
- •1. Об’єкт і предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі і засоби їх досягнення.
- •2. Функції макроекономіки.
- •3. Макроекономіка та економічна політика.
- •4. Функціональний метод в макроекономіці.
- •5. Моделювання в макроекономіці: поняття та види моделей.
- •6. Економіко-математичне моделювання: види змінних та засоби їх вимірювання.
- •7. Графічні моделі та їх роль у прийнятті рішень.
- •8. Економічний кругообіг. Схеми кругообігу в закритій, відкритій економіці без державних дій та за участю держави.
- •9. Аналіз економічного кругообігу в закритій економіці: діаграма грошових потоків, система рахунків, матриця кругообігу, система рівнянь для розрахунку макроекономічних показників.
- •11. Умови рівноваги в моделі економічного кругообігу. Модель „ін’єкції – вилучення”.
- •12. Валовий внутрішній продукт та способи його вимірювання.
- •13. Номінальний і реальний валовий внутрішній продукт. Дефлятор ввп.
- •14. Міжгалузеві баланси та система національних рахунків. Принципи побудови снр за стандартами оон. Етапи вдосконалення снр.
- •15. Проблеми втілення системи національних рахунків в Україні.
- •16. Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги за умов досконалої конкуренції.
- •17. Принципи та інструменти неокласичної макроекономічної теорії.
- •18. Рівновага на ринку ресурсів (праці) та формування рівноважної ставки заробітної плати.
- •19. Рівновага на ринку грошей в неокласичній теорії.
- •20. Рівновага на ринку позичкових коштів та формування рівноважної ставки відсотку в неокласичній моделі макроекономіки.
- •21. Умови рівноваги на ринку товарів і послуг.
- •2 2. Сукупний попит та фактори, що його визначають. Кількісне рівняння обміну.
- •23. Економічні ефекти, що визначають спадний характер кривої сукупного попиту.
- •24. Фактори сукупного попиту. Рівень цін, нецінові фактори.
- •25. Споживання, заощадження й інвестиції та фактори, що їх визначають (за неокласичним трактуванням).
- •26. Державні закупівлі.
- •27. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають.
- •28. Крива сукупної пропозиції в довгостроковому та в короткостроковому періодах.
- •29. Рівновага на національному ринку. Модель загальної економічної рівноваги „сукупний попит – сукупна пропозиція”.
- •30. Використання моделі „ad – as” для обґрунтування стабілізаційної політики держави.
- •31. Порівняльна характеристика неокласичної та кейнсіанської моделей макроекономіки.
- •32. Принципи кейнсіанського моделювання макроекономіки.
- •33. Фактори, що визначають динаміку споживання, заощаджень та інвестицій в кейнсіанській моделі макроекономіки.
- •34. Кейнсіанська модель „витрати–випуск” („кейнсіанський хрест”).
- •35. Фактичні та планові видатки, їх структура. Графічна модель сукупних планових видатків.
- •36. Механізм досягнення рівноваги на товарному ринку в кейнсіанській теорії.
- •37. Рівноважна модель „ін’єкції – вилучення” та її використання для обґрунтування фіскальної політики держави.
- •38. Мультиплікатор автономних видатків.
- •39. Коливання рівноважного рівня випуску навколо економічного потенціалу.
- •40. Рецесійний та інфляційний розриви в макроекономіці.
- •41. Взаємозв’язок моделей „сукупний попит – сукупна пропозиція” та „кейнсіанського хреста”.
- •42. Бюджетно-податкова (фіскальна) політика, її засоби.
- •43. Дискреційна і недискреційна фіскальна політика.
- •44. Бюджетний дефіцит і профіцит. Засоби фінансування бюджетного дефіциту.
- •45. Проблеми зростання податкових надходжень до державного бюджету.
- •46. Неокласична і кейнсіанська теорії попиту на гроші.
- •47. Реальний попит на гроші. Фактори попиту на гроші в кейнсіанській теорії.
- •48. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають в кейнсіанській теорії.
- •49. Пропозиція грошей. Грошові агрегати м1, м2, м3. Грошовий мультиплікатор.
- •50. Рівновага на грошовому ринку та механізм її підтримки. Формування ставки відсотку. Ефект Фішера.
- •51. Кредитно-грошова (монетарна) політика, її мета, види та засоби.
- •52. Модель „is” як модель рівноваги на товарному ринку. Її графічна побудова та алгебраїчне доведення.
- •53. Модель „lm” як модель рівноваги на грошовому ринку, її графічна побудова. Алгебраїчне доведення функції „lm”.
- •54. Модель подвійної рівноваги „is – lm”.
- •55. Взаємодія фіскальної та монетарної політики. Кейнсіанський передавальний механізм.
- •56. Відносна (порівняльна) ефективність фіскальної та монетарної політики при жорстких цінах. Ефект витіснення.
- •57. Графічна модель переходу від моделі „is – lm” до моделі „сукупний попит – сукупна пропозиція”.
- •58. Використання моделі „is – lm” в економічній політиці.
- •59. Вибір моделі макроекономічної політики в Україні.
- •60. Економічні цикли: сутність, структура, види та причини.
- •61. Динаміка макроекономічних показників на фазах економічного циклу.
- •62. Економічний занепад та форми його прояву.
- •63. Безробіття: сутність, структура, вимірювання та соціально-економічні наслідки.
- •64. Закон Оукена.
- •65. Державне регулювання рівня безробіття.
- •66. Політика зайнятості в Україні.
- •67. Інфляція: сутність, причини та вимірювання.
- •68. Види інфляції.
- •69. Шляхи подолання інфляції.
- •70. Антиінфляційна політика держави.
- •71. Взаємозв’язок безробіття та інфляції. Крива Філіпса.
- •72. Стагфляція та її трактування в сучасній неокласичній макроекономіці.
- •73. Шляхи подолання стагфляції.
- •74. Зміст та чинники економічного зростання.
- •75. Екстенсивне та інтенсивне економічне зростання.
- •1. Об’єкт і предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі і засоби їх досягнення.
- •2. Функції макроекономіки.
7. Графічні моделі та їх роль у прийнятті рішень.
Моделювання – процес побудови і розв’язання моделей або систем рівнянь. Модель – спрощений опис реальної економічної дійсності. Графічні моделі відображають функціональні зв’язки на площині. В МА графічні моделі відіграють велику роль. Графічні моделі дозволяють наглядно відобразити зв’язки, що встановлюються між агрегованими величинами за допомогою економіко-математичних моделей. Так, видами графічних моделей є, наприклад, моделі „Споживання-заощадження”, „вилучення-ін’єкції” тощо.
8. Економічний кругообіг. Схеми кругообігу в закритій, відкритій економіці без державних дій та за участю держави.
Найпростіша модель економічного кругообігу закритої економіки, тобто без участі держави і без міжнародних зв'язків (рис. 2.1), містить тільки два сектори — домогосподарства і фірми та два види ринків — ринок благ і ринок ресурсів.
Рис 2 1. Модель економічного кругообігу
На ринку благ домогосподарства купують необхідні їм товари і послуги у фірм. На ринку ресурсів, навпаки, фірми купують у домогосподарств необхідні їм ресурси: капітал, робочу силу, природні ресурси для здійснення виробничого процесу. Економічна система є замкненою. Доходи одних економічних суб'єктів є витратами інших економічних суб'єктів. У моделі наявні два види потоків: "доходи—витрати" та "ресурси—товари" і послуги. Вони здійснюються одночасно у протилежних напрямах і постійно повторюються. Потік товарів і послуг здійснюється проти годинникової стрілки. Ринки благ та ресурсів балансуються потоками грошових платежів за годинниковою стрілкою. Домогосподарства на ринку благ здійснюють грошові платежі. Фірми на ринку ресурсів також купують робочу силу, капітал, природні ресурси, здійснюючи при цьому грошові витрати.
У результаті взаємодії двох ринків відбувається кругообіг, а між самими ринками досягається рівновага. Отже, сумарна величина витрат одних суб'єктів макроекономіки дорівнює сумарній величині доходів інших.
Модель економічного кругообігу за участі держави (рис. 2.2) доповнюється ще одним сектором — сектором уряду. Держава бере участь у регулюванні економіки трьома способами: 1) збиранням податків; 2) здійсненням державних витрат; 3) регулюванням кількості грошей в економіці.
Рис 2 2 Модель економічного кругообігу за участі держави
Дві попередні моделі є замкненими. Якщо в модель вводиться сектор закордон, то одержана система стає відкритою і модель матиме назву "модель відкритої економіки". Зовнішній світ пов'язаний з економікою країни такими способами: 1) через імпорт товарів і послуг; 2) через експорт товарів і послуг; 3) через міжнародні фінансові операції.
9. Аналіз економічного кругообігу в закритій економіці: діаграма грошових потоків, система рахунків, матриця кругообігу, система рівнянь для розрахунку макроекономічних показників.
При складанні діаграми грошових потоків поряд із основними секторами розглядається фінансовий сектор, через який відбувається рух грошових ресурсів.
Діаграма грошових потоків матиме вигляд:
Основні рахунки: УНД – національний доход (з фірм до д/г); С – споживання (з д/г до фірм); S - заощадження (з д/г до фін. сектора); А – амортизація (з фірм до фін. сектора); І – інвестиції (з фін. сектора до фірм). Система рахунків: для кожного сектору складається рахунок, в лівій частині якого відображаються надходження до сектору, в правій – видатки.
Матриця кругообігу:
+ - |
Фірми |
Д/г |
Фін. сектор |
Σ |
Фірми |
- |
Унд |
А |
|
Д/г |
С |
- |
S |
|
Фін.сектор |
І |
- |
- |
|
Σ |
|
|
|
- |
Система рівнянь: УВНП = ВП-ПС; УЧНП = УВНП – А (виробничий метод); УВНП = С+ІВ; УЧНП = С+ІЧ (метод кінцевого використання).
10. Аналіз економічного кругообігу у відкритій економіці без державних дій: діаграма грошових потоків, система рахунків, матриця кругообігу, система рівнянь для розрахунку макроекономічних показників.
Діаграма грошових потоків:
Основні рахунки: УНД – національний доход (з фірм до д/г); С – споживання (з д/г до фірм); S - заощадження (з д/г до фін. сектора); А – амортизація (з фірм до фін. сектора); І – інвестиції (з фін. сектора до фірм). Х – грошові розрахунки за експорт (з закордону до фірм). М – грошові розрахунки за імпорт (з фірм до закордону) Z а→α – перерахунок коштів за кордон (з домогосподарств до закордону). Zα→а перерахунок коштів в країну (з закордону до країни). ΔZ – сальдо платіжного балансу (закордон-фін. сектор) ΔZ=(X+ Zα→а) – (M+ Z а→α). Система рахунків: для кожного сектору складається рахунок, в лівій частині якого відображаються надходження до сектору, в правій – видатки.
Матриця кругообігу:
+ - |
Фірми |
Д/г |
Фін. сектор |
Закордон |
Σ |
Фірми |
- |
Унд |
А |
М |
|
Д/г |
С |
- |
S |
Zа→α |
|
Фін.сектор |
І |
- |
- |
ΔZ |
|
Закордон |
Х |
Zα→а |
- |
- |
|
Σ |
|
|
|
|
- |
Система рівнянь: УВНП = ВП-ПС. УЧНП = УВНП – А (виробничий метод). УВНП = С+ІВ+NX (NX = X-M). УЧНП = С+ІЧ +NX (метод кінцевого використання).