Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Benedyuk

.pdf
Скачиваний:
3
Добавлен:
25.03.2015
Размер:
1.86 Mб
Скачать

С ' \Г~

г я^ о г ^ о ^ ь

Розділ 4. Курс "Географія України" (8-9 класи)

і)

 

Після проголошення незалежності держави курс географії України став викладатися за двома структурними варіантами. Перший передбачав вивчення географії своєї країни в 9 класі протягом одного навчального року, Існуючі на той час дві програми першого структурного варіанта А, Й. Сиротенка і П. О. Масляка та П. Г. Шищенка орієнтували на 68 годин вивчення географії України, що складало 2 години на тиждень. Викладання здійснювалося за пробним підручником А. Й. Сиротенка, Б. О. Чернова, В. Я. Плахути "Географія України” обсягом понад 14 друкованих аркушів. Підручник складався з чотирьох розділів; "Становлення Української держави", "Природа України", "Населення України", "Господарство України”. В цих розділах висвітлювалися матеріали фізичної, економічної та соціальної географії.

Програми другого структурного варіанта, яких теж було дві, були підготовлені колективами авторів у складі П. О. Масляка і П. Г. Шищенка та Б. І. Заставецького, О. В. Заставецької, І. М. Овчаренка і Б. Я. Федуніна. Вони передбачали вивчення географії своєї країни упродовж двох років у 8-9 класах. На це відводилося 136 годин, або 2 години на тиждень. Викладання за другим структурним варіантом здійснювалося на основі пробного підручника. П. О. Масляка і П. Г. Шищенка "Географія України" обсягом близько 27 друкованих аркушів. Він складався з восьми розділів: "Україна незалежна держава", "Фізико-географічні умови. Природно-ресурсний потенціал", "Природні комплекси (ландшафти) і фізико-географічне районування", "Населення України", "Топоніміка України", "Господарство України", "Економічні райони", "Раціональне використання природних умов і природних ресурсів та їх охорона".

Всі чотири програми, два пробних підручники і числені навчальні посібники з географії України доволі сильно відрізнялися один від одного як за структурою, так і за змістом. Взагалі вивчення однієї дисципліни в державних школах однієї країни за двома структурними варіантами було очевидним нонсенсом. Це породило безладдя в методиці викладання географії і в головах учнів. Абітурієнти багатьох вищих навчальних закладів виявилися не готовими до вступних іспитів через відсутність єдиної системи підготовки з географії і єдиних вимог.

З 1998/99 навчального року Міністерство освіти запропонувало школам країни вивчати географію своєї держави за дворічним терміном. При цьому замість 136 годин другого структурного варіанта залишилося лише 102 години (одна година у 8 класі й дві — у 9). Проте і такий підхід не можна визнати оптимальним. Безперечно, географію своєї Батьківщини необхідно вчити не менше двох років, але кількість годин, яка виділяється на вивчення фізичної, економічної та соціальної географії повинна бути однаковою.

У більшості країн світу основна увага під час вивчення географії приділяється власній країні. І це цілком правильне, прагматичне рішення. Справа в тому, що держава зацікавлена в тому, щоб її громадяни найкраще знали і любили саме її. їм тут жити і працювати, і ці знання підуть на користь самій державі та її громадянам. Тому навіть у країнах, які набагато менші від України за площею і чисельністю населення, географію рідної землі вивчають два роки.

Отже, нині курс географії України йде після курсів географії рідного краю (5 клас), загальної географії (6 клас), географії материків і океанів (7 клас). Таке місце курсу географії України серед інших дозволяє йому опертися на значний масив загальногеографічних (перш за все фізико-географічних) знань, певні уміння і навички оцінки природно-ресурсного і людського потенціалу території.

Разом з тим, у 8 класі, при вивченні фізичної географії України, практично повністю завершується фізико-географічна підготовка школярів. Вони вже мають поняття про основні фізико-географічні закономірності. На прикладі фізико-географічних умов України та її

94

153

природних комплексів (ландшафтів) ці поняття значно поглиблюють, розширюють і, головне, конкретизують. Крім того, вводиться і цілий ряд нових понять. Значно підвищується загальний науковий рівень викладання. Учні готуються до вивчення населення і господарства своєї країни. І тут дуже важливо їм усвідомити органічний взаємозв'язок природи і суспільства.

До недавнього часу в процесі вивчення географії України цей взаємозв'язок методично вибудовувався нечітко. Тому в більшості програм, підручників і посібників природа, населення і господарство країни виступали окремими недостатньо пов'язаними блоками. Взаємодія людини з природою в процесі господарювання ніби взагалі не мала ніяких наслідків: Цей недолік певною мірою було ліквідовано лише в пробному підручнику П. О. Масляка і П. Г. Шищенка "Географія України". В ньому останній розділ присвячений раціональному використанню природних умов і природних ресурсів та їх охороні.

Актуальною проблемою викладання курсу географії України в 9 класі при вивченні економічної і соціальної географії є економічне районування країни. Нині — скільки авторів, стільки і схем територіальної диференціації господарства нашої держави. Це вкрай заплутує і дезорієнтує вчителів, учнів і абітурієнтів. Назріла очевидна необхідність затвердження єдиної схеми економічного районування. Попри весь суб'єктивізм поділу України на окремі економічні райони, він потрібен для вивчення регіональних відмінностей соціально-економічного розвитку нашої країни. З будь-якої точки зору, в тому числі і з погляду методистів географії, таку велику державу, якою є Україна, не можна розглядати як щось абсолютно монолітне і одноманітне. Це не відповідає реальній дійсності. Вивчати ж соціально-економічні відміни на рівні областей неправильно методично і змістово. За такого підходу учні ие виробляють у себе найголовніших навичок — вміння групувати, об'єднувати об'єкти, явища і процеси на основі їх спільних рис і виокремлювати — на основі відмінних. Адміністративні ж області є незмінною категорією у певних межах, які ні вчитель, ні учні змінити вже не можуть. Тому методично ми позбавляємо учнів розвивати в собі природну здатність до аналізу, синтезу, творчої роботи.

Курс географії України покликаний вирішувати надзвичайно важливі завдання не лише географії, але й усієї системи навчання і виховання в сучасній українській школі. Це пов'язано з тим, що географія України покликана, єдиною серед шкільних дисциплін, формувати в дітей сучасний, цілісний, реальний і комплексний образ своєї Батьківщини. Від природи — до населення, господарства і екологічного стану довкілля. Жодна з інших шкільних дисциплін, жоден з інших курсів географії цього зробити не може. Це надзвичайно важливе і унікальне завдання курсу географії України.

Другим його актуальним завданням є виховання патріотизму і національної свідомості. Це завдання важко переоцінити. Його важливість визначається тим, що від рівня патріотизму і національної свідомості прямо залежить не лише рівень розвитку економіки країни, її екологічний стан і обороноздатність, але й саме існування держави. Ці всі постулати безліч разів були підтверджені як на прикладах інших держав, так і на прикладі України.

Крім цих двох визначальних завдань, курс географії України виконує ще й найбільшу, серед інших курсів, розвиваючу роль. Це пов'язане не лише з дворічним терміном, але й з віком учнів, коли він викладається. Вивчення курсу припадає на дуже важливий період у житті дитини. В цей час відбувається становлення не лише фізичне, (бурхливий розвиток дитячого організму), але й формується людська особистість. Тому раціонально побудована система навчання і виховання в цей час має найбільший, найглибший вплив на особистість, її подальшу долю. Тому і намагання скоротити вивчення географії України до одного року по суті є антидержавним, антиукраїнським. Свідомо чи несвідомо втрачається величезний пізнавальний і патріотичний потенціал курсу. Врешті-решт всі ці втрати неминуче позначаться на державному будівництві, обороноздатності країни, її економічному розвитку.

154

Розвиваюча роль курсу географії України пов'язана і з генетичною близькістю всього, що вивчається в курсі, самому єству українця: близькістю географічних назв, природних і господарських особливостей держави. Учні все це відчувають своєю душею і тілом щодня. Географія України допомагає осягнути свою Батьківщину ще й розумом. Це дуже важливо у наш прагматичний час. ^

Не можна недооцінювати і надзвичайно важливе завдання курсу щодо просторової орієнтації особистості на своїй рідній землі. Ці прагматичні знання стануть у нагоді будь-якому водію, а це багатомільйонна армія громадян нашої країни, геологу і військовому, агроному і лісівнику, туристу і керівнику області чи району.

Крім того, географія України — єдиний курс, де в повному обсязі поєднуються фізикогеографічні та економіко-географічні знання на одному об'єкті вивчення. Це дає можливість не теоретично, а на практиці втілити в життя ідею органічної єдності географічної науки, взаємозалежності природи, людини і господарства. В цьому криється не лише величезне світоглядне значення курсу, але і його потенціал екологічного виховання на конкретних прикладах наслідків нераціональної взаємодії людини з природою в своїй області, місті та Україні в цілому.

При вивченні курсу "Географія України’1 велике значення має правильне використання раніше набутих знань, передусім з фізичної географії. Тому вчитель повинен постійно тримати в полі зору те, що учні вже засвоїли під час вивчення загальної географії та географії материків і океанів. Учні вже мають значну загальногеографічну підготовку, ознайомлені з загальними закономірностями розвитку географічної оболонки, формування природних умов і ресурсів материків і океанів. Вони навчені користуватися картами різного масштабу Є у них і навички найпростіших досліджень природного довкілля.

В процесі вивчення географії України учні будуть поглиблювати вже сформовані географічні поняття, вивчати географічні закономірності на конкретних, відомих їм з дитинства фактах, формувати ряд нових загальногеографічних понять. Значно урізноманітниться, розшириться і поглибиться також робота з географічними картами. Крім значної різноманітності за масштабом, при засвоєнні курсу неминуче виникне потреба у використанні карт дуже відмінних за змістом, а також у порівнянні та аналізі карт природи, населення, господарства, екологічної ситуації тощо.

Якщо вивчення фізичної географії України базується на значному масиві знань, умінь і навичок, одержаних учнями при засвоєнні матеріалу попередніх курсів географії, то зовсім інша ситуація з економічною і соціальною географією України. Тому методично невиправданим є поділ курсу на дві рівні за часом вивчення частини. Економічна і соціальна географія країни не має такої потужної бази попередніх знань, як фізична географія і геоекологія. Звідси і потреба як у специфічній методиці викладання з більшою увагою до теоретичної підготовки учнів, так і в збільшенні кількості годин на засвоєння економічної і соціальної географії.

Методика вивчення окремих розділів курсу

Вивчення курсу "Географія України" починається з розділу "Україна — незалежна держава” . Тут розглядаються дуже важливі, фундаментальні геополітичні поняття про географічне положення нашої країни, її становлення, кордони, розміри, місце на нашій планеті, характер стосунків з іншими державами. З географічним положенням пов'язаний і час — місцевий, поясний, декретний, літній.

Учитель звертається до учнів із запитанням, що їм відомо про особливості географічного положення України. При цьому учні мають право користуватися лише картографічними

155

матеріалами. Разом з учнями учитель характеризує геополітичне значення утворення Української держави для Європи і світу, підкреслює величезний потенціал розвитку нашої держави і причини того, що він не реалізується.

Учні детально аналізують за картами положення України у світі, Європі, відносно океанів і морів, тропіків, екватора і полярного кола, нульового меридіана тощо. Знаходять і позначають на контурній карті кордони нашої держави, її крайні точки, географічний центр України і Європи. Визначають протяжність території з заходу на схід і з півночі на південь у градусах і кілометрах. Разом з учителем вони з'ясовують місце нашої держави в Європі за площею і чисельністю населення, протяжність її кордонів з іншими державами.

Учитель ставить запитання і завдання учням:

1.Яке значення утворення незалежної Української держави для Європи і світу?

2.Які особливості географічного положення України вам відомі?

3.Покажіть на карті крайні точки і географічний центр нашої держави.

4.З'ясуйте географічні координати нашого обласного центру.

5.Які шляхи сполучення зв'язують Україну з іншими країнами і регіонами світу?

Після цього вчитель звертає увагу учнів на місце України на Землі та її місію в Європі і світі. Підкреслюється унікальність території нашої держави в історичному, географічному, природно-ресурсному відношенні. Наголошується, що в Україні знаходиться єдина місцевість у Європі, яка з третинного періоду не затоплювалася морем.

На основі засвоєння цього матеріалу вчитель пропонує наступні запитання: ‘ 1 Чому впродовж тисячоліть античні й арабські історики і географи виділяли територію

України як окрему землю? Які природні перешкоди обмежують територію нашої країни?

2.Як змогла вижити Україна в неймовірно важких умовах постійної руїни і пограбування агресивними сусідами?

3.Яка місія України в світі?

Завершується розгляд цього розділу вивченням місцевого, поясного, декретного і літнього часу та особливостей положення України щодо годинних поясів. На конкретних прикладах з допомогою карти і глобуса вчитель розповідає проте, що таке місцевий і поясний час. Особливу увагу звертає на лінію зміни дат. Розглядаються також причини введення декретного і літнього часу в різних країнах. Після цього вчитель ставить класу наступні запитання:

1.У чому особливості розміщення України щодо годинних поясів?

2.На скільки годин і куди потрібно перевести годинникову стрілку в разі перельоту з Києва до: а) Лондона; б) Вашингтона; в) Ташкенга; г) Токіо?

Вивчення фізико-географічних умов і природно-ресурсного потенціалу. Викладання цього розділу методично правильно починати з історії дослідження території України. Цей матеріал має не лише значний інформаційний, але й виховний потенціал. Україна цікавила ще античних дослідників, її досліджували багато справжніх патріотів нашої Батьківщини, їх не злякали ні репресії окупантів, ні навіть'загроза їх життю. Багато хто з дослідників території України продовжували свою роботу і у вигнанні. На цих прикладах учитель повинен виховувати любов до України, самовідданість, високу національну свідомість.

Доволі складні, але цікаві й практично значимі завдання вирішує вчитель і під час вивчення поверхні, геологічної будови та корисних копалин країни. Метою цієї теми є не стільки показати різноманітність рельєфу України, скільки розкрити генетичний взаємозв'язок між рельєфом, геологічною будовою і особливостями залягання різних видів корисних копалин. Просте повідомлення фактів, робота з картами атласу і контурними картами, креслення профілів тощо, при всій своїй насиченості, мало що дає учням. Головним завданням учителя є розкриття закономірностей розвитку явищ на конкретних прикладах своєї місцевості.

156

Взагалі в процесі вивчення рельєфу, геологічної будови і корисних копалин ефективним є проведення практичних занять на місцевості, розгляд колекцій зразків корисних копалин, складання письмових описів поверхні свого населеного пункту, району, області. У місцях відслонення певних гірських порід, кар'єрних виробок, розвитку ярів тощо найкраще ілюструвати закономірності геологічної будови України.

Вчитель пропонує учням нанести на контурну карту, з попередньо відображеними основними елементами тектоніки, найбільші родовища корисних копалин. Таким чином встановлюється взаємозв'язок між будовою території України та особливостями залягання її корисних копалин.

Досить продуктивним є і постійне зіставлення карт одного масштабу, але різного змісту. До них належать фізична, тектонічна, геологічна карти і карта корисних копалин. Якраз така робота, а не нудне заучування географічної номенклатури, дає найбільший ефект. Особливу увагу необхідно звернути на засвоєння легенд карт, вміння ними користуватися. Більшість випускників середніх шкіл легенд навіть основних карт (фізичної та економічної) майже не знають, не кажучи вже про спеціальні карти.

При вивченні клімату важливо на конкретних прикладах розкрити не лише кліматичні особливості нашої держави в цілому та її окремих регіонів, але й вплив кліматичних умов на рельєф, поверхневі й підземні води, рослинність, тваринний світ, розвиток господарства і розміщення населення. Разом з тим, і рельєф, і поверхневі води тощо теж впливають на клімат. Отже, і на матеріалі, що характеризує кліматичні умови, вчитель може сформувати розуміння учнями органічних взаємозв'язків окремих елементів природи, а також природи і суспільства.

Учні разом з учителем повинні виявити чинники, від яких залежить формування клімату України. При цьому вони базуються на значному масиві раніше засвоєних знань про повітряні маси і характер їх переміщення через територію Європи. Велику допомогу можуть надати збережені матеріали спостережень за погодою в молодших класах. Характеризуючи всі кліматичні елементи, важливо весь час використовувати приклади, пов'язані з своїм містом, селом чи селищем. Методична виправданість цього пов'язана з тим, що погодні умови дуже впливають на повсякденне життя кожної людини, а тому постійно обговорюються в родині, школі, на відпочинку тощо. Вчитель повинен використати таку незмінну актуальність на користь вивчення цієї теми.

Вивчаючи клімат України, необхідно постійно працювати з картами різного змісту і масштабу. Починати необхідно з фізичної карти Європи. Варто підкреслити, що з методичних міркувань клімат нашої держави не можна розглядати лише на картах України, як це нерідко робиться. Різні типи повітряних мас, які визначають погоду над Україною, формуються за її межами. Тому важливо показати на карті райони формування цих повітряних мас, їх просування на територію України, характер трансформації і особливості погоди, яку ці повітряні маси приносять у різні пори року.

У 6 і 7 класах учні вже знайомилися з фронтальними процесами. Ці знання необхідно остаточно сформувати і закріпити на прикладі нашої країни. Учні повинні засвоїти, що характер атмосферної циркуляції над Україною визначається постійною зміною циклонів і антициклонів.

Але основою всіх знань про клімате розуміння закономірностей у розподілі температури, опадів, несприятливих кліматичних явищ тощо в самій Україні. Для цього необхідно виділити декілька регіонів держави з певними кліматичними особливостями, наприклад, Закарпаття, Карпати, Південний берег Криму, східна частина України та ін. При цьому вчитель формулює запитання і завдання за такою схемою:

1.Охарактеризуйте географічне положення регіону в Україні та Європі.

2.Які особливості його підстилаючої поверхні та її вплив на клімат?

157

3.За додатком порівняйте температури повітря влітку і взимку, а також річну кількість опадів у містах цього регіону та в інших частинах України і поясніть причини цих відмін.

Узв’язку з обмеженістю країни на водні ресурси і роллю морів важливе значення має вивчення поверхневих і підземних вод та інших водних об'єктів. Характеризуючи моря, необхідно не лише дати їм комплексну фізико-географічну характеристику, але й обов'язково підкреслити геополітичне, транспортне, промислове значення для нашої держави. Для цього можна використати самостійну роботу учнів з додатками підручника та його текстом і фізичною картою. Для раціональної організації роботи вчитель попередньо пропонує учням такі запитання і завдання:

1.Знайдіть на фізичній карті острови і півострови, затоки, протоки, лимани Чорного і Азовського морів.

2.Чим замовлена різна глибина Чорного і Азовського морів?

3.Які річки впадають у Чорне і Азовське моря?

4.Порівняйте тваринний світ цих морів.

5.Які екологічні проблеми Чорного і Азовського морів вам відомі?

Відповіді на ці запитання можна оформити у вигляді порівняльної таблиці за такою формою:

Назва моря

Острови і

Затоки, протоки,

Глибини

Тваринний світ Екологічні

 

півострови

лимани

 

проблеми

 

 

 

 

т

Вивчення річок, озер, водосховищ, каналів, підземних вод необхідно обов'язково пов'язати з попереднім матеріалом про рельєф, геологічну будову, клімат. Учні повинні зрозуміти, що українські річки якраз і є продуктом всіх цих компонентів природи. Разом з тим, вони в свою чергу впливають на них і на моря. Важливим також є постійне звертання до якоїсь місцевої річки, озера країни. Можна, як і у випадку з морями, використовувати порівняльні таблиці, які учні складають на основі самостійної роботи з текстом підручника, його додатками і географічними картами різного змісту й масштабу.

Не треба забувати і про виховне значення цих знань. Потрібно підкреслювати обмеженість нашої країни на водні ресурси, необхідність їх збереження і раціонального використання. Все це не залишиться тільки на словах, якщо вчитель разом з учнями впорядкує джерело, береги озера чи річки, очистить захаращені схили балки тощо.

В курсі географії України значно розширюються і поглиблюються знання про ґрунтовий покрив і земельні ресурси. Вони вже не є такими доволі абстрактними поняттями, як раніше. І не тільки тому, що учні стали старшими. Адже вони вивчають грунти с в о є ї країни. Ці ґрунти дають поживу рослинному світові, служать базою рослинництва в сільському господарстві. Все це близьке і знайоме багатьом школярам. Тому методично правильним є використання місцевого матеріалу, опис ґрунтових розрізів на подвір'ї школи або поблизу нього. Це, звичайно, іноді складно зробити в містах, але в більшості шкіл країни для цього умови є.

При вивченні цього матеріалу найважливішим є засвоєння учнями загальних закономірностей поширення ґрунтів. Для цього викладання ведеться в органічному зв'язку як із попереднім матеріалом про рельєф, геологічну будову, клімат, внутрішні води, так і з елементами наступних знань про рослинний і тваринний світ країни. Необхідно також нанести розміщення основних типів ґрунтів на контурну карту.

Учитель пропонує учням такі запитання і завдання:

1.Які загальні закономірності поширення грунтів проявляються на території України?

2.Які типи ґрунтів поширені на рівнинній частині України?

3.Як змінюється з висотою ґрунтовий покрив в Українських Карпатах і чому?

158

4.Опишіть грунтовий розріз місцевості в околицях нашої школи, у відслоненнях річкового берега, яру, кар’єру, якщо вони є.

5.За матеріалами додатків до підручника охарактеризуйте земельні ресурси України.

6.Чому свою землю українці здавна називають ненькою?

Вивчення рослинного і тваринного світу авоєї країни логічно завершує розгляд її природних умов і ресурсів. Тому на цьому матеріалі вчитель має можливість, розглядати безпосередньо рослинний і тваринний світ, повторити раніше вивчений матеріал. Але найголовнішим є те, що тут створюються найсприятливіші умови для розкриття в повній мірі взаємозв'язків і взаємозалежностей різних компонентів природи.

Втім, найбільшою мірою це можна зробити, вивчаючи розділ "Природні комплекси (ландшафти) і фізико-географічне районування". Діти вже мають уяву про природну зону і вивчали в найзагальнішому вигляді природні зони світу. При розгляді ж природних зон своєї Батьківщини вони одночасно мають можливість як конкретизувати свої знання, так і здійснити їхній синтез. Розуміння органічного взаємозв'язку окремих компонентів природи на певній території повинно трансформуватися в розуміння місця та ролі людини і суспільства в природному довкіллі.

При вивченні цього розділу методично виправданим є повторення особливостей розміщення природних зон світу і Європи на відповідних настінних картах та картах атласу. У цьому разі ми не лише повторюємо і закріплюємо дуже важливий матеріал, що був засвоєний раніше, але й визначаємо місце природних комплексів України у світі. Виокремлюючи нашу державу, ми разом з тим не пориваємо зв’язку її природи з природою Європи і всієї нашої планети.

Урамках розділу особливе значення належить не темам, присвяченим вивченню конкретних природних зон країни, а темі "фізико-географічне районування". Необхідно дуже чітко обгрунтувати його схему в Україні.

Упроцесі вивчення кожної природної зони найважливішим завданням учителя є органічно поєднати всі раніше засвоєні знання про компоненти природи на конкретній території

іпривести дітей до розуміння поняття "єдиний природний комплекс". При цьому учні мають глибоко усвідомити, що руйнація чи зміна однієї із складових цього комплексу неминуче призведе до його зміни в цілому. Тому значення вивчення цього матеріалу не лише пізнавальне, але і світоглядно-виховне.

Як приклад, можна навести загальну схему вивчення степової зони. Розгляд зони доцільно

починати з роботи учнів з різними за змістом картами атласу та контурною картою або робочим зошитом. Учні вже позначили на контурній карті південну межу лісостепової зони, яка одночасно є північною межею степової зони. З допомогою комплексу фізичних і кліматичних карт, карт ґрунтів учитель ставить завдання: обґрунтуйте проходження північної межі степової зони. Що є основною причиною безлісості степів? Чому тут утворилися багаті на гумус чорноземні ґрунти? Чому окремі лісові масиви просунулися у степову зону по долинах річок і височинах рельєфу? Чому північна межа степу проходить не строго з заходу на схід, а з південного заходу на північний схід?

Потім учитель дає загальну характеристику степової зони, попередньо запропонувавши учням поступово заповнювати таблицю з найзагальнішими висновками про властивості окремих компонентів природного комплексу. Особливу увагу необхідно звернути на господарське використання степів, на проблеми збереження ґрунтів, рослинного і тваринного світу, причини постійного зменшення вмісту гумусу в чорноземах, поширення вітрової і водної ерозії тощо.

Розглядаючи загальні закономірності формування і функціонування природних

159

комплексів, необхідно пам'ятати, що встановити загальні, головні риси природи зони, чітко розкрити взаємозалежність і взаємовплив окремих елементів комплексу, показати характер впливу на них господарської діяльності людини найкраще можна на прикладі природної зони, в якій знаходиться школа. Тому на вивчення даної зони необхідно виділити більше часу.

Наступним у курсі є розділ "Населення України". Це вже питання економікогеографічного блоку курсу. Освітнє і виховне зй’ачення його дещо інше, ніж фізикогеографічного блоку. Матеріал, що тут вивчається, характеризується великим динамізмом, постійними змінами кількісних показників населення, розвитку господарства, екологічної ситуації. Практично найбільше серед усіх інших шкільних дисциплін і профорієнтаційне значення цього блоку знань. Учні ознайомлюються майже з усіма галузями господарства, в яких вони через декілька років працюватимуть.

Надзвичайно велике виховне і світоглядне значення економічної і соціальної географії України. Учні повинні відчути себе органічною і нерозривною часткою одного славного народу, однієї великої європейської нації, зрозуміти місце України в Європі і світі, причини соціальноекономічних проблем і можливі шляхи їх подолання. Учитель повинен разом з учнями з'ясувати причини разючої невідповідності між практично безмежними можливостями української економіки і сучасним її кризовим станом. Новому поколінню необхідно йти вперед, звільнятися від багажу віджилих догм і традицій, нежиттєздатність яких довело саме життя. Ні математика, ні фізика, ні хімія, ні біологія, ні навіть історія в такому контексті цього зробити не можуть..

Взагалі розвиток понять в економічній і соціальній географії має свої особливості. Це вимагає і адекватної методики викладання. Тому, хоча курс географії України і £ єдиним, необхідно на початку економіко-географічного блоку розглянути цілий ряд загальнотеоретичних положень економічної і соціальної географії. Вони досить складні для розуміння учнями, а тому поняття про розміщення продуктивних сил, територіальну організацію суспільства, природноресурсний потенціал, економіко-географічні зв’язки тощо необхідно формувати на конкретних яскравих прикладах. Найкраще, щоб ці приклади були взяті з своєї місцевості, району, міста чи села.

Людина — творець матеріальних і духовних благ суспільства. В процесі своєї господарської діяльності вона все активніше втручається в природні процеси, змінює природу. Часто-густо ці зміни не на користь самій людині. В житті людина об'єднує свої зусилля з іншими людьми. Найефективнішою групою людей у другому тисячолітті виявилася нація. Тому знання про український народ мають величезне виховне і суто прагматичне значення.

Вивчаючи населення України, учні 9 класу одержують знання про: кількість і густоту населення; природний приріст; віковий і статевий склад; міське і сільське населення; міграції населення; національний склад; українську діаспору; культуру українського народу; трудові ресурси та їх використання.

Уже один перелік цих характеристик дає нам інформацію про те, що учні 9 класу не мають необхідного запасу загальних понять, на які можна спертися при вивченні населення нашої країни. Тому вчитель не може обмежитися лише викладом фактичного матеріалу. Спочатку учні мають засвоїти основні поняття: густота населення, його міграції, українська діаспора, трудові ресурси та ін.

При вивченні економічної і соціальної географії в цілому і питань населення зокрема велике значення має методично правильне використання цифрових матеріалів. Характеризувати населення без статистичних даних неможливо. Вони дають уявлення про кількість, густоту, природний приріст, склад населення тощо як в цілому по державі, так і по її окремих областях, районах, населених пунктах. Ці всі цифри будуть ефективними і збагачуватимуть зміст викладання, якщо ними не перевантажувати зміст, шли за "деревами не видно лісу". Тому

160

кількісні (числові) показники повинні лише підтверджувати певні особливості, закономірності, тенденції, а не просто "давити" на учнів.

Дуже важливо постійно перетворювати цифри в графічну і картографічну форму. При вивченні населення таких можливостей відкривається безліч. Так, використовуючи дані переписів населення про статевий і віковий його склад за різні роки, варто побудувати статевовікову піраміду. При цьому великий масив цифрових*>даних трансформується в досить струнку графічну модель. Після цього вчитель пропонує учням охарактеризувати кожну статево-вікову піраміду і порівняти їх між собою. Учні дають письмову чи усну відповідь на наступні запитання:

1. Які спільні і відмінні риси статево-вікових пірамід населення України за два періоди в першу чергу кидаються у вічі?

2.Які тенденції у народонаселенні нашої країни проявляються найвідчутніше?

3.Що ви можете сказати про зміни в окремих вікових групах населення?

Можна задавати й інші більш конкретні запитання в залежності від реальних особливостей двох статево-вікових пірамід. Під час роботи учні виконують доволі прості, але ефективні трансформації цифрових матеріалів у графічні моделі, а потім їх аналіз на вербальному рівні. Така операція, коли є динамічний ряд кількісних показників, дозволяє учням виявляти тенденції у розвитку подій, явищ і процесів. Вони одержують задоволення від причетності до справжньої наукової роботи.

Кількісні показники, які характеризують населення нашої країни, дуже добре "лягають" на контурну карту. Тому при вивченні цього розділу можна проводити багато практичних робіт. Можна відображати картографічно кількість і густоту населення, частки міського і сільського населення, частки українців в окремих областях тощо. При цьому краще не виділяти більше трьох груп, наприклад, групи областей з високими, середніми і низькими значеннями.

Учні, звичайно, повинні знати загальну чисельність населення країни. Але не варто вимагати заучування інших цифр. Тому вчитель не повинен задавати запитання, які орієнтують учнів на заучування великої кількості швидкозмінних цифр. Не можна погодитися з тими методистами, які стверджують, що така робота взагалі не має сенсу. Заучуючи якийсь масив цифрової інформації, школярі тренують свою пам'ять, розвивають її. Звичка запам'ятовувати стане в нагоді їм на все життя. Однак повинні переважати проблемні запитання і завдання на кшталт: Якими чинниками зумовлена нерівномірність розміщення населення в нашій країні? Чому українці змушені були залишати свою землю? Назвіть причини перевищення смертності над народжуваністю. Які проблеми мають сучасні великі міста України? З якою метою комуністичний режим вдався до штучного переселення народів за межі їх постійного проживання в колишньому СРСР і Польщі? Чому, на вашу думку, був організований голодомор 1932-1933 рр. в Україні? У чому, на ваш погляд, полягають основні проблеми раціонального використання трудових ресурсів?

Великий простір для підвищення інтересу учнів до географії та активізації їх пізнавальної діяльності має невеликий розділ "Топоніміка України” . На жаль, вчителі географії, а за ними й учні не завжди підкреслюють, що першою ознакою будь-якого географічного об'єкта є його назва. Засвоюючи великий масив географічної номенклатури, учні часто-густо не знають, що означають ці назви, яке їх походження. Топоніміка — надзвичайно цікава наука, яка, до того ж, має значний практичний сенс і виховний потенціал. Через розшифровку походження назви вона

асоціативно може запам'ятатися на все життя.

Топонімічні матеріали, в яких відображені природні умови і ресурси, характер господарського розвитку, імена людей, історичні події тощо найдоцільніше вивчати в ігровій формі. Це можуть бути кросворди, "штанги", шифровки.

161

Пропонуємо один із прикладів ігрового географічного практикуму під назвою "Населені пункти, назви яких указують на сучасну чи минулу господарську спеціалізацію".

Заповнити клітинки малюнка ви зможене, коли відгадаєте назви певних населених пунктів. 1. Міста з однаковою назвою у Львівській і Донецькій областях.

2.Місто під Києвом.

3.Обласний центр України.

4.Населений пункт на Південному березі Криму.

5.Місто на півдні Луганської області.

6.Селище в Передкарпатті.

7.Місто у Дніпропетровській області.

8.Місто у Запорізькій області.

9.Місто на сході Донецької області.

10.Місто Донецької області, поблизу якого знаходиться потужна електростанція.

Уході вивчення цього розділу доцільно постійно працювати з картами атласу, щоб назви населених пунктів, річок, озер, гір тощо були прикріпленими до конкретних областей, місцевостей, гір, височин. В такому разі учні не лише вивчають топоніміку своєї країни, але й покращують свою просторову орієнтацію, поглиблюють знання карти. Важливим є також те, що ці знання дуже цікаві й корисні. Без географічних назв не можна визначити місцезнаходження будь-якого об'єкта. Крім того, вони створюють певну ауру навколо людини, впливаючи на її життя. Тому в минулому назви ніколи не давалися випадково. Вони влучно відтворювали особливості природи тієї чи іншої місцевості, її природні багатства, а також економічні, історичні, культурні та побутові умови життя людей.

Активізуючи пізнавальну діяльність учнів, учитель пропонує їм наступні запитання і завдання:

1.Які географічні назви в Україні вказують на можливі поклади корисних копалин?

2.Назвіть і покажіть на карті географічні назви своєї місцевості, в яких відображено

природні умови і ресурси.

3.Покажіть на карті географічні назви, в яких відображено нинішню або минулу спеціалізацію господарства України.

4.Знайдіть на карті географічні назви, в яких відображено імена і прізвища людей.

5.Наведіть приклади українських назв, що трапляються в інших країнах.

Провідним у соціально-економічному блоці курсу "Географія України" є розділ "Господарство України” . Його завдання — дати учням систему понять про територіальну організацію всього господарського комплексу країни. Система базується на значному масиві фактичних даних про умови й особливості розвитку і розміщення промисловості, сільського господарства, соціальної сфери, транспорту. Учні повинні засвоїти поняття про принципи і основні тенденції розвитку і розміщення господарства країни та його окремих галузей, поняття про галузеву і територіальну структуру народного господарства, матеріальне виробництво і невиробничу сферу, історію формування народногосподарського комплексу і шляхи подолання економічної кризи.

Розділ починається загальною характеристикою народного господарства. Тут формуються загальні, базові поняття про його структуру, передумови і рівень розвитку, історію формування і шляхи подолання економічної кризи. Це пов'язано з тим, що розгляд розвитку і розміщення окремих його галузей, тенденцій їх росту повинен спиратися на знання основних закономірностей розвитку господарства в цілому. Як і при вивченні природних комплексів, учні повинні зрозуміти, що народне господарство країни — це єдиний великий і складний організм. Зміни в якійсь одній його ланці неминуче призводять до змін в усьому господарстві в цілому.

162

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]