- •Предмет і завдання історії педагогіки.
- •Джерела історії педагогіки, як науки.
- •Виховання у східних слов’ян.
- •Київська школа «книжного вчення» (х – хі ст.).
- •Культурно-освітня діяльність п. Русина.
- •Монастирські школи.
- •Школи грамоти.
- •Просвітницькі ідеї о.В. Духновича.
- •Просвітницька діяльність і. Федорова, його перший буквар 1574 р.
- •12.Світогляд і. Франка, його просвітницька та освітньо-педагогічна діяльність.
- •13.Педагогічні ідеї Лесі Українки.
- •14. Діяльність Просвітницьких товариств в Україні в кінці хіх – на початку хх століття.
- •15.Просвітницька діяльність м. Костомарова.
- •16. Педагогічні ідеї п. Куліша.
- •19. Педагогічні твори та підручники к.Д. Ушинського, їх значення.
- •20. К.Д. Ушинський про моральне виховання.
- •21. Життя та педагогічна діяльність с.Ф. Русової.
- •22. Просвітницька діяльність та педагогічні погляди м.П. Драгоманова.
- •23. Просвітницька діяльність та педагогічні погляди б.Д. Грінченка.
- •24. Особливості Спартанської системи виховання.
- •25. Особливості Афінської системи виховання.
- •26. Школа і педагогічна думка в епоху Відродження Вітторіно де Фельтре, Еразм Роттердамський, Франсуа Рабле).
- •27. Виховання та школа в Стародавній Греції.
- •28. Теорія природного виховання, принципи природо-відповідповідності виховання ж.Ж. Руссо.
- •29. Виховання у первіснообщинному ладі.
- •30. Теорія «громадянського виховання» й «трудової» школи. Погляди г. Кершенштейнера на мету і завдання виховання.
- •31. Вікова періодизація та зміст виховання ж.Ж. Руссо.
- •32. Педагогічні ідеї Платона.
- •34. Вимоги до вчителя в педагогічній спадщині ф.-а.В. Дістерверга.
34. Вимоги до вчителя в педагогічній спадщині ф.-а.В. Дістерверга.
Основи дидактики розвиваючого навчання сформульовані Дістервегом в 33 чітких правилах. Велике значення він надавав наочності, яка знайшла конкретне вираження у правилах: «від близького до далекого», «від простого до складного», «від більш легкого до більш тяжкого», «від відомого до невідомого». Цим правилам, сформульованим Коменським, Дістервег дає психологічне обґрунтування і застерігає вчителів від їх формального використання. Неодмінною умовою успішного засвоєння навчального матеріалу він вважає доступність його для учнів. А щоб знання були міцними, Дістервег радить учителю турбуватись про те, щоб учні не забували вивченого матеріалу Він вимагав, щоб учителі боролись за високу культуру мови. Говорячи про необхідність розумової активності учнів у процесі навчання, Дістервег зауважує, що поганий учитель підносить істину, а хороший учить її знаходити. Потрібно виховувати у кожного учня глибоке переконання в тому, що ніхто інший не може за нього думати, що він повинен сам всього досягти. Прагнення осмислити матеріал повинно стати внутрішньою потребою учнів. Справжній учитель прагне розкрити і розвинути духовні сили своїх учнів. Дістервег постійно виступав за піднесення морального рівня, загальної, спеціально-наукової і педагогічної культури учителів, завжди говорив, що священний обов'язок кожного вчителя — це постійна праця над собою, над своєю освітою, бо він лише до тих пір сприятиме освіті інших, поки продовжує працювати над своєю освітою.
