- •1. Поняття та економічна сутність інвестування
- •2. Концепція інвестицій в радянській і західній літературі.
- •3. Класифікація інвестицій
- •4.Інвестиційна політика держави
- •7. Поняття суб'єктів інвестиційної діяльності
- •9.Інвестори та інші учасники інвестиційної діяльності
- •10.Характеристика об’єктів інвестування
- •11.Поняття фінансових інвестицій, їх класифікація
- •12.Інвестиційний ринок, його характеристика
- •13. Становлення та розвиток інвестиційного ринку в Україні
- •14. Ринок фінансових ресурсів
- •15. Національна депозитарна система
- •16. Оцінка вартості цінних паперів (облігацій, акцій). Методи оцінки вартості фінансових інструментів
- •17. Біржові індекси
- •18. Біржові індекси, що розраховуються на фондовому ринку України.
- •19. Управління портфелем цінних паперів
- •20. Поняття реальних інвестицій та їх об’єкти
- •21. Класифікація реальних інвестицій
- •22. Показники, що характеризують реальні інвестиції
- •23. Джерела фінансування інвестицій підприємства
- •24. Поняття інновацій та складові інноваційної діяльності
- •25. Стадії інноваційного процесу
- •26. Інноваційна діяльність і нормативно-правові акти, що її регулюють
- •27. Оцінка ефективності інноваційного проекту
- •28. Методи вибору інноваційної політики господарюючого суб’єкта
- •29. Інтелектуальні інвестиції. Венчурне підприємництво
- •30. Суть іноземних інвестицій та їх класифікація
- •31. Суб’єкти, об’єкти, види та форми іноземного інвестування
- •32. Умови іноземного інвестування в Україні
- •33. Міжнародна інвестиційна діяльність, основні інститути
- •34. Поняття інвест. Проекту, його види
- •35. Розділи іп
- •36. Складання бюджету інвестиційного проекту
- •37. Оцінка альтернативних, конкуруючих і споріднених проектів
- •41. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства (Оцінка іпп)
- •42. Фінансова, бюджетна та економічна оцінка ефективності інвестування
- •43. Порівняння альтернативних можливостей вкладання грошей за допомогою техніки дисконтування і нарощування.
- •44. Фінансові ресурси інвестування, їх класифікація і принципи формування
- •45. Способи залучення інвестиційних ресурсів.
- •46. Фінансові інструменти. Фінансовий інжиніринг
- •47. Леверидж, його види. Структуризація капіталу
- •48. Основні визначення інвестиційного менеджменту
- •49. Сутність, мета та завдання інвестиційного менеджменту
- •50. Функції і механізм інвестиційного менеджменту
- •51. Управління інвестиційною діяльністю
- •52. Планування інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання
- •53. Способи реалізації інвестиційних проектів
- •54. Види договорів що регулюють інвестиційний процес
- •55.В иди ризиків і форми їх страхування
- •56. Інвестиційний лізинг
- •57. Законодавство України про інвестиційну діяльність
- •58. Матеріально-технічне забезпечення інвестиційного проекту
- •59. Етапи прийняття інвестором виконаних робіт та готових об’єктів
33. Міжнародна інвестиційна діяльність, основні інститути
Міжнародна інвестиційна діяльність — це сукупність дій її суб’єктів (інвесторів і учасників) щодо здійснення інвестицій за рубіж та іноземних інвестицій з метою одержання прибутку. Її суб’єктами — інвесторами є фізичні особи, корпорації, національні та міжнародні фінансові інституції, уряди країн, а суб’єктами — учасниками є фізичні та юридичні особи, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або доручень інвестора.
Розрізняють дві форми вивозу капіталу:
- вивіз підприємницького капіталу - його розміщення у виробничі підприємства країн-імпортерів;
- вивіз позикового капіталу - у вигляді позик, кредитів, вкладень на поточні рахунки в іноземні банки.
Підприємницький капітал, в свою чергу, поділяється на прямі і портфельні інвестиції. Прямі інвестиції - це вкладення в зарубіжні підприємства, які забезпечують контроль інвестора або його участь в управлінні підприємством. За визначенням МВФ, інвестиції вважаються прямими при наявності у іноземного інвестора не менше за 25% акцій підприємства.
Портфельні інвестиції - це вкладення в акції зарубіжних підприємств (без придбання контрольного пакету), облігації та інші цінні папери іноземних держав, міжнародних валютно-кредитних організацій з метою отримання підвищеного прибутку за рахунок податкових пільг, змін валютного курсу і т. ін.
Вивіз підприємницького капіталу може здійснюватися також шляхом створення дочірніх підприємств за рубежем, у тому числі підприємств змішаним капіталом (спільних підприємств).
Найбільш впливовою міжнародною валюті кредитною системою є група Всесвітнього бал (Бреттон-Вудська валютна система), яка вкдюі Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнарі ний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Мі народну фінансову корпорацію (МФК), Міжнародне агентство розвитку (МАР), Багатобічне інвестиційне гарантійне агентство (БІГА).
Міжнародний банк реконструкції і розвиті Міжнародний валютний фонд - це міждержавні інвестиційні інститути, засновані одночасно в 1944 в Бреттон-Вудсі (США). Членами МБРР може бути тільки країни, які вступили до МВФ.
МБРР почав свою діяльність в 1946 році. С повна його мета - служити каналом передачі ресурсів від розвинених країн до країн, що розвиваються, для сприяння їх економічному і соціальному розвитку. МБРР, нарівні з фінансовими ресурсами, надає також технічну допомогу, дає рекомендації щодо розробки економічної політики.
34. Поняття інвест. Проекту, його види
інвестиційний проект – це сукупність документів, що характеризують проект від його задуму до досягнення заданих показників ефективності та обсягу та включають передінвестиційну, інвестиційну, експлуатаційну і ліквідаційну стадії його реалізації; це будь-який комплекс забезпечених інвестиціями заходів. Усі проекти є інвестиційними, оскільки без вкладення коштів реалізувати проект неможливо.
Види проектів: За метою та характером діяльності розрізняють проекти комерційні та некомерційні.
За класом проекту (складом і структурою самого проекту та його предметної галузі) існують такі проекти:
Ø монопроекти – це окремі проекти різних типів, видів та масштабів;
Ø мультипроекти – комплексні проекти, що складаються з ряду монопроектів і потребують застосування багатопроектного управління;
Ø мегапроекти – цільові програми розвитку регіонів, галузей та інших утворень, які включають до свого складу ряд моно- і мультипроектів.
Як правило, мега- та мультипроекти належать до складних чи дуже складних проектів.
Крім того, проекти поділяються на:
1) взаємовиключні (альтернативні) проекти – це проекти, які здійснюються, якщо неможливим або нецілеспрямованим є здійснення інших проектів;
2) альтернативні по капіталу – проекти, які здійснюються в тому випадку, коли кожен із них не може бути здійсненим без використання фінансових засобів, необхідних для здійснення інших проектів;
3) незалежні проекти – проекти, які здійснюються в тому випадку, коли результати реалізації одного не впливають на результати реалізації інших і будь-яка інформація про параметри одного не змінює інформацію про результати інших;
4) взаємовпливаючі – проекти, які здійснюються в тому випадку, якщо при їх спільній реалізації виникають допоміжні (системні, синергетичні, емерджентні) позитивні або негативні ефекти, які не виявляються при реалізації кожного із проектів окремо;
5) взаємодоповнюючі – це проекти, які здійснюються в тому випадку, якщо по яких-небудь причинах вони можуть бути прийняті чи відкинуті тільки одночасно.
За тривалістю проекту або за термінами реалізації розрізняють:
Ø короткострокові проекти (до 3 років);
Ø середньострокові (від 3 до 5 років);
Ø довгострокові (понад 5 років).
В залежності від мети проекту (отримання прибутків чи соціального ефекту) розрізняють комерційні та некомерційні проекти.
За характером і сферою діяльності проекти поділяються на економічні, промислові, соціальні, організаційні та дослідницькі. Але кожен із даних видів проектів має загальні ознаки. Це точно окреслені й сформульовані цілі, послідовне їх дослідження, їх унікальність, умови обмеженості, координоване використання взаємозалежних дій тощо.
