- •10.Особистість як об’єкт і суб’єкт самотворення.
- •11.Різноманітність підходів до вивчення та дослідження психології особистості.
- •13. Критерії сформованої особистості
- •14. Стадії розвитку особистості за е. Еріксоном
- •15. Поняття «особистість» в концепціях з.Фрейда, к.-г. Юнга, е. Фромма,в. Франкла, а. Адлера та к.
- •16.Уявлення про особистість у вітчизняній психології (о.М.Леонтьєв, с.Л. Рубінштейн)
- •18.Соціальні та біологічні умови психічного розвитку індивіда.
- •20.Розвиток самосвідомості в онтогенезі
- •21.Виховання, навчання і психічний розвиток дитини.
- •22.Форми і методи активізації виховання та навчання в сучасній школі.
- •23.Психологчно-педагогічні аспекти навчання.
- •24. Загальна характеристика характеру та його структура.
- •28. Емоційно-вольова діяльність людини.
- •29. Емоції та почуття. Порівняльна характеристика.
- •30. Різновиди емоцій та почуттів.
- •31. Воля як складний психологічний феномен. Різновиди вольових актів.
- •32. Загальне уявлення про діяльність у психології.
- •33.Психологічний аналіз діяльності.
- •34. Цілі та мотиви діяльності.
- •35. Структура та види діяльності.
- •36. Психічні стани та властивості.
- •37. Загальне уявлення про пізнавальні процеси.
- •38. Відчуття як основа сенсорно-перцептивної організації людини.
- •39. Класифікація відчуттів.
- •40. Сприйняття та його властивості
- •41.Уявлення як пізнавальний процес
- •42. Увага як пізнавальний процес.
- •43.Функції та властивості уваги
- •44. Значення уваги в життєдіяльності людини
- •45. Види уваги. Умови ефективного функціонування кожного з видів уваги.
- •46.Загальне уявлення про пам'ять як пізнавальний процес
- •47.Класифікація видів пам'яті
- •48. Умови ефективного функціонування пам'яті
- •49. Загальні характеристики мислення
- •50.Класифікація видів мислення
- •51. Розумові операції ( дії )
- •52. Індивідуальні особливості процесів мислення.
- •53. Мова та її звязок з мисленням. Види мови.
53. Мова та її звязок з мисленням. Види мови.
Мова – суто людський засіб спілкування в духовному і практичному житті людини і є системою знаків для передавання, приймання і використання інформації. Мова (зовнішня і внутрішня) – це спосіб існування мислення. Людська мова, на відміну від мови знакової взаємодії тварин, оперує поняттями.
Мовлення– це акт вживання людиною мови для спілкування.
Мовне спілкування між людьми завжди здійснюється якоюсь мовою і підкоряється її законам. Ці закони визначають лад мовного спілкування, їхнє порушення утруднює спілкування.
Функції мови: емоційно-виразна, впливу, повідомлення.
Мова людини виконує емоційно-виразну функцію, що відмінна від неосмисленої виразної реакції тварини. Виразний компонент людської мови несе семантичний зміст і сприяє більш повній і глибокій передачі думки. Емоційно-виразна функція дозволяє передавати ставлення людини до того, що вона повідомляє.
Функція впливу людської мови полягає в її здатності спонукати інших людей до дії. Сила такого впливу залежить від змісту і виразності мови. Найбільш наочно функція впливу мови виявляється в наказі, вимозі, проханні, що зобов’язують або спонукають співрозмовника зробити певний вчинок.
Функція повідомлення є проявом основного призначення мови – передавати інформацію. Вона полягає в передачі думок, виражених словами, фразами, невербальними засобами, іншим людям. Завдяки мові люди сприймають і усвідомлюють інформацію, що повідомляється їм. Функція повідомлення яскраво виражається в таких формах мови, як пояснення, виклад, роз’яснення.
Процес обміну думками здійснюється у вигляді усного і письмового мовлення.
Усне мовлення – звучне мовлення, яке сприймається людиною на слух. Воно поділяється на діалогічне та монологічне.
Діалогічне мовлення – мовлення між двома або кількома співрозмовниками.
Монологічне мовлення – це таке мовлення, коли говорить одна особа, а решта слухає, сприймає її промову.
Письмове мовлення – це особливий вид мовлення, що дає змогу спілкуватися з відсутніми співрозмовниками.
Усне та письмове мовлення, які можуть набувати форми діалогу чи монологу, є зовнішнім мовленням.
Внутрішнє мовлення – людина користується ним, коли розмірковує про щось подумки, планує свої дії, не виловлюючись вголос і не записуючи на папері, не контактуючи з людьми.