19. Управління портфелем цінних паперів

Процес управління портфелем цінних паперів можна визначити як сукупність інвестиційних ресурсів керуючого, аналітичних інструментів оцінки та прогнозу; методів та засобів реагування на події на фондовому ринку, та важелів впливу на інвестиційне середовище.

структурні елементи процесу управління: мета управління; фактори управління; методи впливу на фактори управління; ресурси управління. Процес управління саме портфеля цінних паперів, окрім зазначених, містить й інші структурні елементи: інструменти управління; об’єкт управління; середовище управління.

Критеріями управління портфелем цінних паперів можна вважати досягнення стійких значень наступних показників: темпів зростання вартості активів портфеля (при довгостроковому інвестуванні); рівня прибутковості від угоди (при короткостроковому інвестуванні); рівня хеджування активів (захисна стратегія); визначеної структури портфеля; високої ліквідності портфеля; визначених показників цільового фінансування.

Існують два основні підходи, на основі яких відбувається управління портфелем цінних паперів інвестора: традиційний, заснований на методах фінансового управління, який припускає створення збалансованого портфеля, що включає найрізноманітніші фондові інструменти із врахуванням міжгалузевої диверсифікованості, при цьому інвестиції робляться в добре зарекомендовані, успішні компанії, та сучасний, який припускає, що, по-перше, успіх інвестицій в основному залежить від правильного розподілу засобів за типами активів. По-друге, ризик інвестицій у визначений тип цінних паперів визначається імовірністю відхилення прибутку від очікуваного значення. По-третє, загальна прибутковість і ризик інвестиційного портфеля можуть змінюватися шляхом варіювання його структури, а всі оцінки мають імовірнісний характер.

20. Поняття реальних інвестицій та їх об’єкти

У відповідності до класифікації інвестиції за ознакою об’єктів кладень виділяють реальні інвестиції як капіталовкладення у речові елементи основного капіталу. Вони пов’язані зі створенням нових, реконструкцією, розширенням та технічним переобладнанням наявних підприємств і реалізуються в процесі капітального будівництва.

Реальні інвестиції - це вкладання коштів в реальний (основний та оборотний) капітал, спрямоване на приріст виробничих фондів та матеріально-технічних запасів.

під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи: як матеріальні, так і нематеріальні (інноваційні інвестиції).

Об'єктами реальних інвестицій є:

* об'єкти виробничого призначення - об'єкти, які після завершення будівництва будуть функціонувати у сфері матеріального виробництва;

* об'єкти невиробничого призначення ;

* будови — це сукупність будівель та споруд (об'єктів), будівництво, розширення яких здійснюється;

* черги будівництва - частини будови, визначені проектом, що забезпечують випуск продукції або надають послуги, можуть складатися з одного або декількох пускових комплексів;

* пускові комплекси — сукупність об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення, енергетичного, транспортного і складського господарства, зв'язку, інженерних комунікацій, охорони навколишнього середовища, благоустрій, що забезпечують випуск продукції або надання послуг, передбачених проектом для певного пускового комплексу;

* об'єкти будівництва - окремі будівлі або споруди, на будівництво, реконструкцію або розширення яких повинен бути складений окремий кошторис і проект;

* нове будівництво - будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будівель, споруд, філій і окремих виробництв, які після введення в експлуатацію будуть перебувати на самостійному балансі, яке здійснюється на нових майданчиках з метою створення нової виробничої потужності;

* розширення діючих підприємств, з метою створення додаткових або нових виробничих потужностей, які після введення в експлуатацію не будуть перебувати на окремому балансі;

* реконструкція діючих підприємств - переобладнання діючих цехів та об'єктів основного, підсобного призначення, зазвичай, без розширення існуючих будівель і споруд основного призначення, пов'язане з удосконаленням виробництва та підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень НТП та здійснюване загалом з метою збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості та для зміни номенклатури продукції, насамперед, без збільшення численності працівників при одночасному поліпшенні умов їх праці та охорони навколишнього середовища;

* технічне переозброєння діючих підприємств - це комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації й автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним, а також щодо удосконалення загальнозаводського господарства та допоміжних служб.