5. Ямайська валютна система

Ямайська валютна система - сучасна міжнародна валютна система, заснована на моделі вільної конвертації валют для якої характерне постійне коливання обмінних курсів. Ця система діє в світі і по теперішній час, хоча в світлі глобальної кризи 2008-2009 років почалися консультації про принципи нової світової валютної системи (див. Антикризовий саміт G20, Лондонський саміт G-20). Ямайська система утворилася в 1976-1978 роках як підсумок реорганізації Бреттон-Вудської валютної системи. Основні особливості та принципи:     -офіційно скасований золотий стандарт і золоті паритети (скасована прив'язка валют до золота як для внутрішніх, так і для міжнародних операцій);    - зафіксована демонетизація золота: центральним банкам дозволяється продавати і купувати золото як звичайний товар за ринковими цінами;     -введена система СДР (спеціальні права запозичення), які можна використовувати як «світові гроші» для формування валютних резервів. Емісію СДР здійснює МВФ. У функції СДР також входить регулювання платіжних балансів і порівняння вартості національних валют;   -  крім СДР, резервними валютами офіційно були визнані долар США, фунт стерлінгів, швейцарський франк, японська єна, марка ФРН, французький франк (останні дві трансформувалися в євро);    - встановлений режим вільно плаваючих валютних курсів: їх котирування формується на валютному ринку на основі попиту і пропозиції;   -  держави можуть самостійно визначати режим формування валютного курсу з декількох варіантів. Головним практичним значенням нової системи стала відмова від фіксованих валютних курсів, в основі яких лежало золотий вміст валют, до плаваючих валютних курсів. Ринок золота з основного грошового ринку перетворився на різновид товарного ринку. Механізм дії Ямайської валютної системи можна описати так. Країни - члени МВФ отримали певну частку СДР відповідно до часток в основному капіталі фонду. СДР функціонують тільки як розрахункові одиниці, при певних умовах вони можуть бути обернені в національну валюту. З 1 січня 1981 МВФ використовував спрощену котирування СДР на основі середньозваженого курсу валютного кошика, що складалася з наступних валют: долар США - 42%, німецька марка - 19%, французький франк, англійський фунт стерлінгів, японська ієна - по 13% (відповідно з питомою вагою валют у міжнародній торгівлі, вони періодично переглядаються). У силу різної стійкості валют, а також різних інтересів на практиці діють 3 основні режими валютних курсів:    - валюти, які твердо прив'язані до однієї або декільком валютам. Допускається коливання валютного курсу ± 1%. Якщо національна валюта прив'язана до групи валют, то це означає, що обрана якась «кошик валют» (або використовується СДР);    - валюти, курс яких може коливатися відносно однієї / декількох валют ± 2,25%. У цю групу раніше потрапляв ЕКЮ, що дозволяло країнам ЄС (Євросоюзу) зберігати свої валюти по відношенню один до одного в твердому співвідношенні, а всі разом вони «плавали» по відношенню до валют третіх країн;     -валюти з повністю вільно плаваючим курсом.