- •1.Поняття і предмет міжнародного приватного права.
- •2.Поняття звичаю, його роль у міжнародному приватному праві
- •Загальна характеристика колізійних норм.
- •Бартерний договір між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
- •5. Колізійні норми України стосовно правовідносин між батьками та дітьми.
- •1.Система міжнародного приватного права.
- •3.Поняття правового статусу іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.
- •5.Конфлікт кваліфікацій в міжнародному приватному праві.
- •Екзаменаційний білет № 3
- •Цивільно-правова відповідальність іноземців в Україні.
- •Поняття визначення та „національність" юридичної особи
- •Стурктура колізійної норми.
- •Конфлікт кваліфікації в мпп
- •Статус фізичної особи в мпп
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Система мпп
- •1) Учбовий (навчальний) курс;
- •Торговельні звичаї
- •Види колізійних норм
- •Поняття «майнового імунітету»
- •Україна як суб’єкт мпп
- •1. Внутрішнє законодавство.
- •2.Особистий статус юридичної особи.
- •3.Поняття, умови шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •4.Місце колізійних норм у джерелах права.
- •5.Поняття зовнішньоекономічного договору (контракту).
- •1.Розвиток науки міжнародного приватного права.
- •2.Колізійні прив'язки, застосовувані до регламентації трудових відносин з „іноземним елементом".
- •4.Сутність теорії абсолютного імунітету.
- •5.Законодавство України про поняття „іноземець".
- •1.Види джерел міжнародного приватного права
- •2. Колізійний метод регулювання
- •3.Визначення правосуб'єктності іноземних суб'єктів господарської діяльності
- •4.Колізійні прив'язки, які застосовуються до угод та юридичних фактів
- •5.Національне законодавство України з питань регулювання трудових відносин з „іноземним елементом".
- •1.Поняття «юридична особа»
- •2.Види міжнародних договорів, укладених Україною
- •3.Трудовий статус іноземця в Україні
- •4. Зворотне відсилання до закону третьої держави
- •5.Встановлення опіки і піклування за законодавством України
- •1.Юридична особа як суб'єкт публічного права.
- •2.Праця іноземців в Україні.
- •3.Мета порівняльно-правового методу.
- •4.Поняття судового імунітету.
- •5.Сутність принципу „місцезнаходження речі".
- •1.Статус фізичної особи в міжнародному приватному праві.
- •2.Колізійний метод регулювання.
- •3.Правовий статус іноземців в Україні.
- •4.Майнові права та обов'язки подружжя за національним правом.
- •5.Види міжнародних договорів, укладених Україною.
- •1.Поняття та ознаки міжнародних юридичних осіб.
- •2.Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України.
- •3.Колізійні прив'язки, які застосовуються до правового становища майна.
- •4. Матеріально-правові норми в міжнародному приватному праві.
- •5.Загальні питання права власності у відносинах з „іноземним елементом" за законодавством України.
- •1.Національне законодавство України з питань регулювання трудових відносин з „іноземним елементом".
- •2.Основні умови зовнішньоекономічних договорів.
- •3.Конвенція 00н про договори міжнародної купівлі-продажу.
- •4.Позадоговірна цивільно-правова відповідальність.
- •5.Поняття імунітету держави.
- •1.Поняття матеріально-правового методу регулювання.
- •2. Колізійні прив'язки, які застосовуються до правового становища майна.
- •3.Формальні умови реєстрації шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •4.Обхід закону в міжнародному приватному праві.
- •5.Облік та реєстрація зовнішньоекономічних договорів.
- •1. Поняття права власності в міжнародному приватному праві.
- •2. Правовий статус громадян за кордоном.
- •3.Види міжнародних договорів, укладених Україною.
- •4. Трудовий договір, „контракт".
- •5. Колізійні прив'язки, які застосовуються до особистого статусу фізичних та юридичних осіб.
- •1.Місце колізійних норм у джерелах права
- •2.Поняття вини, як умови деліктного зобов'язання в національних правових системах
- •3.Колізійні прив'язки, які застосовуються до угод та юридичних фактів.
- •4.Бартерний договір між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
- •5.Шлюб за загальним правом.
- •1.Особливості правового статусу біпатридів
- •2.Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин
- •3.Порядок реєстрації представництв іноземних юридичних осіб в Україні.
- •4.Умови настання деліктного зобов'язання у національних правових системах
- •5.Основні способи вирішення питання кваліфікації
- •1.Внутрішнє (національне) законодавство як джерело мпп.
- •2.Основні формули прикріплення.
- •3 Гражданского кодекса Украины право собственности на вещь определяется по закону страны, где эта вещь находится.
- •3.Поняття “особистий закон фізичної особи” та сфера його дії.
- •4.Майнові відносини подружжя в мпп.
- •5. Підсудність цивільних справ за участю іноземних осіб. Подсудность дел, осложненных иностранным элементом
- •1.Види іноземного елементу в приватноправових відносинах.
- •2) Объект, находящийся на территории иностранного государства;
- •3) Юридический факт, который имел или имеет место за границей.
- •2.Поняття зворотного відсилання та відсилання до права третьої країни.
- •3.Оголошення іноземця безвісно відсутнім чи померлим та його наслідки в Україні і за кордоном.
- •4.Правове положення власності України за кордоном.
- •5.Бартерні (товарообмінні операції).
- •1.Методи правового регулювання в мпп.
- •2.Значення кодифікації норм внутрішнього права в галузі мпп, її види
- •3.Міжнародно-правова охорона авторських прав.
- •4.Колізійне регулювання укладання та розірвання шлюбу в мпп.
- •5.Визнання та виконання іноземних судових рішень.
- •1.Співвідношення мпп з іншими галузями національного права та міжнародним правом.
- •2.Значення судової практики та доктрини у регулюванні відносин мпп.
- •3.Сутність принципу „місцезнаходження речі".
- •5.Поняття права власності в міжнародному приватному праві.
- •1Система міжнародного приватного права.
- •2.Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •3.Торговельні звичаї.
- •4.Поняття та ознаки міжнародних юридичних осіб.
- •5.Особливості спадкування рухомого та нерухомого майна.
- •1.Поняття матеріально-правового методу регулювання.
- •2. Тлумачення та кваліфікація норм права в міжнародному приватному праві.
- •3. Україна як суб'єкт міжнародного приватного права.
- •4. Сутність принципу «місцезнаходження речі».
- •5.Основні умови зовнішньоекономічних договорів.
- •1.Законодавство України про поняття „іноземець".
- •2.Поняття права власності в міжнародному приватному праві.
- •3Шлюб за загальним правом.
- •4.Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
- •5.Протиправність діяння як одна з умов виникнення зобов'язань в національних правових системах
- •2.Теорія кваліфікації за законом суду
- •3.Міжнародно-правове регулювання спадкових відносин.
- •4.Поняття зовнішньоекономічного договору (контракту).
- •5.Правовий статус іноземців в Україні
- •Міжнародні договори як джерела мпп.
- •Классификация межд договоров Украины в области мчп:
- •По количеству участников:
- •Поняття “особистий закон фізичної особи” та сфера його дії.
- •Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України.
- •Розірвання шлюбу за національним правом.
- •Інститут публічного порядку в мпп.
- •Майнові відносини подружжя в мпп.
- •Сфера застосування та структура Закону України “Про міжнародне приватне право”.
- •Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •5. Поняття імунітету держави
3.Поняття “особистий закон фізичної особи” та сфера його дії.
Личный статус физических и юридических лиц определяется личным законом и законом национальности, которые имеют разновидности.К личному статусу физических лиц применяется личный закон в одном из двух его вариантов: как закон гражданства или закон местожительства. Первая привязка используется преимущественно в государствах «семьи континентального права», в частности в Франции, ФРГ, в Восточной Европе. Вторая привязка (более древняя) наиболее широко применяется в странах «семьи общего права», в частности в США и Великобритании. Часто в правовых системах применяют оба варианта привязок.
Примером применения личного закона в законодательстве Украины является норма ч. 1 ст. 566-1 Гражданского кодекса, согласно которой гражданская дееспособность иностранного гражданина определяется по закону страны, гражданином которой он является. То есть здесь применяется привязка - закон гражданства.
Часть 2 этой же статьи устанавливает, что гражданская дееспособность лица без гражданства определяется по закону страны, где она имеет постоянное место проживания. То есть применяется привязка – закон места проживания.
К юридическим лицам (правосубъектности предприятий, учреждений, фирм и т.п.) используется закон национальности. Указанная привязка имеет несколько видов. Во-первых, личный статус может определяться по закону местонахождения административного центра (Франция, Германия, Италия, Швейцария и т. д.). Во-вторых, по закону места регистрации устава фирмы, предприятия и т.д. (государства СНГ, Чехия, Венгрия, США, Великобритания). Так, ч. 2 ст. 567 Гражданского кодекса Украины указывает, что гражданская правоспособность иностранных предприятий и организаций во время заключения соглашений в сфере внешней торговли и связанных с ней расчетных, страховых и других операций определяется по закону страны, в которой создано предприятие или организация. В-третьих, по закону места осуществления основной деятельности. Эта коллизионная привязка преимущественно используется в законодательстве развивающихся стран.
4.Майнові відносини подружжя в мпп.
Права и обязанности супругов
Имущественные права:
• неодинаково может определяться правовой режим собственнос¬ти супругов (он может быть совместным, раздельным, смешанным);
• различным может быть порядок управления имуществом супру¬гов (управление может осуществляться одним из супругов (в некото¬рых странах только мужем) или совместно);
• неодинаково определяется порядок раздела имущества при разводе;
• обязанности супругов по материальному содержанию могут быть взаимными или односторонними. Конвенция о праве, применимом к режимам собственности супругов (Гаага, 14 марта 1978 года). Режим собственности супругов регулируется внутренним правом, определенным супругами до брака.Супруги могут определять только одно из нижеследующего права:
1) право любого государства, гражданином которого является один из супругов во время такого определения;
2) право того государства, в котором один из супругов имеет свое обычное местожительство во время такого определения;
3) право первого государства, в котором один из супругов приобретает новое обычное местожительство после брака.
Право, определенное таким образом, применяется ко всей их собственности.
Тем не менее, супруги, независимо от того, определили ли они или нет право согласно предыдущим абзацам, могут, в отношении всего или некоторого недвижимого имущества, определить право того места, где находится эта недвижимость. Они могут, кроме того, предусмотреть, чтобы недвижимость, которая может быть впоследствии приобретена, регулировалась правом места, где такая недвижимость находится. Если супруги до вступления в брак не определили применимое
право, режим их собственности регулируется внутренним правом государства, в котором оба супруга приобретают свое первое обычное место жительства после вступления в брак.
Тем не менее, в нижеследующих случаях, режим собственности супругов регулируется внутренним правом государства общего гражданства супругов:
1) когда заявление, предусмотренное в статье 5, было сделано этим государством и его применение к супругам не исключается положениями второго абзаца этой статьи;
2) когда это государство не является Стороной данной Конвенции и согласно нормам международного частного права этого государства его внутреннее право является применимым, и супруги приобретают свое первое обычное местожительство после вступления в брак:
a) в государстве, сделавшем заявление, предусмотренное в статье 5, или
b) в государстве, которое не является Стороной настоящей Конвенции и нормы международного частного права которого также предусматривают применение права их гражданства;
3) когда супруги не приобретают своего первого обычного местожительства после брака в том же самом государстве.
Если супруги не имеют своего обычного местожительства в том же самом государстве и общего гражданства, режим их собственности регулируется внутренним правом того государства, с которым, принимая во внимание все обстоятельства, она наиболее тесно связана.
