3. Київський університет післявоєнного періоду (1944-1991)

Незважаючи на колосальні збитки, упродовж повоєнних десятиліть головному вишу України вдалося не лише відновити втрачений потенціал, але й суттєво його посилити. Одразу ж після визволення Києва розпочалося відродження університету. Студенти та викладачі власними силами відбудували гуманітарний та хімічний корпуси і вже 15 січня 1944 р. відновилися заняття на старших курсах, а з 1 лютого - і на першому. Влітку 1944 р. із Кзил-Орди повернулася київська група Об'єднаного українського державного університету у складі 146 студентів, 3 професорів, 7 доцентів і 11 викладачів. У новому навчальному 1944-45 р. до університету було зараховано майже 1,5 тис. юнаків і дівчат, а через рік до них приєдналося ще 2 тисячі студентів. Вдалося відновити роботу 80-ти кафедр, на яких працювало 290 професорів, доцентів і викладачів. У 1946 р. в університеті нараховувалося понад 3800 студентів, 357 професорів і викладачів. .

На кінець 1940-х рр. університет за обсягом роботи сягнув довоєнного рівня. Особливо швидким розвиток університету був у 1950-х рр. До 1958 р. в Київському державному університеті вже діяло 11 факультетів і навчалося близько 10 тисяч студентів. Упродовж 1959-84 рр. університет підготував 70 тис. фахівців для різних галузей народного господарства, науки, освіти і культури.

За роки існування Київського університету в ньому працювали сотні видатних науковців, серед них:

історики й філологи: М. Максимович, В. Цих, Ф. Домбровський, І. Нейкірх, М. Костомаров, П. Павлов, В. Антонович, В. Іконніков, І. Лучицький, М. Драгоманов, В. Перетц, М. Довнар-Запольський, М. Дашкевич, А.Лобода, Ф. Вовк, Ф. Фортинський, Ю. Кулаковський, С. Єфремов, А. Кримський, О. Гермайзе, Є. Тарле, Н. Полонська-Василенко, О. Оглоблін;

філософи: О. Новицький, О. Гіляров, Г. Челпанов, В. Шинкарук;

юристи: К. Неволін, М. Іванішев, М. Владимирський-Буданов, О. Кістяківський;

економісти: Г. Сидоренко, М. Зібер, М. Яснопольський, П. Кованько;

математики та механіки: І. Рахманінов, М. Ващенко-Захарченко, П. Ромер, В. Єрмаков, Д. Граве, О. Шмідт, Б. Букрєєв, Г. Пфейфер, Г. Суслов, П. Воронець, М. Боголюбов;

фізики: М. Авенаріус, М. Шіллер, Й. Косоногов;

хіміки: Г. Фонберг, М. Бунге, С. Реформатський, А. Бабко, А. Голуб, А. Пилипенко, А. Кіпріяно;

геологи: К. Феофілактов, В. Чирвинський, М. Андрусов, П. Тутковський, В. Тарасенко;

ботаніки: В. Бессер, Е. Траутфеттер, О. Рогович, І. Шмальгаузен, С. Навашин, К. Пурієвич, О. Фомін, Й. Баранецький, М. Холодний, Н. Корнюшенко, Д. Зеров, О. Липа;

зоологи: К. Кесслер, О. Ковалевський, О. Северцов, О. Коротнєв, С. Кушакевич, Л. Шелюжко, Б. Мазурмович;

біохімік О. Палладін;

медики: В. Караваєв, О. Вальтер, В. Бец, М. Скліфосовський, Ф. Яновський, В. Образцов, В. Чаговець, М. Стражеско та інші видатні вчені.

4. Становлення Київського університету імені Тараса Шевченка як центрального вищого навчального закладу в незалежній Україні

21 квітня 1994 р. Київському університету Указом Президента України Л. М. Кравчука №176/94 було надано статус "національного"

25 листопада 1999 року Леонід Кучма збільшив автономію університету, підпорядкувавши його Президенту України, і прирівняв посаду ректора університету до статусу міністра України.

Через дев'ять років, 5 травня 2008 року, Віктор Ющенко віддав вказівку реформувати Київський університет, з метою перетворити його на головний навчально-науковий центр України. Він також надав університету права на затвердження індивідуальних умов прийому абітурієнтів, визначення чисельності студентів, слухачів, аспірантів, докторантів, здобувачів наукових ступенів кандидата та доктора наук.

29 липня 2009 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 795 про Київський університет, згідно з якою університету надано статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу, передбачення збільшення протягом 2011–2012 років на 30 відсотків розмірів посадових окладів, ставок погодинної заробітної плати науково-педагогічних та наукових працівників і на 20 відсотків — стипендії студентів університету, також починаючи з 2011 року під час складання проекту Державного бюджету України мають бути закладені кошти для організації стажування 200 науково-педагогічних та наукових працівників, 1000 студентів і аспірантів Університету у провідних зарубіжних науково-навчальних центрах, фінансування наукових досліджень в обсязі не менш як 25 відсотків коштів державного бюджету, що передбачаються для його утримання, придбання обладнання та новітніх засобів навчання, проведення реконструкції навчальних корпусів, спортивного комплексу, стадіону, інженерних мереж і доріг, спорудження Палацу студентів, будівництва житлового будинку на 200 квартир для співробітників та гуртожитків для студентів Університету (не менш як на 2000 місць), упорядження території Ботанічного саду імені академіка О. Фоміна, облаштування на території Канівського природного заповідника (Черкаська область) пам'ятних історичних місць, пов'язаних з іменем Т. Г. Шевченка

Київський університет підтримує широкі міжнародні зв'язки з університетами зі всього світу. На сьогоднішній день університет має партнерські угоди з 130-ма університетами із 48 країн світу. Для проведення наукової роботи, участі у конференціях, читання лекцій, університет щорічно відвідують біля 100 зарубіжних вчених та викладачів із 20 країн світу. У 2010 р. в університеті постійно працювали 22 викладачі із 15 країн світу. Щороку у зарубіжні відрядження до 52-58 країн світу від'їжджають більше 900 викладачів, науковців, студентів. Дві третини відряджених (у 2010 році 570 осіб) виїжджали за кордон з науковою метою (участь у конференціях, стажування, проведення досліджень).