27. Тектонічна будова, рельєф і корисні копалини Північної Америки.

За особливостями будови поверхні Північну Америку можна поділити на три регіони. Рівнинами зайнята північна й центральна частини материка, на південному сході розташовані Аппалачі, на заході простягнулись Кордильєри.

Рівнини материка сформовані на древній Північно-Американській платформі. Вона включає докембрійський кристалічний щит і плиту платформи, перекриту осадовими породами палеозойського й мезозойського віку. Північна частина рівнин розташована в межах Канадського щита. Західна й південна межі щита добре виражені в рельєфі: вони оточені ланцюгом озер на території Канади й по кордону Канади і США. Ця частина рівнин, приблизно до 40о пн.ш. декілька разів піддавалася зледенінню. Тут збереглися форми рельєфу, утворені древнім покривним льодовиком: згладжені горби, виорані котловини, які заповнені озерами.

Південніше розташовані Центральні рівнини, які також піддавалися зледенінню, збереглися моренні горби, південь рівнин сильно розчленований річковими долинами й балками. На крайньому півдні Центральні рівнини переходять в Міссісіпську низовину, складену річковими наносами. Вона зливається з прибережними низовинами Мексиканської затоки й Приатлантичною низовиною.

На захід від Центральних рівнин, перед Кордильєрами, розташовані Великі рівнини. Вони утворились на західному краю платформи, яка була втягнута в підняття при утворенні Скелястих гір. Ця система ступінчастих плато поступово знижується на схід від 1700 до 500 метрів. Великі рівнини розчленовані долинами рік, що стікають з гір на окремі масиви і плато.

Гори Аппалачі на південному сході материка складаються із зруйнованих середньовисотних хребтів, плоскогір’їв і плато. Це відроджені складчасто-брилові гори, які сформувалися під час каледонського і герцинського орогенезу (горотворення). Аппалачі мають пологі схили, округлі вершини, розділені широкими тектонічними долинами. Найвища точка Аппалачів – гора Мітчелл (2037 м) в Голубих горах в складі Південних Аппалачів. В західних передгір’ях Аппалачів знаходиться одна з найбільших карстових печер світу – Мамонтова печера.

Кордильєри простягнулись вздовж Тихоокеанського узбережжя материка на відстань понад 7000 км. Найвища вершина – гора Мак-Кінлі (6194 м) – піднімається в північній частині гірської системи і є найвищою точкою материка.

В широкій системі меридіональних гірських хребтів виділяють дві основні гілки: західна – власне Кордильєри і східна – Скелясті гори (найвища вершина – гора Елберт – 4399 м). Ці дві смуги гір розділені високими плато, нагір’ями, тектонічними впадинами й розломами. Серед них найвідоміші – вулканічне Колумбійське плато, плато Великий басейн, плато Колорадо, вулканічне Мексиканське нагір’я.

Будова Кордильєр пов’язана з тривалою історією їх формування. Кордильєри сформувались на протязі мезозою – початку кайнозою. Найдавніше сформувались центральні пасма Кордильєр, пізніше – Скелясті гори, а хребти Тихоокеанського узбережжя – уже в альпійську складчастість. Тоді ж утворились тектонічні розломи, з якими пов’язані вогнища землетрусів й виверження вулканів. Тут знаходиться найвищий діючий вулкан – Орісаба (5747 м). Між хребтами Скелястих гір розташоване Йеллоустонське вулканічне плато, де знаходяться гігантські гейзери й гарячі джерела.

Надра Північної Америки містять великі запаси різноманітних корисних копалин. Їх розподіл по території материка тісно пов’язаний з геологічною будовою. На Канадському щиті і в місцях близького залягання кристалічних порід фундаменту платформи зосереджені руди чорних й кольорових металів, урану, нікелю, золота. Найбільший залізорудний район розташований на північ й захід від озера Верхнє. Значні поклади уранових руд зосереджені в Канаді, в районі Великого Ведмежого озера. Найважливіші родовища нікелю приурочені до західної окраїни Канадського щита.

В западинах платформи, заповнених осадовими породами, накопичились значні запаси паливно-енергетичної мінеральної сировини. Найбагатші райони поширені нафти знаходяться на узбережжі й шельфі Мексиканської затоки, на Великих рівнинах, а також на Алясці. Значні запаси кам’яного вугілля зосереджені в передгірному прогині й міжгірних долин Аппалачів, а також біля підніжжя Скелястих гір.

На півострові Флорида є великі поклади фосфоритів. В Кордильєрах зосереджені переважно родовища кольорових металів: міді, свинцю, цинку, срібла.

Північна Америка особливо багата запасами нафти й природного газу, кам’яного вугілля, залізних, нікелевих і уранових руд, фосфоритів. Країни Північної Америки добре забезпечені власною мінеральною сировиною для розвитку основних галузей промисловості.