
- •1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістики. Методи криміналістики.
- •2. Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація.
- •3. Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей.
- •4. Поняття і значення криміналістичної діагностики.
- •5. Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів.
- •6. Поняття і галузі криміналістичної техніки.
- •7. Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення.
- •8. Поняття судової фотографії і відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні.
- •9. Поняття та значення судово-дослідницької фотографії.
- •10. Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій.
- •11. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів.
- •12. Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього й експертного дослідження.
- •13. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів.
- •14. Сліди людини: види, методи й прийоми виявлення, фіксації і вилучення, шляхи використання в доказуванні по справі.
- •15. Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки.
- •16. Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення.
- •17. Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення.
- •18. Поняття і завдання судової балістики. Об’єкти дослідження.
- •19. Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування.
- •20. Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження.
- •21. Поняття і завдання криміналістичного документознавства.
- •22. Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •23. Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів).
- •24. Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця.
- •25. Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення.
- •26. Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення.
- •27. Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії.
- •28. Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження.
- •29. Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів.
- •30. Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом.
- •31. Поняття, значення та класифікація криміналістичних версії. Принципи їх побудови та перевірка.
- •32. Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики.
- •33. Тактика і технологія проведення слідчих дій.
- •34. Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів.
- •35. Форми і методи використання допомоги громадськості та змі.
- •36. Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами.
- •37. Поняття слідчого огляду, його види, завдання.
- •38. Сутність, мета і завдання огляду місця події.
- •39. Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи й прийоми.
- •40. Тактика проведення огляду місця події.
- •41. Тактика огляду трупа на місці його знаходження.
- •42. Тактика слідчого огляду живої особи (освідування).
- •43. Огляд предметів і документів.
- •44. Поняття і завдання обшуку, його види та учасники.
- •45. Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні й психологічні прийоми.
- •46. Поняття, форми і завдання слідчого експерименту.
- •47. Психологічний процес формування показань.
- •48. Поняття, значення і види допиту.
- •49. Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування.
- •50. Тактичні особливості допиту потерпілих.
- •51. Тактичні особливості допиту свідків.
- •52. Тактика допиту підозрюваного.
- •53. Особливості тактики допиту неповнолітніх.
- •54. Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання.
- •55. Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів.
- •56. Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками.
- •57. Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів.
- •58. Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій.
- •59. Система судово-експертних установ України.
- •60. Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта.
- •61. Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація.
- •62. Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи.
- •63. Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи.
- •64. Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи.
- •65. Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи.
- •66. Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи.
- •67. Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки.
- •68. Класифікація окремих методик розслідування.
- •69. Структура методик розслідування окремих видів злочинів.
- •70. Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування.
- •71. Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів.
- •72. Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення.
- •73. Криміналістична класифікація і характеристика вбивств.
- •74. Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства.
- •75. Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств.
- •76. Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу.
- •77. Початковий етап розслідування вбивства в ситуації раптового зникнення певної особи.
- •78. Особливості розслідування вбивств на замовлення.
- •79. Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті.
- •80. Особливості розслідування замаскованих вбивств.
- •81. Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї.
- •82. Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини.
- •83. Особливості розслідування раніше не розкритих вбивств.
- •84. Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів.
- •85. Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів.
- •86. Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії.
- •87. Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань.
- •88. Судові експертизи у справах про насильницькі злочини.
- •89. Криміналістична характеристика вимагання і характеристика крадіжок.
- •90. Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок.
- •91. Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів.
- •92. Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів.
- •93. Криміналістична характеристика вимагання.
- •94. Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи.
- •95. Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства.
- •96. Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства.
- •97. Особливості розслідування шахрайства у сфері обігу житла.
- •98. Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері.
- •99. Особливості розслідування шахрайства у кредитній сфері.
- •100. Особливості розслідування шахрайства у бюджетній сфері.
- •101. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності.
- •102. Криміналістична характеристика хабарництва.
- •103. Особливості розслідування хабарництва.
- •104. Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •105. Типові слідчі ситуації, слідчі версії, тактичні завдання при розслідуванні розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •106. Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань.
- •107. Способи ухилення від сплати податків.
- •108. Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій.
- •109. Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження.
- •110. Поняття контрабанди та способи її виконання.
- •111. Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди.
- •112. Криміналістична характеристика кримінальних пожеж.
- •113. Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії.
- •114. Криміналістична класифікація і характеристика дтп. Обставини, що підлягають встановленню.
- •115. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні дтп.
- •116. Судові експертизи у розслідуванні дтп.
- •117. Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів.
- •118. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •119. Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів.
- •120. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля.
8. Поняття судової фотографії і відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні.
Криминалистическая фотография— раздел криминалистической техники, представляющий собой систему научных положений и разработанных на их основе фотографических методов, средств и приемов, используемых для фиксации и исследований доказательств в процессе судопроизводства, а также в целях раскрытия и предотвращения преступлений.
К фотографическим средствам относится аппаратура для съемки, принадлежности к ней, фотоматериалы и используемые для их обработки химические реактивы. Фотографические методы и приемы составляют систему правил и рекомендаций по применению фотографических средств для получения фотоизображений.
Криминалистическая фотография является основным средством запечатления внешнего вида самых различных объектов, имеющих доказательственное значение в производстве по уголовным и гражданским делам, делам об административных правонарушениях. Фотоснимки — это не только иллюстративный материал, но и средство для розыска и идентификации различных объектов.
Криминалистическую фотографию подразделяют на два вида:
• запечатлевающая, объектами съемки, которой являются места происшествий с обстановкой; трупы; следы преступления и преступника; вещественные доказательства; лица, обвиняемые в совершении преступления и др.;
• исследовательская, используемая для исследования вещественных доказательств.
Такое деление фотографии условно, поскольку в экспертной практике применяются не только исследовательские, но и запечатлевающие методы и, наоборот, при расследовании могут применяться исследовательские методы, например, создание специальных условий съемки и обработки фотоматериалов.
Полученные при производстве следственных действий фотоснимки представляют собой фотодокументы — приложения к протоколам соответствующих следственных действий. Об изготовлении этих фотодокументов делается отметка в протоколе следственного действия, а сами фотоснимки оформляются в виде фототаблиц, снабженных пояснительными надписями. Фототаблицы подписываются следователем и лицом, производившим съемку. От фотодокументов — приложений к протоколам следственных действий следует отличать фотодокументы, полученные вне производства по уголовному делу и являющиеся вещественными доказательствами.
Фотоснимки, выполненные в процессе экспертного исследования, служат иллюстративным материалом к заключению эксперта, позволяют наглядно убедиться в наличии или отсутствии у объектов тех или иных признаков. Признаки, выявленные в процессе фотографического исследования, эксперт использует при формулировании выводов, т.е. они являются источниками доказательств.
До начала видеозаписи следует определить объекты, подлежащие фиксации, и разработать сценарий (план), в котором необходимо отразить последовательность запечатления эпизодов, ориентировочные точки нахождения оператора с камерой, масштабы изображения, места размещения участников следственного действия.
В качестве специалистов (операторов) для проведения видеозаписи (в соответствии со ст. 133' УПК РСФСР) привлекаются лица, обладающие навыками работы с соответствующей аппаратурой. Видеофонограмма, как и протокол следственного действия, состоит из вводной, основной и заключительной частей. Вводная часть видеофильма начинается с фиксации лица, осуществляющего данное следственное действие, которое называет свою должность, фамилию и сообщает, какое следственное действие и по какому уголовному делу проводится, дату, время, место видеозаписи и кем она проводится. Поочередно называется каждый участник следственного действия, который также фиксируется крупным планом.
Заключительная часть представляет собой удостоверение всеми участниками следственного действия правильности зафиксированного и записывается после просмотра видеофонограммы всеми участниками следственного действия. Если видеозапись производилась в неблагоприятных условиях, то просмотр и запись заключительной части могут осуществляться в помещении по возвращении.
Видеозапись осуществляется:
• при осмотре места происшествия, если необходимо запечатлеть динамику обстановки, которую сложно отразить в протоколе (пожар, дорожно-транспортное происшествие, взрыв и пр.), когда требуется быстрая фиксация всего комплекса информации;
• при обыске, если требуется фиксация информации о способе сокрытия ценностей и орудий преступления, характере тайников, использованных преступником;
• при проведении допросов и очных ставок, особенно лиц, дающих, по мнению следователя, ложные показания, глухонемых или если это диктуется иными тактическими соображениями;
• при проверке и уточнении показаний на месте, когда фиксируются маршрут движения и место совершения преступления;
• при проведении следственного эксперимента для запечатления опытных действий с целью установления возможности наблюдения объекта в определенных условиях, совершения каких-либо действий, наступления какого-либо явления, образования следов. Основная задача здесь — полная и точная фиксация всего хода опытного действия.
Полученные видеофильмы могут использоваться в других следственных действиях, например, для предъявления в качестве доказательств при допросе, проведении опознания по видео-, фотоизображениям объектов (особенно эффективно использование видеозаписи при опознания по функциональным признакам).