С.о.1.

Тема: наукові дослідження з питань ознайомлення дітей з природою

1. В.З Смаль, З.Н Борисова – Історія дошкільної педагогіки/Хрестоматія/, - К.: Вища школа, 1974 р. Я.А Коменський«Материнська школа, або про дбайливе виховання юнацтва у перші шість років», розділ 6: В який спосіб треба вправляти дітей в розумінні речей. С. 15-17; Д. Локк«Думки про виховання» С.23-26; Ж. Ж. Руссо «Еміль, або про виховання» С. 37-45; Й. Г. Песталоцці «Як Гертруда вчить своїх дітей» С. 51-55;«Книга матерів, або порадник для матері, як їм навчити своїх дітей спостерігати і говорити» С.58-60 Ф.Фребель«Дитячий садок» С.88; М.Монтессорі«Метод наукової педагогіки, що застосовується до дитячого виховання в будинках дитини», С.98-101; К. Д. Ушинський «Родноеслово» С.136.

З роботи кожного автора виписати в зошити для самостійних робіт по одному абзацу , думка в якому підкреслює значення вивчення дітьми природи для їх загального розвитку. Подумати над питанням, чи залишаються актуальними на сьогоднішній день завдання ознайомлення дошкільників зі світом оточуючої природи, визначені класиками педагогіки. Думки обґрунтувати.

ВІДПОВІДЬ

Я.А Каменський писав, що «розуміння байки про тварин та інші майстерно складені оповідання розвивають розум дитини. Такого роду оповідання діти охоче слухають і легко запам’ятовують їх.» тобто в такий спосіб не тільки дитина дізнається більше про природу нашого світу, а й розвиває свою пам'ять ,також автор зазначав, що діти збагачуватимуть знання про природу « діти можуть одержати на другому, або на крайньому випадку, третьому році, дивлячись на небо і встановлюючи відмінність між Сонцем , Місяцем і зорями…»

А Д. Локк пише « здоровий дух у здоровому тілі – ось короткий, але повний опис щасливого стану на цьому світі.» тому діти повинні вивчати природу ,щоб знати як бути здоровими, а отже і щасливими. Для кращого здоров’я він радить загартування та інші поради . Наприклад « Перше, про що слід подбати ,- це щоб діти не одягалися і н куталися занадто тепло ні взимку ні влітку…я б радив щодня обмивати дитині ноги холодною водою…довше залишатися на свіжому повітрі і як найменше біля вогню,навіть узимку.»

Ж. Ж Руссо писав «Ми народжуємося кволими , ми потребуємо сил; ми народжуємось не маючи нічого , ми потребуємо допомоги… Все, чого ми не маємо при народженні і чого потребуємо , ставши дорослими , дається нам вихованням. Це виховання ми дістаємо від природи , або від людей , або від речей.» . таким способом Руссо пояснює, що природа, є частиною нас самих, без неї ми не будемо виховані ,а отже не будемо розвинуті до кінця. Також описує природні процеси , народження дитини , бажання їсти т.д

Й. Г. Песталоцці зазначив «що година народження дитиниє першою годиною її навчання, будь-яке навчання людини є не що інше , як мистецтво сприяти прагненню природи до свого власного розвитку, і це мистецтво значною мірою ґрунтується на пропорційності і гармонії вражень, які повинні повністю відповідати початку тих сил, які мають бути сформовані і дитині», «дитині потрібно дати значні реальні знання і знання в галузі мови, перш ніж доцільно буде навчати її читання або хоч би складів». Таким чином ми розуміємо що ознайомлення з природи відбувається при народженні і без допомоги посторонніх, та щоб більш дізнатися все ж потрібна допомого інших. Щоб дитина виражала свої думки маємо по турбуватися про мову дитини. Тобто природа не підсвідомо змушує дитину вивчити мову щоб вона могла виразити своє ставлення.

Ф.Фребель вважає , що « прагнення до всебічного життєвого єднання з природою, з богом, і це є головним беззаперечним доказом істинного виховного характеру, що насичує епоху, яку ми переживаємо», « характеризує наш час у його виховних прагненнях , це самозаглиблення та самопізнання…»

М. Монтессор і« бажано , щоб навесні і влітку малюки спали на вільному повітрі , простягнувшись на траві або на стіжку сіна , під тінню дерев або низько підвішених гамаках», турбується про природне середовище дитини, що вона повинна не забувати яка природа на дотик, запах т.д

К. Д. Ушинський зазначав що дитина повинна навчатися а отже накопичувати знання поступово щоб не завдати дитині шкоди. Тому і природу потрібно вивчати поступово.» коли ви починаєте вчити дитину раніше ніж вона дозріла до навчання , або вчити її якого-небудь предмета, зміст якого їй ще не підходить за віком, то неминуче натрапити на такі перешкоди в її природі, які може подолати сам час».

2. Опрацювати посібник, фахові періодичні видання журнал «Дошкільне виховання» та ін.. ( за 5 р) з питань формування еколого-природничої компетентності дітей дош. віку та зробити анотацію сучасних наукових досліджень та записати в зошит для самостійних робіт.

Дошкільне виховання, 2014 р. №5 Ніна Андрусич пише про, екологію дитинства . Сприятлива екологія передбачає гармонію внутрішнього і зовнішнього світу дитини, здоров’я – фізичне ,психічне, духовно-моральне, захист від руйнівних чинників , а згодом і сформований імунітет. При цьому під здоров’ям розуміється стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не лише відсутність захворювань. А саме це – здоров’язбережувального розвивального середовища. Для цього потрібно використовувати технологій як збережуть здоров’я дитини в усіх напрямках.

Дошкільне виховання, 2014 р. №5 Галина Тарасенко визначила що таке сприятлива екологія дитинства, скориставшись знаками-образами. • Активний захист дитини у найуразливіший період її розвитку . • Бережне й шанобливе ставлення до унікальності дитинства як феномену не лише у кіковому вимірі , а й у глобальному значенні особистісного ставлення людини. • Створення особливого освітнього середовища, сприятливого для гармонійного розвитку дитини. • Духовно-культурне наповнення адекватним дитинству ціннісним змістом житедіяльності.  Це і допомагало формувати в дитини еколого-природничу компетентність.

Дошкільне виховання, 2014 р. №5 Ольга Долинна, Олена Низковська Вони зазначали, що екологія дитини є важливим розділом екології людини як міждисциплінної науки , що досліджує закономірності взаємозв’язку людини з суспільством і довкіллям, вплив його чинників на людський організм … Алла Богуш  Розглядала проблему здоров’я людини – політ компетентний феномен , цілісне системне явище… виділяла завдання 

« Дошкільне виховання»2012рік. № 9,  Ганна Белєнька пише про екологічну компетентність дітей дошкільного віку. В сучасних умовах ця проблема набула нового звучання в умовах розвитку постіндустріального суспільства. У суспільну свідомість увійшло розуміння взаємозв’язку людини і природи, їхньої взаємозалежності та взаємозумовленості існування . доведено і тої факт, що основи світогляду особистості закладаються у дошкільному дитинстві Тож ознайомлення дітей з природою – невід’ємна складова освітньо-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі. Реалії сучасного життя підтверджують: у значної частини населення нашої країни ще не сформовано екологодоцільну поведінку . Про це свідчать бруд на вулицях ,засміченість парків ,лісів, водойм та їх берегів після відпочинку громадян, нераціональне використовування природних ресурсів , емоційна байдужість більшості людей до проблем довкілля , їхнє безвідповідальне ставлення до власного здоров’я.  Причина – не стільки брак знань, скільки відсутність належного ставлення до природи, почуття відповідальності за неї як за свій власний життєвий простір ,неусвідомленість духовної і фізичної єдності людини і природи. Раніше природнича освіта дошкільнят ґрунтувалась на прагматичному підході , або практицизмі .

Дошкільне виховання 2010р. №7 Зоя Плохій Ефективність формування екологічної компетентності дитини великою мірою залежить від середовища , в якому відбувається її життєдіяльність. Еколого-розвивальне середовище в широкому розумінні – це єдність природного , предметного, соціального та середовища внутрішнього «я». Навколишнє середовище в якому розвивається дитини може бути різним:підтримувальним,насиченим, комфортним, розвивальним а подекуди навіть ворожим.  Екологічна компетентність з’являється і від знань про : екологічну ситуацію в державі, природничий стан який оточує дошкільний заклад, приміщення,групової кімнати, організаційно-методична та фахова готовність пед. До екологічного виховання дошкільнят.

С.о.2

Тема : Організації різних форм роботи вихователя щодо формування еколого-природничої компетентності дітей дошкільного віку

1. Підібрати відео проведення спостереження в природі з дітьми дошкільного віку (молодша ,середня ,старша група)

2. Розробити конспект спостережень за сезонними змінами в неживій природі та сезонними змінами у живій природі для дітей дошкільного віку ( група та сезон за вибором студента)

3. Складання конспекту праці в природі для старшого дошкільного віку .

4. Складання конспекту заняття з використанням нескладних дослідів для дітей різного віку ( за вибором студента)

5. Розробити конспект дидактичної гри природничого змісту з дітьми дошкільного віку.

6. Розробка конспекту екскурсії в природу для дітей старшого дошкільного віку .

2. Розробити конспект спостережень за сезонними змінами в неживій природі та сезонними змінами у живій природі для дітей дошкільного віку ( група та сезон за вибором студента)

1)

тема: «Що народжується з води?»(для дітей середньої групи)

Програмовий зміст. Продовжувати формувати уявлення дітей про пори року, їх

характерні ознаки. Дати знання про сезонні змвни явищ неживої природи характерні для різних пір року – росу, туман, іній, мороз, веселку, град, сніг, їх вплив на діяльність людини. Вчити розуміти процеси їх виникнення, проявляти підвищений інтерес до незнайомих явищ, ставити запитання. Вчити знаходити спільне і відмінне між явищами природи. Розвивати вміння передавати явища природи в малюнках. Підводити до розуміння про вплив природних явищ на діяльність людини. Виховувати допитливість, спостережливість.

Матеріал: конверти з загадками з умовними позначками зими, літа, осені; фотографії морозяних візерунків, картинки з природними явищами, олівці, папір з розкресленими умовними позначками для малювання, люстерка.

Хід заняття.

На дошці малюнки – сніжинка, веселка, дощ, туман, іній,

• Як називаються ці явища?

• Які пори року дарують нам ці явища?

• А які явища дарують нам ще пори року ми дізнаємось сьогодні коли відкриємо їхні листи.

Почнемо з зими.

Має пензлика одного, чарівного, чарівного

І малює на вікні ним узорі чарівні

Тільки рук і ніг немає

Як він зветься хто з вас знає.

• Що робить мороз? (заморожує, приморожує, морозить, щипає, коле)

• Що заморожує мороз?

• В що перетворюється вода? (сніг, лід)

• А що це за візерунки на склі і як вони утворилися?

Розгляд візерунків на фотографіях. Висування гіпотез дітьми

• Що вони вам нагадують?

• А чим їх малює мороз?

Розповідь вихователя. «Мороз намалював ці малюнки звичайною водою – водяною парою. Вона завжди є у повітрі. Тепла водяна пара завжди є у повітрі, вона непомітна для нашого ока, осідає на склі, накопичується на найменших його нерівностях, ледь помітних подряпинах. Осідаючи на скло вона охолоджується і перетворюється на крихітні кристалики льоду. Так на зимовому склі виростає фантастичний візерунок. А що цей малюнок з води, ви можете переконатися потримавши на ньому пальчика. Що відбувається?»

Запропонувати провести дослід виставити дзеркальце через вікно на

вулицю, показати як на ньому осідають крапельки водички. Запропонувати залишити на дворі на деякий час

Ви теж можете побути художниками і намалювати візерунки. Візьміть

дзеркальце, дмухніть на нього. Що утворюється?

Де взялася вода?(скло холодне, а пара тепла. Під час видиху з нашого організму виділяється вода, вона і залишається на холодному склі. Намалюйте візерунки пальчиками.

А щоб дізнатися що ще може утворюватися з водяної пари взимку відгадайте слідуючи зимову загадку.

Взимку у саду на вітах

Заіскрились білі квіти

Хто ж цей диво садівник

Що зробив такий квітник?

• З чого утворюється іній? (з водяної пари)

• Коли він утворюється? Запропонувати пригадати дослід з чайником – який проводили напередодні. В морозну погоду 8-10 градусів морозу винести надвір гарячий чайник, поставити його під гілочками дерев(ялинки) і спостерігати, як гілочки обростають інеєм.(Коли повітря тепліше ніж предмети надворі)

• Де він осідає?

• Що вам нагадує іній? Колючки, голочки, хвоїнки)

• Що з ним стається якщо торкнутися рукою?

Фізкультхвилинка ІАТ «Карусель» Дидактична вправа «Назви явище і пору року» з метою закріпити уявлення про явища природи та пори року в які вони можуть бути.

Що утворюється влітку під час охолодження пари вам підкаже літня загадка.

В лузі вдосвіта Галинка

погубила намистинки

сонце встало, позбирало

Та Галинці не віддало. (роса)

• А восени?( виймаю загадку з конверта)

Йшов хлопчина через ліс

Молоко в цеберці ніс.

Хлюпнув трішки молока

Зникли поле, ліс, луга (туман)

Дидактична гра «Спільне – відмінне»

Роса	Туман
Це краплинки води, які можна розгледіти	Дуже дрібні краплинки, майже непомітні для ока
Знаходиться на предметах, рослинах	Висить в повітрі
Туман буває білим, сірим	Роса прозора
Буває навесні, влітку, але найчастіше восени	Роса буває весною, влітку, восени.
Утворюється з водяної пари	Утворюється з водяної пари
Шкідливий для водіїв, тому що заважає видимості на дорогах	Не шкідлива.

Дидактична вправа «Намалюй явище» запропонувати дітям намалювати найулюбленіші явища відповідно умовної позначки :

• «З» - зима: сніг, іній, морозяні візерунки

• «Л» - літо: веселка, блискавка, дощ, роса,

• «О»- осінь: туман, дощ, роса

• «Весна» відлига, (бурульки), роса

Дидактична вправа «Добре – погано» формувати знання про вплив природних явищ на діяльність людини

• Туман – добре, бо буде гарна погода вдень, погано – заважає видимості водіям і пішоходам

• Дощ – добре – напуває рослини, погано – не можна гуляти

• Грім і блискавка – погано – може вбити людину.

• Веселка - добре піднімає настрій, скоро закінчиться дощ.

Підсумок Дидактична вправа «Продовж речення»

• З водяної пари утворюються … (морозяні візерунки, іній, туман, роса)

• Явище, яке утворюється на предметах вранці влітку … (роса)

• Нависає над містом маленькими краплинками … (туман)

• Завжди утворюється під час того, як іде дощ і світить сонце… (веселка)

• Яке явище вам подобається найбільше.