склад, завдання і функції.
- •2.3. Права та обов'язки виконавчої дирекції Пенсійного фонду та її територіальних органів.
- •2.4. Наглядова рада Пенсійного фонду: її склад та функції.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Бюджет пенсійного фонду
- •3.1. Сутність бюджету Пенсійного фонду, як плану утворення і використання цільового страхового фонду.
- •3.2. Доходи Пенсійного фонду України.
- •3.3. Видатки Пенсійного фонду України.
- •3.4. Бюджетне планування.
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 2. Кошти Пенсійного фонду України
- •Тема 4. Кошти солідарної пенсійної системи
- •4.1. Актуарні розрахунки в системі пенсійного страхування.
- •4.2. Резервування коштів солідарної пенсійної системи.
- •4.3. Відповідальність за порушення, пов’язані з використанням коштів солідарної пенсійної системи
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Кошти накопичувального фонду
- •5.1. Страхові внески до Накопичувального фонду.
- •5.2. Порядок інвестування активів Накопичувального фонду, інвестиційний доход.
- •5.3. Оприлюднення інформації в обовязковій накопичувальній системі.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Використання коштів пенсійного фонду
- •6.1. Характеристика видатків бюджету Пенсійного фонду за рахунок власних надходжень.
- •6.2. Характеристика видатків бюджету Пенсійного фонду за рахунок інших джерел.
- •Видатки за рахунок коштів Державного бюджету України.
- •6.3. Видатки бюджету Пенсійного фонду на формування резерву коштів Пенсійного фонду.
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 3. Державний нагляд у пенсійній системі і його інформаційне підґрунтя
- •Тема 7. Облік коштів і фінансова звітність у системі пенсійного страхування
- •7.1. Рух пенсійних коштів.
- •7.2. Облік і звітність за страховими внесками.
- •7.3. Облік коштів Пенсійного фонду.
- •7.4. Звітність територіальних управлінь Пенсійного фонду.
- •7.5. Особливості персоніфікованого обліку.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Фінансовий контроль за коштами
- •8.1. Сутність, зміст і призначення фінансового контролю за коштами Пенсійного фонду.
- •8.2. Органи державного фінансового контролю, їх завдання.
- •8.3. Діяльність Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг щодо нагляду в накопичувальній системі пенсійного страхування..
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •83050, М. Донецьк, вул.. Щорса, 31. Тел.: (062) 337-93-61
1.4. Формування сучасної системи пенсійного страхування.
Продуктивна праця людини, її прагнення до покращення якості свого життя, добробуту, піднесення соціального статусу були і є одними з головних чинників суспільного прогресу. Проте, на жаль, реалії життя є такими, що з об'єктивних причин не кожна людина взагалі у змозі реалізувати себе як активний член суспільства, а більшість людей, які впродовж свого життя мали таку можливість, з часом її втрачають. Тому проблема соціального забезпечення людини в старості, у разі хвороби та каліцтва є однією з найактуальніших для кожного цивілізованого суспільства, яке будується на принципах загальнолюдської моралі і дбає про своїх непрацездатних членів.
Захист від таких видів соціальних ризиків, як повна або часткова втрата працездатності та джерел існування в старості внаслідок інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника є головною метою такого виду соціального страхування, як пенсійне.
З огляду на це, головною функцією системи пенсійного страхування є формування у спеціальних страхових фондах фінансових ресурсів, необхідних для задоволення матеріальних і соціальних потреб учасників страхової системи в разі настання зазначених соціальних ризиків.
Відповідно основними завданнями системи пенсійного страхування є:
— створення та забезпечення функціонування страхових інституцій (страхових фондів або страховиків);
— акумуляція у страхових фондах необхідних фінансових ресурсів через цільові платежі (страхові внески) страхувальників, тобто осіб, які спрямовують (відкладають) частину власних коштів (доходу) на користь осіб, які потребують захисту від страхових ризиків (застраховані особи);
— забезпечення збереження та відтворення цільового використання коштів страхових фондів;
— розподіл ресурсів страхових фондів між застрахованими особами в разі виникнення страхового ризику (настання страхового випадку) у вигляді страхових виплат — пенсій (слово «пенсія» походить від латинського «pensio», що означає – платіж);
— регулювання відносин між учасниками страхової системи – страховиком, страхувальниками та застрахованими особами.
Будь-яка страхова пенсійна система як складова соціального страхування є за своїм змістом ринковим механізмом, у якому за допомогою правових і фінансово-економічних механізмів поєднуються інтереси та можливості всіх учасників системи.
Як ринковий механізм, система пенсійного страхування є чутливою до загальних політичних і соціально-економічних процесів, що відбуваються в суспільстві.
У цьому контексті важливою є роль держави в системі пенсійного страхування, зокрема у її правовому регулюванні.
Саме держава визначає (закріплює у відповідних правових актах) принципи побудови, структуру, механізми функціонування страхової пенсійної системи, права та обов'язки її учасників, гарантує їх дотримання.
За участю держави відбувається визначення основних соціально-економічних параметрів системи пенсійного страхування – розміри страхових внесків і пенсійних виплат, право на їх одержання.
До того ж Уряд доклав максимум зусиль, аби в Україні розпочалась пенсійна реформа.
Реформування системи пенсійного забезпечення в Україні зумовлене низкою макроекономічних і демографічних проблем
Одна з них – зростання кількості пенсіонерів, яких на 1 вересня 2004 року в Україні налічувалося 13, 8 млн. осіб.
У 90-х роках ХХ століття через низький рівень оплати праці, виплату заробітної плати в натуральній формі та заборгованість з її виплати було значно звужено базу нарахування внесків. Практика списання заборгованостей зі сплати пенсійних внесків підривала фінансову базу пенсійної системи і провокувала серед роботодавців ухилення від сплати пенсійних внесків.
Суттєво послаблювали фінансову базу пенсійної системи низькі показники зайнятості населення та поширення практики надання пільг зі сплати пенсійних внесків.
З урахуванням цих чинників було вирішено проводити пенсійну реформу у трьох напрямках: реформування солідарної системи, створення обов’язкової накопичувальної системи і розвиток добровільної накопичувальної системи.
Очікувати, що зразу відбудуться революційні зміни, в кілька разів підвищаться пенсії, не можна. Це - тривалий комплексний процес, який вимагає часу і виважених рішень. Але позитивні зрушення вже є. Середній розмір пенсійних виплат збільшився, проти 2003 року більш як на третину і досяг 185 грн. Передбачається, що у 2007році взагалі не буде пенсіонерів, які отримуватимуть пенсії нижче прожиткового мінімуму. Україні, на відміну від багатьох країн з перехідною економікою, де поводилась пенсійна реформа, попри всі економічні труднощі і брак коштів, вдалось уникнути непопулярних заходів. Не збільшено пенсійний вік, збережено всі пільги при обчисленні стажу роботи, за заслуги перед державою. Після перерахунків не зменшився розмір пенсійних виплат ні в однієї людини. Лише в поточному році видатки Пенсійного фонду на впровадження реформи збільшаться на 7 млрд. грн. і складуть 11% до ВВП проти минулорічних 9,8%.Уряд спрямував майже півмільярда гривень на реалізацію Закону “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”. Ці кошти використано для підвищення пенсій 932 тисячі учасників бойових дій, ветеранів праці, багатодітних матерів. Забезпечено стовідсоткове фінансування програми із запровадження додаткових пенсійних гарантій 150 тисячам працівникам, вивільнених у зв’язку із закриттям ЧАЕС. Щомісячні доплати складатимуть, залежно від стажу роботи від 134 до 536 грн. Адресну цільову грошову допомогу отримають ті інваліди війни, розмір пенсій яких не досягає прожиткового мінімуму.
На жаль, незважаючи на певні досягнення у пенсійному забезпеченні, багато пенсіонерів відчувають матеріальні нестатки, є ще питання, що потребують доопрацювання. Необхідно підвищити роль трудового стажу та його вплив на визначення розміру пенсій. Це стосується тих громадян, які мають більше за середній трудовий стаж, але мали низькі заробітки. Нині вивчаються можливості введення поправочного коефіцієнту для розрахунку пенсій ветеранам праці. Гострою залишається і проблеми селян. Потребує нагального вирішення й ліквідація диспропорції у пенсіях військовослужбовців.
Базовою основою збільшення пенсійних виплат є розвиток економіки, підвищення заробітної плати, адже саме з неї платяться внески до Пенсійного фонду.
Нині в Уряді розглядається Концепція пенсійного забезпечення осіб, зайнятих на роботах зі шкідливими та важкими умовами через професійні та корпоративні пенсійні фонди за рахунок обов’язкових відрахувань роботодавців.
Для успішної реалізації пенсійної реформи необхідні спільні зусилля Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Зроблені перші кроки, є перші позитивні здобутки-на 39% підвищилась середня пенсія, зросли і надходження в Пенсійний фонд, відбувається прогнозована детінізація економіки, що дає оптимізму і впевненості у майбутньому нової пенсійної системи.
Отже, пенсійне страхування є важливою складовою соціальної політики держави, яка спрямована на задоволення потреб людей, підвищення їх добробуту, забезпечення соціальної справедливості, стабільності і злагоди в суспільстві.