59. Етапи прийняття інвестором виконаних робіт та готових об’єктів

Згідно із законом України «Про основи містобудування», закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому КМ України.

У процесі будівництва намічаються декілька стадій приймання виконаних робіт.

1. Приймання від інвестора (замовника) підрядчиком:

-. будівельного майдаичика для освоєння;

- затвердженої проектно-кошторисної документації. робочої документації та іншої технічної документації»

у технологічного і іншого обладнання для монтажу в проектному положенні або для попереднього, перед монтажем, укрупненого його збирання у разі необхідності для виконання робіт по довиготовленнню технологічного обладнання або передмонтажній ревізії за прямим договором з оформленням акта про збереження;

- монтажних і спеціальних матеріалів, постачання яких входить в обов’язок замовника;

- приміщень, що є у замовника, будівельних механізмів і машин, інших цінностей, що передаються на час будівництва на умовах, передбачених в договорі підряду на капітальне будівництво.

2. Приймання від підрядчика інвестором (замовником):

- виконаних робіт, конструктивних елементів, етапів, готової будівельної продукції, об’єктів, що здаються «під ключ»;

- робіт, що приховуються подальшими роботами з оформленням актів прихованих робіт;

- проміжне приймання за якістю окремих видів робіт, що дають підрядчику підставу - підтвердження технічної готовності даної частини будівлі або споруди до виконання подальших видів робіт;

робочою комісією повністю закінчених монтажем установок, машин і агрегатів для комплексна

перевірка робочою комісією відповідності проектам об’єктів і змонтованого обладнання, результатів випробувань і комплексного випробування обладнання, підготовленості об’єктів до нормальної експлуатації і випуску продукції (наданню послуг), включаючи виконання заходів щодо забезпечення безпечних умов праці і захисту природного середовища, якості БМР і приймання цих об’єктів.

3. Приймання від інвестора (замовника) Державною приймальною комісією закінченого підприємства, пускового комплексу, черги, об’єкта.

До пред’явлення об’єктів Державним приймальним комісіям вони повинні прийматися робочими комісіями, що призначаються інвестором (замовником). До складу таких комісій включаються представники інвестора (замовника, забудовника), генпідрядника, субпідрядників, генпроектувальника, органів Державного санітарного і пожежного нагляду, технічної інспекції при Федерації профспілок. Призначення робочих комісій проводиться завчасно, не пізніше ніж за місяць до призначення Державної приймальної комісії, а на великих будівництвах - за декілька місяців.

робочі комісії призначаються не пізніше 5-ти днів після отримання письмового сповіщення генпідрядника про готовність об’єкта до приймання, при цьому інвесторові надається наступна технічна документація: журнали виробництва БМР; журнали авторського нагляду; акти огляду прихованих БМР; акти випробування і приймання встановленого технологічного обладнання; сертифікати, технічні паспорти та інші документи заводів-виготівників, що засвідчують якість матеріалів, конструкцій і т. ін.

Ця документація після завершення роботи робочої комісії представляється інвестором Державній приймальній комісії.

Деякі об’єкти, експлуатація яких необхідна до завершення будівництва загалом (котельні, компресорні, склади, дороги, інженерні комунікації, очисні споруди і т. п.) приймаються робочою комісією самостійно. Датою введення в експлуатацію вважається дата підписання акту робочої комісії.

Контроль за усуненням дефектів інвестор здійснює протягом гарантійних термінів за:

- загальнобудівельними роботами - протягом

1 року від дня передачі об’єкта в експлуатацію;

- змонтованому обладнанню, електромонтажними роботах - протягом 6-ти місяців;

- житловими будинками - протягом 2-х років.

Усі недоробки і дефекти усуваються генпідрядником за його рахунок. При неусуненні дефектів у встановлені актами терміни замовник має усунути їх своїми силами за рахунок підрядчика крім того, стягнути з підрядчика неустойку в розмірі 50% вартості робіт з усунення дефектів

Підприємства, будівлі, споруди і об’єкти кінчені будівництвом відповідно до затвердженого проекту і підготовлені до експлуатації, незалежно від форми власності пред’являються до приймання Державним приймальним комісіям.

Порядок призначення цих комісій встановлюється КМ України в залежності від важливості і вартості об’єктів, що здаються в експлуатацію Призначення проводиться завчасно, але не пізніше ніж за 3 місяці для виробничих об’єктів і за зо днів для житлово-цивільних.

Головами комісій призначаються керівні працівники КМ, міністерств, корпорацій і концернів.

До складу комісій включаються представники інвестора, експлуатаційної організації цього об’єкта, генпідрядника, Ради народних депутатів, держадміністрації, генпроектувальника, органів державного санітарного і пожежного нагляду, органів Міністерства охорони навколишнього середовища, технічної інспекції Федерації профспілок, фінансуючого банку. Крім того, в залежності від профілю підприємства, до складу комісій включаються представники інших зацікавлених організацій.

Інвестор надає Державній приймальній комісії всю наявну документацію:

- документи робочої приймальної комісії;

- проектно-кошторисну документацію;

- перелік усіх організацій, що брали участі інвестиційному процесі;

- документи про відведення земельної ділянки

- дані про геодезичні, гірничо-гідрологічді ініні дослідження;

- висновок про можливість прийняття об'єкт в експлуатацію.

Особливостями будівництва підприємств за до ломогою комплексного імпортного обладнання < безумовна необхідність їх завершення до закінчення гарантійного терміну, що встановлюється фірмами-постачальниками, і випуск продукції в обсягах і з якістю, передбачених в контракті.

Держкомісія зобов’язана представляти до органу, що призначив її, акти про прийняття об’єктів в експлуатацію або мотивований висновок про від мову (копії замовнику і підряднику).

Датою введення в експлуатацію і прийняття на баланс інвестора основних фондів вважається дата підписання акта Державною приймальною комісією

60.

Механізм проведення постійного нагляду і контролю за процесом освоєння інвестицій називається моніторингом інвестиційних проектів

• Загальний моніторинг проекту здійснює інвестор (замовник) або від їх імені дирекція підприємства, що будується.

• Також моніторинг за угодою з інвестором можуть здійснювати фірма-девелопер або генеральний підрядник відповідно до договору про консорціум.

види моніторингу суб’єктів інвестиційного процесу:

Маркетинговий -- проводиться з метою забезпечення своєчасного постачання матеріально-технічних ресурсів

Фінансовий-- проводиться інвестором, замовником, фірмою-девелопером (за їх дорученням), за такими показниками, як: загальний обсяг інвестицій за проектом, витрати на земельну ділянку, витрати на проектно-дослідницькі роботи, вартість будівельно-монтажних робіт (договірна ціна), контрактова вартість обладнання, інструментів та реманенту;

• джерела фінансування проекту;

• власний капітал, акціонерний капітал та інші залучені кошти;

• запозичені кошти, кредити банку та інші боргові зобов'язання; лізинг та інші запозичені кошти;

• мобілізація внутрішніх ресурсів тощо;

Технічний - проводиться з метою забезпечення відповідності об’ємно-планувальних та конструктивних рішень, прийнятих у будівельній та технологічній частинах проекту, вимогам Держстандартів та технічних умов.

• Окрім інвестора та його представників, його зазвичай здійснює генеральний проектувальник та інші проектувальники - у межах авторського нагляду.

Побудова системи моніторингу реалізації інвестиційного проекту має базуватися за такими принципами:

1. Вибір для спостереження найбільш важливих напрямів реалізації інвестиційного проекту. Реалізація цього принципу базується на тому, що, насамперед, спостереження має відбуватися за реалізацією календарного плану та бюджету проекту за окремими розділами.

2. Побудова системи інформаційних (звітних) показників зв кожного напряму реалізації інвестиційного проекту. Така система показників має ґрунтуватися на даних оперативного бухгалтерського обліку та статистичної звітності. Ця система відображає хід реалізації календарного плану проекту за обсягами та найбільш важливими структурними показниками, виконання бюджету за обсягом та структурою витрат та інше.

3. Розробка системи узагальнюючих (аналітичних) показників за кожним напряму реалізації проекту. Система оціночних показників будується, виходячи з мети моніторингу окремих напрямів діяльності інвестиційного проекту, та базується на привабливості для цього інформативних (звітних) показників. У розрізі кожного з напрямів формується конкретний перелік найбільш важливих оціночних показників.

4. Встановлення періодичності формування звітної бази даних (інформаційних та аналітичних показників). Така періодичність визначається, виходячи з періодичності календарного плану та бюджету реалізації інвестиційного проекту. З урахуванням цієї періодичності розрізняють оперативні (тижневі або декадні) зведення, місячний чи квартальний звіт.

5. Аналіз основних причин, які призвели до відхилення фактичних результатів від передбачених. У процесі такого аналізу розрізняють ті показники, за якими спостерігаються "критичні відхилення" від календарного плану та бюджету.

6. Виявлення резервів та можливостей нормалізації ходу реалізації інвестиційного проекту. У процесі реалізації цього принципу резерви розглядаються у розрізі окремих функціональних блоків з вивченням можливостей замовника та підрядника з нормалізації ходу реалізації інвестиційного проекту.

7. Обґрунтування пропозицій зі зміни календарного плану та бюджету інвестиційного проекту. Завершальним етапом моніторингу інвестиційних проектів є розробка обґрунтованих пропозицій щодо коригування календарного плану та бюджету проекту. У окремих випадках може бути обґрунтована пропозицію про "вихід" з інвестиційного проекту.

Зміст та послідовність основних етапів побудови системи моніторингового проекту на рис.