21. Фізико-географічна характеристика Південної Азії.

Південна Азія знаходиться в серединно-південній частині Азії. На заході вона межує з Південно-Західною Азією; на півночі — з Середньою (Центральною) Азією; на північному сході — зі Східною Азією; на південному сході — з Південно-Східною Азією. До складу регіону належать вісім країн, з них сім — Індія (офіційна назва — Республіка Індія); Пакистан (Ісламська Республіка Пакистан); Непал (Королівство Непал); Бутан (Королівство Бутан); Бангладеш (Народна Республіка Бангладеш); Шрі-Ланка (Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка); Мальдіви (Республіка Мальдіви) — є незалежними країнами (державами). Восьма — Чагос (архіпелаг Чагос) є залежною від Великої Британії країною. Як бачимо, за формою державного ладу п'ять з семи держав (Індія, Пакистан, Бангладеш, Шрі-Ланка та Мальдіви) є республіками, дві — Непал та Бутан — монархіями (королівствами). За формою державного устрою п'ять із семи країн регіону (Бангладеш, Бутан, Мальдіви, Непал та Шрі-Ланка) є унітарними державами і лише дві (Індія та Пакистан) — федеративними. Столицями держав є: Індії — Делі; Пакистану — Ісламабад; Непалу — Катманду; Бутану — Тхімпху; Бангладеш — Дакка; Шрі-Ланки — Коломбо; Мальдівів — Мале.

За площею вісім країн регіону поділяються на п'ять груп. Перші дві включають по одній країні, три наступні — по дві. До першої групи входить Індія з площею 3163 тис. км2. За цим показником вона займає сьоме місце в світі. Другу групу представляє Пакистан з площею 796 тис. км2 (35- те місце в світі). Третя група включає в себе близькі за площею країни — Непал (148 тис. км2) та Бангладеш (143 тис. км2). У четвертій знаходяться Шрі-Ланка (66 тис. км2) та Бутан (47 тис. км2). П'ята група представлена Мальдівами (0,3 тис. км2), що входять до десятки найменших за площею держав світу, та залежним від Великої Британії Чагосом (0,1 тис. км2) —архіпелагом на крайньому півдні. Суспільно-географічне положення регіону в цілому досить зручне. Всі країни, крім Непалу та Бутану, мають вихід до моря (Індійського океану). До середини XX ст. країни Південної Азії, крім Непалу, були колоніями Великої Британії і утворювали так звану Британську Індію. Тому Індія, Пакистан, Бангладеш, а також Шрі-Ланка утворюють, до певної міри, єдине комунікаційне ціле, зокрема транспортно-залізничне. Натомість залізничне сполучення з країнами — сусідами регіону Іраном, Афганістаном, Китаєм та М'янмою, а також з Непалом і Бутаном — відсутнє. Комунікаційне сполучення із заходом і північчю регіону (Іран, Афганістан) здійснюється в основному автомобільним транспортом і є інтенсивнішим, ніж зі сходом (Китай, М'янма). У комунікаційному сполученні з країнами Південно-Східної Азії головну роль відіграє морський транспорт. Для регіону характерні внутрішні і зовнішні територіальні суперечності. Внутрішні — між Пакистаном та Індією — через Кашмір. Зовнішні — між Китаєм та Індією — через Аксай, прикордонну територію (між Індією і Китаєм) на північному заході індійсько-китайського кордону.

У природно-географічному відношенні основою регіону є Індо-Гангська рівнина. До неї з півдня примикає півострів Індостан, більшу чатину якого займає плато Декан та острів Шрі-Ланка. З північного заходу Індо-Гангську рівнину облямовують відроги Гіндукушу, а на північному сході рівнина впирається у найвищі гори світу — Гімалаї. Крім о. Шрі-Ланка у складі регіону виділяються ще Лаккадівські та Мальдівські острови й архіпелаг Чагос. Основними ріками Південної Азії є Інд та Ганг. Більша частина регіону лежить у тропічному і субекваторіальному поясах з типовим мусонним кліматом. Найважливішими корисними копалинами Південної Азії є кам'яне вугілля (на заході від дельти Гангу), нафта (північно-східний шельф Аравійського моря), залізо, марганець, мідь, свинець, золото, уран та інші метали на півострові Індостан.

22. Фізико-географічна характеристика Південно-Східної Азії.

Географічне положення та склад території. Південно-Східна Азія займає півострів Індокитай, Малайський архіпелаг та Філіппінські острови. Це 10 країн (М'янма, В'єтнам, Лаос, Таїланд, Філіппіни, Камбоджа, Малайзія, Бруней, Індонезія, Сінгапур, Східний Тимор з населенням понад 410,6 млн. осіб, що складає 13,4% населення Азії (див. рис. 80).

Рис. 80. Політична карта Південно-Східної Азії (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Через Південно-Східну Азію проходять шляхи з Європи й Близького Сходу до Східної Азії та Австралії. Найбільше значення на авіатрасах мають аеропорти Сінгапура і Бангкока, а на морських шляхах — Малаккська протока. Є проект будівництва каналу через перешийок, що з'єднує півострів Малакка з материком.

За державним ладом є республіки та монархії (Бруней, Камбоджа, Таїланд).

2. Природно-ресурсний потенціал. Південно-Східна Азія розміщена у субекваторіальному та екваторіальному кліматичних поясах. Тут багато тепла і вологи, родючі грунти. Цей регіон Азії краще від інших забезпечений лісовими ресурсами, значні площі займають вологі тропічні ліси. Залізне, чорне, червоне, палісандрове дерева з твердою, вологовідштовхуючою деревиною, а також камфорне, сандалове дерева й низка інших порід, що містять ефірні масла і смоли, користуються на світовому ринку неабияким попитом.

Багатий регіон і на корисні копалини. Від М'янми до Індонезії простягається частина найбільшого у світі олово-вольфрамового поясу. Крім того, є значні поклади бокситів, міді, свинцю, марганцю, золота, срібла, дорогоцінних й напівдорогоцінних каменів. У надрах Філіппін є родовища хромітів світового значення. З паливних ресурсів є кам'яне вугілля (В'єтнам, М'янма, Індонезія), значні запаси нафти й газу є в Індонезії, М'янмі, Брунеї, В'єтнамі (див. рис. 81).

23. Фізико-географічна характеристика Східної Азії.

24. Фізико-географічна характеристика Північної і Північно-Східної Азії.

25. Фізико-географічна характеристика Центральної і Високої Азії.

26. Географічне положення, океани біля берегів Північної Америки.

Північна Америка повністю розташована в північній півкулі. Крайня північна точка материка – мис Мерчісон на півострові Бутія в Канаді – знаходиться на 71о58' пн.ш., крайня південна точка матери – мис Мар’ято (7о12' пн.ш.), крайня західна – мис Принца Уельського (168о00' зх.д.), крайня східна – мис Сент-Чарльз (55о40' зх.д.).

Площа Північної Америки – 24,2 млн. км2. Береги материка омивають води Північного Льодовитого, Атлантичного й Тихого океанів. На півдні він сполучений вузьким Панамським перешийком з Південною Америкою. Від Євразії Північну Америку відділяє вузька Берингова протока.

На півдні Північну Америку перетинає північний тропік, на півночі – північний полярний круг. Найширша частина материка лежить в помірних широтах, що дуже впливає на його природу.

Береги континенту сильно розчленовані на півночі, північному заході й північному сході. До найбільших елементів берегової лінії належать Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська затоки, півострови Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Аляска. Найбільші острови – Гренландія (найбільший острів на Землі – площа перевищує 2 млн. км2), Ньюфаундленд, Канадський Арктичний архіпелаг (разом з островом Баффінова земля), Великі Антильські, Малі Антильські, Алеутські острови.