- •1. Київський університет у період української революції (1917-1919).
- •2. Розформування університету на окремі вищі навчальні заклади (1920-1933).
- •3. Київський університет післявоєнного періоду (1944-1991)
- •4. Становлення Київського університету імені Тараса Шевченка як центрального вищого навчального закладу в незалежній Україні
- •5. Утворення і розвиток факультету (інституту) міжнародних відносин у Київському університеті імені т.Г.Шевченка за радянської доби.
- •6. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка як головний навчально-методичний центр з підготовки фахівців-міжнародників у незалежній Україні.
- •7. Поняття та різновиди офіційно-ділового стилю
- •8. Імідж ділової людини та його складові
- •1. Значення зовнішнього вигляду у створенні іміджу професіонала
- •2. Основні вимоги до одягу ділової людини
- •3. Принципи та критерії підбору ділового гардеробу
- •4. Одяг бізнесмена у неформальних робочих ситуаціях
- •9. Зовнішній вигляд дипломата, політика, ділової людини
- •10. Загальні вимоги до ділового стилю для жінок
- •11. Принципи ділового етикету
- •12. Загальні норми поведінки в унів., в оф. Установах та під час оф. Заходів
- •13.Мовна культура як складова культури ділового спілкування
- •14.Правила та види вітань за нормами ділового етикету
- •15.Офіційні звернення.
- •16. Офіційні форми рекомендування, представлення за принципами ділового етикету
- •17.Країнознавство як сукупність міжгалузевих наукових досліджень країн і регіонів
- •18.Об'єкт і предмет країнознавства
- •19. Множинність предметів країнознавства. Комплексне країнознавство
- •20. Предмет країнознавства в галузі знань "міжнародні відносини"
- •21.Еволюція країнознавчих теорій і вчень
- •22.Зарубіжні національні країнознавчі школи
- •23.Країнознавство та країнознавчі школи в Україні
- •24.Типології та класифікації у країнознавстві
- •25.Історико-географічні регіони світу
- •27.Етнокультурні регіони світу
- •28.Духовно-релігійні регіони світу
- •29.Формування сучасної політичної карти світу
- •30. Основні лінії впливу геополітичного чинника на міжнародні відносини
- •31. Цільові та комплексні країнознавчі дослідження
- •32. Джерела інформації для країнознавчого дослідження
- •33.Географічне і політико-географічне положення країни як чинник її зовнішньої політики
- •34. Методами країнознавчого дослідження є:
- •35. Природні умови і ресурси як чинник зовнішньополітичних інтересів країни
- •36. Місце історичної компоненти в комплексному країнознавстві
- •37. Рівень економічного розвитку та структура господарства як чинники зовнішньої політики держави
- •38. Геоекономічні чинники в міжнародних відносинах
- •39. Характер політичної організації суспільства як чинник зовнішньої політики держави
- •41.Геокультурологія та геокультурне середовище країни чи регіону
- •1. Культура й географічні образи
- •2. Геокультурні образи
- •3. Геокультурні образи й цивілізаційні границі
- •4. Структура геокультурного простору: приклад Візантії
- •5. Геокультура й образно-географічна картина світу
- •6. Використані терміни
- •Геокультура
- •42.Етнічний склад населення та міжетнічні відносини як чинники зовнішньої політики держави.
- •1. Поняття етнонаціональної політики
- •2. Етнонаціональні відносини та проблеми національної політики.
- •43.Геоетнологія та геоетнологічне середовище країни чи регіону
- •44. Проблеми міграції населення як чинники міжнародних відносин
- •1. Збільшення масштабів міжнародної міграції
- •2. Розширення географії міжнародних міграцій
- •3. Якісні зміни структури міграційних потоків
- •4. Фемінізація міграційних потоків
- •5. Неухильне зростання і структурна нездоланність нелегальної імміграції
- •6. Зростання масштабів і розширення географії вимушених міграцій
- •7. Збільшення значущості міжнародної міграції населення в демографічному розвитку світу
- •45. Релігієзнавство як складова комплексного країнознавства
- •46. Георелігієзнавство та георелігійне середовище країни чи регіону
- •47.Аналітико-прогностичні можливості країнознавства
- •48. Аналітична довідка міжнародника-експерта з країни або регіону
6. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка як головний навчально-методичний центр з підготовки фахівців-міжнародників у незалежній Україні.
Указом Президента України від 30 травня 1995 року інститут було визначено головним навчально-методичним центром з підготовки фахівців для роботи у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики нашої держави.
Інститут міжнародних відносин – центр проведення численних національних та міжнародних наукових конференцій, семінарів, симпозіумів, “круглих столів” з широкого кола світових проблем. Крім того, організуються зустрічі студентів з високими зарубіжними гостями, послами іноземних держав в Україні.
Інститут видає фахові монографічні праці та наукові збірники, функціонують спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій, складають навчально – методичні плани зі спеціальностей:
“міжнародні відносини”;
“міжнародне право”;
“міжнародні економічні відносини”;
“міжнародний бізнес”;
“міжнародна інформація”
країнознавство
Кафедри інституту працюють над науковими проблемами на замовлення міністерств та відомств України, беруть участь у численних міжнародних наукових проектах за міжнародними програмами TEMПУС-ТАСІС, ІНТАС, благодійного фонду “Відродження” та ін.
Інститут постійно розширює і зміцнює контакти з університетами й науковими центрами України та зарубіжжя. Міжнародне співробітництво здійснюється як в рамках угод Київського національного університету імені Тараса Шевченка, так і на основі двосторонніх угод про співробітництво, що укладаються між інститутом і провідними зарубіжними навчальними закладами та науковими установами. В рамках міжуніверситетських угод інститут співпрацює з більш ніж 60 вищими навчальними закладами-партнерами з Великобританії, Бельгії, Греції, Єгипту, Ірану, Іспанії, Канади, КНР, ФРН, Республіки Корея, Польщі, Росії, США, Франції.
Наприкінці 2011/2012 навчального року було підписано відповідну угоду з Московським державним інститутом міжнародних відносин («МГІМО»), і вже з цієї осені запрацювала спільна спеціалізація «Європейські дослідження» в рамках підготовки студентів за ОКР «магістр».
За роки існування факультету, а згодом Інституту, підготовлено по¬над 10 тисяч фахівців, серед яких громадяни України та представники 90 країн світу.
На черзі у планах Інституту – розширення вже діючої співпраці з «МГІМО», укладання подібних угод з Московським державним університетом ім. М.В.Ломоносова, Вільним університетом Брюсселю (Бельгія) та Університетом Валенсії (Іспанія).
У складі Інституту також діють: Центр підготовки та перепідготовки іноземних громадян, лабораторії: технічних засобів навчання, інформатики та обчислювальної техніки, методичного та видавничого забезпечення навчального процесу; наукова бібліотека, Інтернет-центр тощо.
Плідно працює Центр іноземних мов, який забезпечує викладання другої іноземної мови для студентів II-ІV курсів Інституту. Володіння декількома іноземними мовами розглядається як необхідний компонент професійної підготовки та успішної діяльності сучасного фахівця-міжнародника. Друга іноземна мова викладається всім студентам Інституту впродовж трьох років на основі кредитно-модульної системи і є одним з додаткових чинників зарахування до магістратури.
Сьогодні в Інституті створені необхідні умови для науково-педагогічного росту викладачів та співробітників шляхом навчання в аспірантурі, докторантурі, направлення на стажування тощо.
Основу сучасної концепції розвитку ІМВ становить підготовка висококваліфікованих фахівців, конкурентоздатних на ринку праці, впровадження існуючих і розробка нових інформаційно-комунікаційних технологій для навчальної та наукової роботи, постійна модернізація науково-дослідницької діяльності та подальша інтеграція у європейський освітній, науковий і інформаційний простір.
Проблеми навчально-методичної роботи регулярно обговорюються на засіданнях Науково-методичної комісії та Вченої ради Інституту. Особлива увага приділялася аналізу результатів зимової та літньої заліково-екзаменаційних сесій, осмисленню стану та перспектив працевлаштування випускників ІМВ, якості підготовки фахівців, шляхів впровадження кредитно-модульної системи в організацію навчального процесу, організації викладання другої іноземної мови в Інституті, навчально-методичного забезпечення навчального процесу тощо.
