5. Колізійні норми України стосовно правовідносин між батьками та дітьми.

СКУ містить лише колізійні норми щодо встановлення та визнання батьківства. визначається прив'язка до законодавства України, якщо батьківство встановлюється в Україні, та незалежно від громадянства батьків і дитини й місця їх проживання. У випадках, коли законодавством України допускається встановлення батьківства в органах запису актів громадянського стану, батьки дитини, що проживають поза межами України, з яких хоча б один є громадянином України, мають право звертатися з заявою про встановлення батьківства до консульських установ України.

Колізійні норми щодо правових стосунків між батьками і дітьми містяться в багатьох договорах про правову допомогу (з Алжиром, В'єтнамом, Грузією, КНР, Кубою, Литвою, Молдовою, Монголією, Польщею, Угорщиною, Чехословаччиною, у Мінській конвенції про правову допомогу 1993 p.). Майже всі з цих договорів передбачають, що правові відносини між батькамита дітьми визначаються законодавством тієї держави-учасниці договору, на території якої вони мають спільне місце проживання (скажімо, з Алжиром, КНДР). В інших договорах, а також до певних відносин, наприклад, до аліментних зобов'язань перед дитиною, передбачається застосування закону гро-мадянства дитини (Молдова). Норму зі схожим викладом передбачено і в Договорах з Алжиром, КНДР.

До встановлення і оспорювання походження дитини від певної особи застосовується законодавство тієї держави-учасниці договору, громадянкою якої є мати дитини в момент народження дитини. Водночас достатнім є дотримання форми визнання походження дитини, що передбачена законодавством тієї договірної держави, на території якої визнання має бути чи було здійснено. При цьому компетентними є органи держави, громадянином якої є дитина (Договору з Молдовою; Польщею), а також органи тієї держави, на території якої дитина має місце проживання (Договору з Польщею). До цього ж право відношення застосовується законодавство договірної держави, громадянином якої є дитина. Остання колізійна прив'язка застосовується і до правовідносин між дитиною та батьками, якщо така дитина народилася від батьків, що не перебували в зареєстрованому шлюбі (Договору з Алжиром, Грузією, з Естонією, з КНДР, з Литвою, з Угорщиною і т. д.).

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 2

1.Система міжнародного приватного права.

МЧП традиційно складається з двох частин: загальної й особливої. Система МЧП – це його внутрішня побудова

У загальній частині розглядаються питання, що стосуються джерел МЧП, його принципів, учень про колізійні та матеріально-правові норми, загальних понять (нац режим, режим найбільшого сприяння, взаємність, реторсія, автономія волі, зворотне відсилання та відсилання до права третьої країни, обхід закону застереження про публічний порядок, цивільно-правовий статус держави, фіз та юр осіб та ін.).

Особлива частина охоплює такі питання:

- право власності іноземців;

- деліктні зобов’язання;

- зовнішньоекономічні угоди;

- міжнародні перевезення вантажів і пасажирів;

- міжнародні кредитно-розрахункові відносини;

- патентне право;

- авторське право;

- трудові відносини;

- сімейне право;

- спадкове право;

- міжнародний цивільний процес;

- міжнародний комерційний арбітраж.

Система МЧП як наука охоплює також питання історичного розвитку доктрини цього права, його теорій та концепцій, визначає способи вирішення його проблем. МЧП розвивається у тісному взаємозв’язку з порівняльним правознавством.

Німецькі правники розуміють МЧП передусім як колізійне. Англосаксонці до складу МЧП включають і конфлікт юрисдикцій. Правники окремих країн розуміють МЧП як галузь, що охоплює колізійні норми, конфлікт юрисдикцій і правове становище іноземців. Французькі правники, крім зазначеного, у межах МЧП розглядають окремі питання публічного права (французьке громадянство, в’їзд і перебування іноземців тощо).

2.Нормативні акти, які повністю регулюють відносини з „іноземним елементом".

Говоря об особенностях внутреннего законодательства как источника МЧП, следует отметить, что в Украине существует единый кодифицированный акт в области МЧП ЗУ «О МЧП». Но также нормы МЧП «разбросаны» по огромному количеству законов и подзаконных актов. На сегодняшний день, нормативные акты внутреннего законодательства, содержащие нормы МЧП права, можно подразделить на две основные группы:

Нормативные акты, которые полностью посвящены регулированию отношений с иностранным элементом:

Законы:

«О внешнеэкономической деятельности»;

«О правовом статусе иностранцев и лиц без гражданства»;

«О беженцах и лицах, которые нуждаются в дополнительном или временной защиты»;

Закон «О гражданстве»;

Кодекс торгового мореплавания Украины (ст.ст. 5,6 – применение иностранного законодательства, ст.ст. 13, 14 – коллизионные нормы).

Термин «внутреннее законодательство» употребляется в широком понимании. Подразумеваются не только законы, но и подзаконные акты государства.

Законы и нормативно-правовые акты, которые являются источниками МЧП, разделяются на:

1) полностью регулирующие отношения этой отрасли права или же

2) определенная часть норм которых регулирует эти отношения.