35. Розділи іп

Інвестиційний проект може  бути фінансованим з державного бюджету. В такому випадку, згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» він повинен мати таку структуру:

1. резюме (мета  проекту,   напрями   використання   інвестицій, відповідність  проекту стратегічним програмним документам держави);

2. загальну характеристику   стану   та  проблем,  пов'язаних  з розвитком   об'єктів   та   суб'єктів   інвестиційної   діяльності результати  аналізу  ринків  збуту  продукції;

3. організаційний план,  плани   маркетингової   та   виробничої діяльності;

4. план реалізації   проекту  (строк  введення  в  дію  основних фондів,   кадрове   забезпечення,   організаційна   структура   та управління  проектом,  розвиток  інфраструктури);

5. фінансовий план    (оцінка    фінансової    та    економічної спроможності проекту);

6. інформацію про ризики проекту, запобіжні заходи і страхування ризиків у випадках, передбачених законом;

7. прогноз економічного  та  соціального  ефекту  від реалізації проекту;

8. прогноз надходжень до бюджетів та державних цільових фондів;

9.  пакет документів з обґрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище[1].

Науковець Гриньова В.М. рекомендує такі розділи обґрунтування інвестиційного проекту:

1. Коротка характеристика інвестиційного проекту (резюме).

2.Характеристика галузі (її привабливість), в якій реалізується інвестиційний проект.

3. Характеристика продукції (послуг).

4. Розміщення об'єкта.

5. Аналіз ринку.

6. Обсяг і структура виробництва продукції (послуг)

7.Забезпеченість випуску продукції (послуг) основними ресурсами (факторами виробництва)

8. Стратегія маркетингу.

9. Управління реалізацією інвестиційного проекту.

10. Оцінка ризиків та їх страхування.

11. Фінансовий план

12. Стратегія фінансування інвестиційного проекту[2].

36. Складання бюджету інвестиційного проекту

Ефективність реалізації інвестиційного проекту значній мірі визначається обумовленим планом цього фінансування. В процесі реалізації інвестиційного проекту, в залежності від стадії інвестиційного процесу, можуть розроблятися два види бюджетів:

1.Бюджет капітальних витрат і надходження коштів (для скорочення – капітальний

бюджет). Цей бюджет розробляється на етапі виконання будівельно-монтажних робіт, пов’язаних з новим будівництвом, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням об’єкта.

2.Бюджет поточних грошових витрат і прибутку (для скорочення поточний бюджет).

Цей бюджет розробляється на етапі експлуатації об’єкта,що інвестують (після

залучення його в експлуатацію). Аналогом цього бюджету на діючих підприємствах

є фінансовий план грошових прибутків та витрат.

Капітальні витрати - це витрати на на придбання довгострокових активів, які функціонують на протязі довготривалого періоду, з поступовою амортизацією ціни. До капітальних витрат звичайно відносять початкову вартість будівель та споруд (або крокові витрати на їх встановлення); вартість нових видів машин та механізмів; придбання обладнання та приладів (крім малокоштовних та швидкозношувальних); вартість придбаних нематеріальних активів (патентів, ліцензій, «ноу-хау» і т.д.), що належать до поступового списання і т.д.

Надходження коштів під час розробки капітального бюджета включає передбачений потік інвестиційних ресурсів в в розрізі окремих джерел: особистих коштів інвестора (прибутку, амортизаційних відрахувань, доходу від реалізації майна, що вибуває та ін.), залученого паєвого або акціонерного капіталу, банківських кредитів, лізингу,селенга та ін.

Процес розробки цього розділу бюджета передбачає звичайно наступні основні процедури:

1. Уточнення загального об’єма надходження коштів. Цей показник повинен певною мірою відповідати показнику загального об’єма капітальних витрат по першому розділу бюджета.

2. Уточнення структури джерел надходження коштів. Перевищення, початково передбаченого бізнес-планом інвестиційного проекта, об’єма надходження коштів повинно бути забезпечено, якщо це можливо, за рахунок власних ресурсів та таких форм фінансування інвестицій, як лізинг та селенг. Найменш бажаною формою залучення додаткових інвестиційних ресурсів в сучасних умовах є залучення банківських кредитів.

З. Забезпечення співставлень находження коштів по окремим періодам формування прибуткових статей з об’ємом капітальних витрат у відповідних періодах. Іншими словами, потік інвестиційних ресурсів повинен співпадати за часом з потоком капітальних витрат.

У процесі бюджетування виділяють ряд етапів: розгляд та затвердження ТЕО та кошторисної документації, розподіл відповідальності та повноважень, а також наступне супроводження (моніторинг) реалізації проекту. 

На практиці використовують два основних підходи до розробки бюджету капітальних вкладень: перший з них базується на критерії норми доходності проекту (IRR), інший на критерії чистої приведеної вартості проекту (NPV).

Зміст першого підходу наступний – усі доступні проекти ранжують за зниженням IRR, далі їх відбирають для реалізації, враховуючи наступне правило: внутрішня норма доходності інвестицій має бути більше вартості інвестованого капіталу або IRR > СС.

Інший підхід до складання бюджету капіталовкладень базується на критерії чистої приведеної вартості (NPV). За відсутності яких-небудь обмежень процедура розрахунку наступна:

1) встановлюють значення ставки дисконтування – загальне для всіх проектів або індивідуальне для кожного проекту (за ціною джерела фінансування);

2) визначають величину чистої приведеної вартості проекту (NPV);

3) всі незалежні проекти (за наявності джерел покриття) з NPV > 0 включають до інвестиційного портфеля;

4) з альтернативних проектів вибирають проект з максимальним значенням NPV.

Якщо присутні обмеження тимчасового або ресурсного характеру, то методика розрахунку ускладнюється, оскільки виникає проблема оптимізації бюджету капіталовкладень.