- •1. Роль і значення мови у суспільному житті. Поняття національної мови. Основні етапи розвитку української мови.
- •2. Поняття державної мови. Законодавство України про мову. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі. Українська мова серед інших мов світу.
- •3. Поняття літературної мови. Загальна характеристика сучасної української літературної мови. Поняття мовної норми.
- •Типи норм
- •Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Загальна характеристика мовних стилів.
- •5. Офіційно-діловий стиль (одс) сучасної української літературної мови. Загальна характеристика. Мовні (лексичні, граматичні, синтаксичні) особливості офіційно-ділового стилю.
- •Фразеологія сучасної української мови. Фразеологічні особливості офіційно-ділового та наукового стилів
- •7. Лексичні норми. Синоніми, антоніми у діловому мовленні
- •8. Лексика сучасної української мови з погляду її походження
- •9. Омоніми і пароніми у діловому мовленні. Складні випадки слововживання і типові лексичні помилки.
- •10. Мова і мовлення. Функції мови.
- •Спілкування і комунікація. Види і форми спілкування.
- •Вербальне і невербальне спілкування Типи спілкування
- •Форми спілкування
- •Орфоепічна правильність українського професійного мовлення. Типові випадки неправильного наголошування слів. Засоби милозвучності.
- •14. Граматичні норми сучасної української мови. Типові випадки порушення граматичних норм у діловому мовленні.
- •Словники у професійному мовленні. Типи словників. Особливості термінологічних словників.
- •16. Вербальні і невербальні засоби спілкування. Класифікація невербальних засобів спілкування.
- •17. Кінетичні невербальні засоби спілкування. Загальна характеристика. Національні особливості.
- •Мовний етикет. Стандартні етикетні ситуації.
- •Національні манери вітання
- •Особливості усного спілкування. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Монолог, діалог, Полілог.
- •Форми спілкування
- •1. За способом взаємодії між комунікантами виділяють:
- •20. Публічний виступ. Жанри публічного виступу. Підготовка до публічного виступу.
- •Підготовка до публічного виступу
- •21. Жанри та види публічних виступів
- •Ділова бесіда
- •Етикет телефонної розмови
- •23. Дискусія, методика проведення. Дискусія «мозковий штурм»
- •Основні принципи мозкового штурму
- •Правила проведення мозкового штурму
- •Загальні поради проведення мозкового штурму
- •Правила для учасників
- •26. Офіційно-діловий стиль. Загальна характеристика, специфіка функціонування.
- •27. Лексичні особливості офіційно-ділового стилю. Мовні кліше.
- •28. Поняття про документ. Загальна класифікація документів.
- •29. Поняття реквізиту. Основні види реквізитів та їх розміщення
- •Україна волинська обласна державна адміністрація
- •30. Розпорядчі документи, основні види, загальна характеристика
- •32. Документи з кадрово-контрактних питань, основні види, загальна характеристика.
- •33. Особливості тексту документу. Загальні вимоги. Оформлення сторінки.
- •34. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Загальні вимоги до складання цих документів.
- •35. Заява. Основні реквізити заяви та їх оформлення.
- •36. Службова записка. Види службових записок, їх основні реквізити. Службові записки Доповідна записка
- •Пояснювальна записка
- •Службова записка
- •37. Наказ. Особливості тексту наказу. Загальні реквізити
- •38. Протокол. Особливості тексту протоколу. Загальні реквізити.
- •39. Етикет службового листування. Класифікація листів, реквізити листів та їх оформлювання.
- •40. Науковий стиль. Загальна характеристика, специфіка функціонування.
- •41. Підстилі наукового стилю. Загальні вимоги до тексту наукового стилю.
- •42. Поняття терміну. Особливості термінотворення сучасної української літературної мови.
- •43. Поняття терміносистеми. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
- •44. Види оброблення науково-технічної інформації (план, тези, конспект) види оброблення науково-технічної інформації
- •45. Реферат. Загальна характеристика.
- •46. Наукова стаття. Загальна характеристика, основні вимоги.
- •47. Рецензія, відгук. Загальна характеристика.
- •48. Курсова, дипломна роботи. Загальні вимоги та оформлення.
- •49. Суть і види перекладу. Особливості перекладу наукових текстів Суть і види перекладу
- •50. Редагування. Особливості редагування наукового тексту
Україна волинська обласна державна адміністрація
м-н Київський, 9, м. Луцьк, 43027, тел./факс (0332) 778 153, е-mail: post@voladm.gov.ua, код ЄДРПОУ 13366926
____________ №______________
на № ____________ від ________
30. Розпорядчі документи, основні види, загальна характеристика
Розпорядчий документ видається керівником на правах єдиноначальності в межах його компетенції: наказ, розпорядження.
Основні розпорядчі документи
Розпорядча діяльність в органах державної влади документується шляхом прийняття рішень колегії, видання наказів та розпоряджень.
Рішення колегії
Рішення як розпорядчий документ є правовим актом діяльності колегій. У констатуючій частині пояснюється, чим викликане рішення і включає в себе вступ, оцінку ситуації, переказується суть акта вищого органу управління, на виконання якого видається рішення.
У розпорядчій частині документа, яку прийнято розпочинати словами: “колегія ВИРІШИЛА:” дається перелік заходів, визначаються виконавці, вказуються терміни виконання. Важливо, щоб текст розпорядчої частини, який може поділятися на окремі пункти, був сформульований конкретно, чітко, ясно, не вступав у суперечність із раніше прийнятими розпорядчими документами.
Рішення підписуються головою та секретарем колегії і втілюються у життя наказами керівників
Накази
Накази за своїм змістом і призначенням поділяються на 1) накази з питань основної діяльності, 2) з кадрової роботи, 3) праці і заробітної плати тощо. Наказ із питань основної діяльності – це розпорядчий документ, в якому керівником приймається управлінське рішення з організаційних питань, планування, звітності, фінансування, удосконалення структури тощо з метою повного і своєчасного виконання законів, рішень та доручень органів вищого рівня.
Накази бувають ініціативні та на виконання рішень вищих органів.
Ініціативний наказ видається з метою оперативного впливу на діяльність колективу з рахуванням ситуації, яка склалася, та перспектив розвитку.
Проекти наказів готуються працівниками установи, організації, погоджуються з керівниками чи головними спеціалістами відповідних структурних підрозділів, юридичною службою і підписуються керівником.
Накази вступають у силу з моменту їх підписання, якщо в тексті не вказано іншого терміну.
Накази оформляються на відповідних бланках і мають такі реквізити: назва установи, організації; назва виду документа (Наказ); дата; індекс; місце складання; заголовок до тексту; текст; підпис; візи; прізвище і номер телефону виконавця.
Текст наказу складається із двох частин: констатуючої та розпорядчої.
У констатуючій частині може вказуватись мета і причини видання наказу, дається посилання на документ, який став підставою для підготовки наказу.
У розпорядчій частині передбачаються необхідні заходи, прізвища відповідальних за їх виконання осіб, терміни виконання. Розпорядча частина починається словом “НАКАЗУЮ”, яке друкується великими літерами на окремому рядку без абзацу.
Розпорядження
З оперативних питань діяльності та для організації виконання доручень органів вищого рівня, наказів органів державної служби, рішень колегій можуть видаватися розпорядження.
Реквізити розпоряджень аналогічні реквізитам наказів. При цьому констатуюча частина тексту в них відділяється від розпорядчої словами:
“ЗОБОВ’ЯЗУЮ”, “ПРОПОНУЮ”, “ДОРУЧАЮ”, “ВИМАГАЮ” та ін.
31. Довідково-інформаційні документи, основні види, загальна характеристика.
рапорт,
службова записка,
протокол,
витяг з протоколу.
Переважна більшість документів, що відправляються з підприємства та спрямовуються до нього, є довідково-інформаційними. У них міститься інформація про фактичний стан справ в установі, організації, на підприємстві, який є підставою для прийняття розпорядчих документів. Особливість цих документів полягає в тому, що вони направляються знизу вверх по системі управління: від працівника до керівника структурного підрозділу, від керівника структурного підрозділу до керівника організації, від підвідомчої організації до вищої.
