- •1. Об’єкт і предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі і засоби їх досягнення.
- •2. Функції макроекономіки.
- •3. Макроекономіка та економічна політика.
- •4. Функціональний метод в макроекономіці.
- •5. Моделювання в макроекономіці: поняття та види моделей.
- •6. Економіко-математичне моделювання: види змінних та засоби їх вимірювання.
- •7. Графічні моделі та їх роль у прийнятті рішень.
- •8. Економічний кругообіг. Схеми кругообігу в закритій, відкритій економіці без державних дій та за участю держави.
- •9. Аналіз економічного кругообігу в закритій економіці: діаграма грошових потоків, система рахунків, матриця кругообігу, система рівнянь для розрахунку макроекономічних показників.
- •11. Умови рівноваги в моделі економічного кругообігу. Модель „ін’єкції – вилучення”.
- •12. Валовий внутрішній продукт та способи його вимірювання.
- •13. Номінальний і реальний валовий внутрішній продукт. Дефлятор ввп.
- •14. Міжгалузеві баланси та система національних рахунків. Принципи побудови снр за стандартами оон. Етапи вдосконалення снр.
- •15. Проблеми втілення системи національних рахунків в Україні.
- •16. Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги за умов досконалої конкуренції.
- •17. Принципи та інструменти неокласичної макроекономічної теорії.
- •18. Рівновага на ринку ресурсів (праці) та формування рівноважної ставки заробітної плати.
- •19. Рівновага на ринку грошей в неокласичній теорії.
- •20. Рівновага на ринку позичкових коштів та формування рівноважної ставки відсотку в неокласичній моделі макроекономіки.
- •21. Умови рівноваги на ринку товарів і послуг.
- •2 2. Сукупний попит та фактори, що його визначають. Кількісне рівняння обміну.
- •23. Економічні ефекти, що визначають спадний характер кривої сукупного попиту.
- •24. Фактори сукупного попиту. Рівень цін, нецінові фактори.
- •25. Споживання, заощадження й інвестиції та фактори, що їх визначають (за неокласичним трактуванням).
- •26. Державні закупівлі.
- •27. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають.
- •28. Крива сукупної пропозиції в довгостроковому та в короткостроковому періодах.
- •29. Рівновага на національному ринку. Модель загальної економічної рівноваги „сукупний попит – сукупна пропозиція”.
- •30. Використання моделі „ad – as” для обґрунтування стабілізаційної політики держави.
- •31. Порівняльна характеристика неокласичної та кейнсіанської моделей макроекономіки.
- •32. Принципи кейнсіанського моделювання макроекономіки.
- •33. Фактори, що визначають динаміку споживання, заощаджень та інвестицій в кейнсіанській моделі макроекономіки.
- •34. Кейнсіанська модель „витрати–випуск” („кейнсіанський хрест”).
- •35. Фактичні та планові видатки, їх структура. Графічна модель сукупних планових видатків.
- •36. Механізм досягнення рівноваги на товарному ринку в кейнсіанській теорії.
- •37. Рівноважна модель „ін’єкції – вилучення” та її використання для обґрунтування фіскальної політики держави.
- •38. Мультиплікатор автономних видатків.
- •39. Коливання рівноважного рівня випуску навколо економічного потенціалу.
- •40. Рецесійний та інфляційний розриви в макроекономіці.
- •41. Взаємозв’язок моделей „сукупний попит – сукупна пропозиція” та „кейнсіанського хреста”.
- •42. Бюджетно-податкова (фіскальна) політика, її засоби.
- •43. Дискреційна і недискреційна фіскальна політика.
- •44. Бюджетний дефіцит і профіцит. Засоби фінансування бюджетного дефіциту.
- •45. Проблеми зростання податкових надходжень до державного бюджету.
- •46. Неокласична і кейнсіанська теорії попиту на гроші.
- •47. Реальний попит на гроші. Фактори попиту на гроші в кейнсіанській теорії.
- •48. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають в кейнсіанській теорії.
- •49. Пропозиція грошей. Грошові агрегати м1, м2, м3. Грошовий мультиплікатор.
- •50. Рівновага на грошовому ринку та механізм її підтримки. Формування ставки відсотку. Ефект Фішера.
- •51. Кредитно-грошова (монетарна) політика, її мета, види та засоби.
- •52. Модель „is” як модель рівноваги на товарному ринку. Її графічна побудова та алгебраїчне доведення.
- •53. Модель „lm” як модель рівноваги на грошовому ринку, її графічна побудова. Алгебраїчне доведення функції „lm”.
- •54. Модель подвійної рівноваги „is – lm”.
- •55. Взаємодія фіскальної та монетарної політики. Кейнсіанський передавальний механізм.
- •56. Відносна (порівняльна) ефективність фіскальної та монетарної політики при жорстких цінах. Ефект витіснення.
- •57. Графічна модель переходу від моделі „is – lm” до моделі „сукупний попит – сукупна пропозиція”.
- •58. Використання моделі „is – lm” в економічній політиці.
- •59. Вибір моделі макроекономічної політики в Україні.
- •60. Економічні цикли: сутність, структура, види та причини.
- •61. Динаміка макроекономічних показників на фазах економічного циклу.
- •62. Економічний занепад та форми його прояву.
- •63. Безробіття: сутність, структура, вимірювання та соціально-економічні наслідки.
- •64. Закон Оукена.
- •65. Державне регулювання рівня безробіття.
- •66. Політика зайнятості в Україні.
- •67. Інфляція: сутність, причини та вимірювання.
- •68. Види інфляції.
- •69. Шляхи подолання інфляції.
- •70. Антиінфляційна політика держави.
- •71. Взаємозв’язок безробіття та інфляції. Крива Філіпса.
- •72. Стагфляція та її трактування в сучасній неокласичній макроекономіці.
- •73. Шляхи подолання стагфляції.
- •74. Зміст та чинники економічного зростання.
- •75. Екстенсивне та інтенсивне економічне зростання.
- •1. Об’єкт і предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі і засоби їх досягнення.
- •2. Функції макроекономіки.
59. Вибір моделі макроекономічної політики в Україні.
Прийняття рішень стосовно здійснення вибору моделей макроекономічної політики визначається з урахуванням всіх наявних економічних обставин, особливостей. Щодо України, то наша країна виділяє такі основні напрямки макроекономічної політики: Бюджетна політика (сполучення ринкового і державного методів регулювання економіки, забезпечення збалансування бюджету). Грошово – кредитна політика (зміна дисконтної ставки НацБанку, зміна норм обов’язкових резервів, операції на відкритому ринку, регулювання ціноутворення і грошового обігу, антиінфляційні заходи). Фіскальна політика (удосконалення системи оподаткування, визначення податкових ставок та їх диференціація).
60. Економічні цикли: сутність, структура, види та причини.
Економічний цикл – це послідовність економічних змін, яка складається з фаз, що повторюються та випливають одна з одної. Структура економічного циклу: 1)„Економічне зростання” – характеризується нарощуванням (поліпшенням) усіх макроекономічних показників. 2)„Економічний спад (криза)” – характеризується зниженням (погіршенням) усіх макроекономічних показників. 3„Депресія (стагнація)” – характеризується припиненням падіння макроекономічних показників. 4„Економічне пожвавлення (оживлення)” – характеризується початком повільного зростання (поліпшення) макроекономічних показників. Види циклів за тривалістю: * короткі хвилі (цикли Китчина) – періодичність від 3 до 5 років.Їх причини пов’язують з особливостями відтворення (динаміки) товарно-матеріальних цінностей на підприємствах та з кризовим станом грошового ринку; *цикли Джаглера з періодичністю 7-11 років (середні хвилі в економіці). Причини – періодичність масового оновлення основного капіталу та підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів; *цикли Кузнеца – біля 20 років. Причини – співпадання нижчих точок на грошовому і товарному ринках; *цикли Кондратьєва (великі цикли кон’юнктури, довгі хвилі) – 45-54 роки. Причини – періодичність кардинальних науково-технічних перетворень; *вікові – 100 і більше років, характерні для сільського господарства і галузей добувної промисловості.
61. Динаміка макроекономічних показників на фазах економічного циклу.
Економічний цикл – це послідовність економічних змін, яка складається з фаз, що повторюються та випливають одна з одної. I фаза – „ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ” – характеризується нарощуванням (поліпшенням) усіх макроекономічних показників, зокрема ВНП, залученням нових ресурсів та інтенсифікацією їхнього використання. II фаза - „ЕКОНОМІЧНИЙ СПАД (КРИЗА)” – характеризується зниженням (погіршенням) усіх макроекономічних показників, зокрема ВНП, коли більшість підприємств становляться банкрутами внаслідок згортання виробництва. III фаза – „ДЕПРЕСІЯ (СТАГНАЦІЯ, ЗАСТІЙ або СТАБІЛІЗАЦІЯ)” – характеризується припиненням падіння макроекономічних показників, оскільки вони досягли найнижчого рівня, перегрупуванням підприємств, що вижили під час спаду, і створенням бази для нового відродження. Іноді II і III фази об’єднані. IV фаза – „ЕКОНОМІЧНЕ ПОЖВАВЛЕННЯ (ОЖИВЛЕННЯ)” – характеризується початком повільного зростання (поліпшення) макроекономічних показників.