- •1. Об’єкт і предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі і засоби їх досягнення.
- •2. Функції макроекономіки.
- •3. Макроекономіка та економічна політика.
- •4. Функціональний метод в макроекономіці.
- •5. Моделювання в макроекономіці: поняття та види моделей.
- •6. Економіко-математичне моделювання: види змінних та засоби їх вимірювання.
- •7. Графічні моделі та їх роль у прийнятті рішень.
- •8. Економічний кругообіг. Схеми кругообігу в закритій, відкритій економіці без державних дій та за участю держави.
- •9. Аналіз економічного кругообігу в закритій економіці: діаграма грошових потоків, система рахунків, матриця кругообігу, система рівнянь для розрахунку макроекономічних показників.
- •11. Умови рівноваги в моделі економічного кругообігу. Модель „ін’єкції – вилучення”.
- •12. Валовий внутрішній продукт та способи його вимірювання.
- •13. Номінальний і реальний валовий внутрішній продукт. Дефлятор ввп.
- •14. Міжгалузеві баланси та система національних рахунків. Принципи побудови снр за стандартами оон. Етапи вдосконалення снр.
- •15. Проблеми втілення системи національних рахунків в Україні.
- •16. Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги за умов досконалої конкуренції.
- •17. Принципи та інструменти неокласичної макроекономічної теорії.
- •18. Рівновага на ринку ресурсів (праці) та формування рівноважної ставки заробітної плати.
- •19. Рівновага на ринку грошей в неокласичній теорії.
- •20. Рівновага на ринку позичкових коштів та формування рівноважної ставки відсотку в неокласичній моделі макроекономіки.
- •21. Умови рівноваги на ринку товарів і послуг.
- •2 2. Сукупний попит та фактори, що його визначають. Кількісне рівняння обміну.
- •23. Економічні ефекти, що визначають спадний характер кривої сукупного попиту.
- •24. Фактори сукупного попиту. Рівень цін, нецінові фактори.
- •25. Споживання, заощадження й інвестиції та фактори, що їх визначають (за неокласичним трактуванням).
- •26. Державні закупівлі.
- •27. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають.
- •28. Крива сукупної пропозиції в довгостроковому та в короткостроковому періодах.
- •29. Рівновага на національному ринку. Модель загальної економічної рівноваги „сукупний попит – сукупна пропозиція”.
- •30. Використання моделі „ad – as” для обґрунтування стабілізаційної політики держави.
- •31. Порівняльна характеристика неокласичної та кейнсіанської моделей макроекономіки.
- •32. Принципи кейнсіанського моделювання макроекономіки.
- •33. Фактори, що визначають динаміку споживання, заощаджень та інвестицій в кейнсіанській моделі макроекономіки.
- •34. Кейнсіанська модель „витрати–випуск” („кейнсіанський хрест”).
- •35. Фактичні та планові видатки, їх структура. Графічна модель сукупних планових видатків.
- •36. Механізм досягнення рівноваги на товарному ринку в кейнсіанській теорії.
- •37. Рівноважна модель „ін’єкції – вилучення” та її використання для обґрунтування фіскальної політики держави.
- •38. Мультиплікатор автономних видатків.
- •39. Коливання рівноважного рівня випуску навколо економічного потенціалу.
- •40. Рецесійний та інфляційний розриви в макроекономіці.
- •41. Взаємозв’язок моделей „сукупний попит – сукупна пропозиція” та „кейнсіанського хреста”.
- •42. Бюджетно-податкова (фіскальна) політика, її засоби.
- •43. Дискреційна і недискреційна фіскальна політика.
- •44. Бюджетний дефіцит і профіцит. Засоби фінансування бюджетного дефіциту.
- •45. Проблеми зростання податкових надходжень до державного бюджету.
- •46. Неокласична і кейнсіанська теорії попиту на гроші.
- •47. Реальний попит на гроші. Фактори попиту на гроші в кейнсіанській теорії.
- •48. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають в кейнсіанській теорії.
- •49. Пропозиція грошей. Грошові агрегати м1, м2, м3. Грошовий мультиплікатор.
- •50. Рівновага на грошовому ринку та механізм її підтримки. Формування ставки відсотку. Ефект Фішера.
- •51. Кредитно-грошова (монетарна) політика, її мета, види та засоби.
- •52. Модель „is” як модель рівноваги на товарному ринку. Її графічна побудова та алгебраїчне доведення.
- •53. Модель „lm” як модель рівноваги на грошовому ринку, її графічна побудова. Алгебраїчне доведення функції „lm”.
- •54. Модель подвійної рівноваги „is – lm”.
- •55. Взаємодія фіскальної та монетарної політики. Кейнсіанський передавальний механізм.
- •56. Відносна (порівняльна) ефективність фіскальної та монетарної політики при жорстких цінах. Ефект витіснення.
- •57. Графічна модель переходу від моделі „is – lm” до моделі „сукупний попит – сукупна пропозиція”.
- •58. Використання моделі „is – lm” в економічній політиці.
- •59. Вибір моделі макроекономічної політики в Україні.
- •60. Економічні цикли: сутність, структура, види та причини.
- •61. Динаміка макроекономічних показників на фазах економічного циклу.
- •62. Економічний занепад та форми його прояву.
- •63. Безробіття: сутність, структура, вимірювання та соціально-економічні наслідки.
- •64. Закон Оукена.
- •65. Державне регулювання рівня безробіття.
- •66. Політика зайнятості в Україні.
- •67. Інфляція: сутність, причини та вимірювання.
- •68. Види інфляції.
- •69. Шляхи подолання інфляції.
- •70. Антиінфляційна політика держави.
- •71. Взаємозв’язок безробіття та інфляції. Крива Філіпса.
- •72. Стагфляція та її трактування в сучасній неокласичній макроекономіці.
- •73. Шляхи подолання стагфляції.
- •74. Зміст та чинники економічного зростання.
- •75. Екстенсивне та інтенсивне економічне зростання.
- •1. Об’єкт і предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі і засоби їх досягнення.
- •2. Функції макроекономіки.
1. Об’єкт і предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі і засоби їх досягнення.
Макроекономіка – галузь економічної науки, яка вивчає економіку як єдине ціле на національному рівні через взаємодію агрегованих величин. Предметом МА є механізм функціонування економічної системи. Об’єктом макро виступає історично визначена економічна система, тобто відповідний тип національної економіки. Виділяють три основних типи економічних систем (в основі поділу лежить форма власності): *Ринкова економіка; *Командно-адміністративна економіка; *Змішана економіка. У змішаній економіці виділяють три основних моделі: американська (незначне державне втручання, заохочення підприємництва); японська (активна роль держави; економічне планування); швецька (соціально спрямована державна політика). Основні макроекономічні цілі: 1. Економічне зростання (засоби досягнення: антикризові програми; стабілізаційна політика через інвестування в інноваційний процес) 2. Підтримання повної зайнятості ресурсів і подолання безробіття (створення нових робочих місць шляхом відкриття нових фірм, розвиток малого і середнього бізнесу; розвиток сфери освіти і перекваліфікації працівників; зважена демографічна і міграційна політики; фіскальна (бюджетно-податкова) політика; вирішення патентно-ліцензійних проблем) 3. Подолання інфляції і стабілізація курсу грошової одиниці (монетарна (кредитно-грошова) політика) 4. Забезпечення збалансованості або рівноваги платіжного балансу і конвертованості національної валюти (проведення ефективної торговельної політики; стимулювання експорту; оптимізація структури і обсягів імпорту; антиінфляційні заходи)
2. Функції макроекономіки.
1. Теоретико-пізнавальна – полягає у вивченні реальних фактів, з’ясуванні стійких причинно-наслідкових зв’язків і залежностей, властивих національній економіці. МА, що виконує цю функцію, називають позитивною, або макроекономічним аналізом. 2. Практична (прикладна) – розробка рекомендацій (теорії, моделі, концепції) щодо вдосконалення економічного механізму, вирішення певних проблем розвитку національної економіки та формування пріоритетів ек. політики. МА, яка виконує прикладну функцію, називають нормативною, або макроекономічним регулюванням. 3. Методологічна – означає формування методологічної бази дослідження економічних явищ. 4. Світоглядно-виховна – змістом цієї функції є формування економічного мислення, економічної психології та економічної культури людей
3. Макроекономіка та економічна політика.
Економічна політика держави – важелі або інструменти державного впливу на функціонування економічної системи. Зв’язок макроекономіки з економічною політику можна графічно відобразити за допомогою наступної схеми: Макроекономічна теорія→ Концепція макроекономічної теорії= розробка економічної політики→ Ефективний механізм реалізації економічної політики. Виділяють 2 основних напрямки макроекономічної політики уряду: *Політика управління сукупним попитом. Традиційні інструменти управління сукупним попитом: а) монетарна політика. Об’єктом регулювання є величина грошової маси та ставка позичкового відсотку. б) фіскальна політика. Об’єктом регулювання є величина податків і обсяг державних витрат. *Політика управління сукупною пропозицією. Існує також інша класифікація економічної політики. Вона виділяє такі напрями: *стабілізаційна політика; *структурна політика (промислова, науково-технічна, інвестиційна – зміни в структурі економіки); *зовнішньоекономічна; *соціально-економічна.