Словники у професійному мовленні. Типи словників. Особливості термінологічних словників.
Словники – це зібрання слів, розташованих у певному порядку (алфавітному, тематичному, гніздовому тощо). Словники є скарбницею народу, у них зберігаються знання і досвід багатьох поколінь, вони виконують інформативну та нормативну функції: є універсальними інформаційними джерелами для розуміння того чи іншого явища та дають консультацію щодо мовних норм.
Залежно від призначення словники переділяються на два типи: енциклопедичні й лінгвістичні.(філологічні)
Енциклопедичні словники подають стислу характеристику предметів, явищ, історичних подій, видатних політичних діячів, провідних вчених, діячів культури, різних понять, що позначаються тими чи іншими словами. З-поміж енциклопедичних словників виділяють загальні, що розраховані на подання найширшої інформації, і спеціальні (галузеві) енциклопедії (медична,
сільськогосподарська, педагогіка кібернетики тощо). Прикладами загальних енциклопедій є найбільша за обсягом сімнадцятитомна Українська Радянська Енциклопедія (УРЕ).
Важливу роль виконують галузеві (спеціальні) енциклопедичні словники, що систематизують знання певної галузі науки, техніки, наприклад: "Енциклопедія кібернетики", "Українська мова". Енциклопедія (2000, 2004).
У лінгвістичних словниках по-різному пояснюються слова: з погляду властивого їм лексичного значення, походження, правопису, наголошування тощо.
Вершиною словникарства є тлумачні словники, які достатньо повно подають лексико-фразеологічний склад мови з поясненням прямого й переносного значення, граматичних та стилістичних особливостей, наводять зразки вживання слова.
Етимологічні словники тлумачать походження слів, їхні найдавніші корені, зміни в їх будові, а також розвиток значень слів
Орфографічні словники подають нормативне написання слів і їх граматичних форм відповідно до чинного правопису.
Словники іншомовних слів подають пояснення слів, запозичених з інших мов.
Історичні словники - це словники, в яких пояснюються слова, зафіксовані писемними пам'ятками
Фразеологічні словники подають стійкі сполучення слів.
Термінологічні словники - різновид лінгвістичних словників, що подають значення термінів певної галузі знань.Cловників, у яких подано термінологію однієї або кількох галузей знань/діяльності.
Укладання термінологічного словника починають з того, що з різних джерел відбирають терміни. Джерела можуть бути такими:
- монографії та статті відомих вчених та фахівців-практиків;
- підручники для вищих навчальних закладів, що містять чіткі визначення понять і стандартизовані терміни;
— галузеві енциклопедії;
— вторинні документи:
а) реферати й анотації з реферативних журналів;
б) опис винаходів.
16. Вербальні і невербальні засоби спілкування. Класифікація невербальних засобів спілкування.
Невербальне спілкування - мова міміки та жестів, яка не тільки доповнює та збагачує, індивідуалізує звичайну мову, але інколи, наприклад, при спілкуванні глухонімих людей, й замінює її. Відомо, що одне й те саме слово, наприклад привітання, може бути вимовлене з безліччю найрізноманітніших відтінків, які передаються з допомогою міміки, жестів, інтонацій і відображають найтонші переливи людських настроїв і почуттів.
Вербальне спілкування - процес взаємообміну інформацією за допомогою мови (усної, писемної, внутрішньої), який відбувається за своїми внутрішніми законами, вимагає активної розумової діяльності та ґрунтується на певній системі усталених норм.
Класифікація невербальних засобів спілкування.
