- •1. Роль і значення мови у суспільному житті. Поняття національної мови. Основні етапи розвитку української мови.
- •2. Поняття державної мови. Законодавство України про мову. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі. Українська мова серед інших мов світу.
- •3. Поняття літературної мови. Загальна характеристика сучасної української літературної мови. Поняття мовної норми.
- •Типи норм
- •Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Загальна характеристика мовних стилів.
- •5. Офіційно-діловий стиль (одс) сучасної української літературної мови. Загальна характеристика. Мовні (лексичні, граматичні, синтаксичні) особливості офіційно-ділового стилю.
- •Фразеологія сучасної української мови. Фразеологічні особливості офіційно-ділового та наукового стилів
- •7. Лексичні норми. Синоніми, антоніми у діловому мовленні
- •8. Лексика сучасної української мови з погляду її походження
- •9. Омоніми і пароніми у діловому мовленні. Складні випадки слововживання і типові лексичні помилки.
- •10. Мова і мовлення. Функції мови.
- •Спілкування і комунікація. Види і форми спілкування.
- •Вербальне і невербальне спілкування Типи спілкування
- •Форми спілкування
- •Орфоепічна правильність українського професійного мовлення. Типові випадки неправильного наголошування слів. Засоби милозвучності.
- •14. Граматичні норми сучасної української мови. Типові випадки порушення граматичних норм у діловому мовленні.
- •Словники у професійному мовленні. Типи словників. Особливості термінологічних словників.
- •16. Вербальні і невербальні засоби спілкування. Класифікація невербальних засобів спілкування.
- •17. Кінетичні невербальні засоби спілкування. Загальна характеристика. Національні особливості.
- •Мовний етикет. Стандартні етикетні ситуації.
- •Національні манери вітання
- •Особливості усного спілкування. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Монолог, діалог, Полілог.
- •Форми спілкування
- •1. За способом взаємодії між комунікантами виділяють:
- •20. Публічний виступ. Жанри публічного виступу. Підготовка до публічного виступу.
- •Підготовка до публічного виступу
- •21. Жанри та види публічних виступів
- •Ділова бесіда
- •Етикет телефонної розмови
- •23. Дискусія, методика проведення. Дискусія «мозковий штурм»
- •Основні принципи мозкового штурму
- •Правила проведення мозкового штурму
- •Загальні поради проведення мозкового штурму
- •Правила для учасників
- •26. Офіційно-діловий стиль. Загальна характеристика, специфіка функціонування.
- •27. Лексичні особливості офіційно-ділового стилю. Мовні кліше.
- •28. Поняття про документ. Загальна класифікація документів.
- •29. Поняття реквізиту. Основні види реквізитів та їх розміщення
- •Україна волинська обласна державна адміністрація
- •30. Розпорядчі документи, основні види, загальна характеристика
- •32. Документи з кадрово-контрактних питань, основні види, загальна характеристика.
- •33. Особливості тексту документу. Загальні вимоги. Оформлення сторінки.
- •34. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Загальні вимоги до складання цих документів.
- •35. Заява. Основні реквізити заяви та їх оформлення.
- •36. Службова записка. Види службових записок, їх основні реквізити. Службові записки Доповідна записка
- •Пояснювальна записка
- •Службова записка
- •37. Наказ. Особливості тексту наказу. Загальні реквізити
- •38. Протокол. Особливості тексту протоколу. Загальні реквізити.
- •39. Етикет службового листування. Класифікація листів, реквізити листів та їх оформлювання.
- •40. Науковий стиль. Загальна характеристика, специфіка функціонування.
- •41. Підстилі наукового стилю. Загальні вимоги до тексту наукового стилю.
- •42. Поняття терміну. Особливості термінотворення сучасної української літературної мови.
- •43. Поняття терміносистеми. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
- •44. Види оброблення науково-технічної інформації (план, тези, конспект) види оброблення науково-технічної інформації
- •45. Реферат. Загальна характеристика.
- •46. Наукова стаття. Загальна характеристика, основні вимоги.
- •47. Рецензія, відгук. Загальна характеристика.
- •48. Курсова, дипломна роботи. Загальні вимоги та оформлення.
- •49. Суть і види перекладу. Особливості перекладу наукових текстів Суть і види перекладу
- •50. Редагування. Особливості редагування наукового тексту
50. Редагування. Особливості редагування наукового тексту
Редагування (від лат. redactus - приведений у порядок) - це аналіз, перевіряння та виправлення будь-якого тексту.
Редагують наукові тексти за законами логіки. Редагуючи текст, необхідно пам'ятати основні вимоги, які висувають до доказів (аргументів) як особливої форми думки, а саме:
o чітке формулювання тези й аргументів;
o формулювання тези під час доказів залишається незмінним;
o теза і аргументи не повинні суперечити один одному;
o як аргумент використовувати положення, правдивість яких не викликає сумніву;
o докази повинні бути повними й достатніми. Редагування наукового тексту здійснюють у три етапи:
1. Первинне ознайомлення з текстом документа. Перед тим, як розпочати редагування тексту, слід прочитати його повністю. Під час першого прочитання не бажано вносити правки, проте можна зробити помітки на берегах чи фіксувати побіжні зауваження на окремому аркуші паперу.
2. Перевірка фактичного матеріалу. На цьому етапі доцільно перевірити правильність та вірогідність поданих відомостей, продумати, чи достатньо фактичного матеріалу для певного тексту.
3. Власне редагування матеріалу. Цей етап вимагає мовної корекції: виправлення орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок. Правки в тексті роблять синім або чорним чорнилом (а не червоним). Слова, цифри в тексті мають бути чіткими та охайними. Виправлений текст треба передрукувати, ще раз вичитати.
Прийоми виділення окремих частин тексту Для виділення в тексті окремих слів або частин можна порекомендувати чотири способи:
1. Великими літерами. Цей спосіб слугує для виділення окремих слів.
2. Розрідженням оформлюють окремі слова й короткі фрази. Коли слово подають розріджено, то після кожної літери роблять проміжок в один знак, а між словами й текстом - відступ у 2-3 знаки, щоб слова відділялися. Розділові знаки після таких слів ставлять на відстані одного знака, а наступне слово починають через 2-3 знаки.
3. Підкреслення - найзручніший спосіб виділення окремих слів і фраз. Лінію підкреслення починають під першою, а закінчують під останньою буквою слова, яке виділяють, включаючи лапки й дужки; розділовий знак, що стоїть після слова, не підкреслюють. Ціле речення треба
підкреслювати суцільною рискою, починаючи від першої букви й закінчуючи останньою буквою речення.
4. Курсивом виділяють слова, речення, частини тексту. Цим способом переважно послуговуються, коли текст набирають на комп'ютері.
