4. Фемінізація міграційних потоків

Традиційно вважалося, що більшість міжнародних мігрантів - це чоловіки. Жінки, якщо і брали участь в міжнародних міграціях, то переважно як члени сімей мігрантів-чоловіків. Проте вже на початку 1990-х рр.. дослідниками було зазначено, що все більша кількість жінок мігрує не разом з чоловіком, а самостійно, в пошуках роботи в тих місцях, де їхня праця може бути краще оплачений, ніж в країні їх походження. У результаті вже з 1990 року жінки почали складати майже 50% "самостійних" трудових мігрантів у більшості розвинених держав (в цілому по світу - 49,6%). Особливо велика частка жінок у міграційних трудових потоках (більше 60%) з Філіппін, Індонезії, Перу, країн Східної Європи та ін 

Багато в чому, останнє пов'язане зі структурними змінами у світовій економіці, що супроводжують глобалізаційні процеси. Розвиток економіки послуг призвело до зростання сфери послуг у структурі зайнятості розвинених країн і сформувало стійкі ніші ринку праці приймаючих країн (текстильна промисловість, індустрія дозвілля і розваг, сфера суспільних послуг, домашнє обслуговування, секс-послуги та ін) і постійно зростаючу потребу в жінках -мігрантів, у тому числі зайнятих некваліфікованою працею. При цьому більшість з існуючих ніш можна віднести до "сфер ризику", пов'язаним з секс-день, або так званої околосексуальной зайнятістю (зайнятістю, яка часто виявляється пов'язана з секс-послугами). Ці сфери маргінальної, по суті, зайнятості та представляють основні міграційні можливості для жінок-мігрантів в даний час. 

Таким чином, ще однією важливою тенденцією сучасного етапу розвитку міжнародної міграції є фемінізація міграційних потоків, яка, у свою чергу, супроводжується зростанням траффікінгу мігрантів, або незаконного провезення мігрантів, торгівлі людьми та інших експлуататорських практик. Останнє відбувається в основному тому, що багато жінок працюють в таких гендерно-сегрегованих секторах економіки, як домашні послуги та сфера дозвілля, а також внаслідок того, що жінки набагато більше схильні до дискримінації, ніж їхні колеги-мігранти чоловічої статі. Ці тенденції ставлять проблему захисту прав трудових мігрантів (перш за все, жінок) в ряд пріоритетних завдань національних і міжнародних інститутів, що займаються регулюванням міграційних процесів. 

Міжнародні міграційні потоки складаються під впливом різноманітних причин, серед яких переважаючими є економічні причини. У свою чергу, розвиток економічної (і перш за все трудової) міграції має характер найбільш тривалої і стійкої тенденції міжнародної міграції, яка отримала значний стимул зі становленням капіталістичних відносин і перетворенням робочої сили в товар. З точки зору глобалізації світового господарства найбільш важливим єстановлення світового ринку праці, який знаходить вираз в експорті та імпорті іноземної робочої сили, що досягли в даний час небувалих масштабів. 

Незважаючи на те, що загальні масштаби міжнародних трудових міграційних потоків важко встановити, оскільки не всі країни здійснюють такий контроль, а значна частина трудової міграції є нелегальною, міжнародна трудова міграція, безсумнівно, має суттєві і зростаючі масштаби. За оцінками Міжнародної організації з праці (МОП), на початок XXI століття у всьому світі налічувалося більше 86 млн. легальних трудящих-мігрантів (разом з членами родин ця цифра зростає до 120-180 млн. чол.!), З яких приблизно 32 млн . людина працювали в країнах, що розвиваються, проти 3,2 млн. чол. в 1960 р. Не дивлячись на те, що трудящі-мігранти становить не більше 4,2% від загальної чисельності економічно активного населення розвинених країн, значення трудової міграції для ряду країн набагато вище. Так, за оцінками ОЕСР, в 2004 році трудящі-мігранти становили майже 45% економічно активного населення Люксембургу, близько 25% Австралії і 22% Швейцарії. Значну частку становлять трудящі-мігранти і в окремих країнах, що розвиваються (насамперед, країнах Перської затоки). Так, з 1985 року по 2005 рік чисельність іноземців у державах Ради співробітництва країн Перської затоки збільшилася майже вдвічі і досягла 13 мільйонів чоловік.

Розглядаючи географію потоків міжнародної трудової міграції, необхідно відзначити, що приблизно половина всіх зареєстрованих трудових мігрантів переміщається з однієї країни, що розвивається в іншу, між якими різниця в заробітній платі не так вже й велика. Наприклад, близько 2 млн. азіатських працівників залишає щорічно свої країни в пошуках роботи в інших країнах в цьому ж або в інших регіонах на умовах короткострокових контрактів зайнятості. У той же час міграція працівників з країн, що розвиваються в розвинуті країни продовжує неухильно зростати протягом останніх десятиліть, при цьому основна частина приросту легальних трудових мігрантів (більше 81%) припадає на США. У результаті трудящі-мігранти з країн, що розвиваються представляють в даний час найбільш велику категорію мігрантів у розвинених країнах, складову 57,8% від усіх трудящих-мігрантів.  Таким чином, трудова міграція, як і глобальне переміщення людського капіталу, який вона представляє, перетворилася в значимий фактор розвитку світової економіки і є одночасно результатом і джерелом зростаючої взаємозалежності країн і регіонів світу. Враховуючи, що міжнародна мобільність людей у ​​пошукахпрацевлаштування в умовах глобалізованого світу буде тільки зростати, країнам результату і країнами призначення трудящих - мігрантів необхідно проводити всебічне, ефективне та справедливе управління трудовою міграцією.