69. Структура методик розслідування окремих видів злочинів.

Структура окремих методик розслідування злочинів. Кожна окрема методика розслідування являє собою результат наукового дослідження, узагальнення практики розслідування певного виду злочинів, характеристики його як явища, що відображається у специфічних проявах наслідків, слідах.

У криміналістиці розроблена структура окремих методик розслідування, узагальнений варіант якої можна подати так:

а) криміналістична характеристика даного виду злочину;

б) типові слідчі ситуації на стадії виявлення злочину та етапах його розслідування;

в) криміналістичні питання порушення кримінальної справи;

г) слідчі версії, обставини, що підлягають з’ясуванню;

ґ) організація і планування розслідування;

д) першочергові слідчі дії і оперативно-розшукові заходи;

е) особливості проведення окремих слідчих дій та їх комплексів (тактичних операцій);

є) забезпечення координації дій правоохоронних органів у розслідуванні та взаємодії з контролюючими та іншими державними органами, об’єднаннями громадян;

ж) заходи криміналістичної профілактики.

70. Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування.

Криминалистическая характеристика в своем прикладном виде включает указание обстоятельств, подлежащих выяснению и исследованию по данной категории дел:

•  характеристику типичных способов совершения и сокры­тия преступлений этого вида и других обстоятельств пре­ступления;

• сведения о круге лиц, среди которых, вероятнее всего, сле­дует искать преступника;

•   характеристику личности типичного потерпевшего;

• описание типичных обстоятельств, способствовавших или препятствовавших совершению подобных преступлений.

Обстоятельства, подлежащие выяснению и исследованию по данной категории уголовных дел, определяются на основе соста­ва данного преступления, описанного в уголовном законе, и по­ложений науки уголовного процесса о предмете и пределах до­казывания.

Как известно, предмет доказывания в его обоб­щенном виде включает в себя:

• событие преступления (время, способ, место и другие об­стоятельства совершения и сокрытия преступления);

• виновность обвиняемого в совершении преступления и мо­тивы преступления;

• обстоятельства, влияющие на степень и характер ответст­венности обвиняемого, и иные обстоятельства, характери­зующие его личность;

• обстоятельства, способствовавшие совершению и сокрытию преступления;

• характер и размер ущерба, причиненного преступлением.

Эти общие положения конкретизируются применительно к особенностям состава преступления данного вида и в адаптиро­ванном виде фигурируют в методике.

Круг таких обстоятельств различен. Он зависит в первую очередь от характера преступления, его юридической квалифи­кации, способа совершения и сокрытия преступления, личности виновного и потерпевшего, их отношения к предмету посяга­тельства и т.п. Методика расследования не может предусмотреть исчерпывающего перечня всех обстоятельств, которые должны быть выяснены при расследовании конкретного преступления. Задача следователя заключается в том, чтобы конкретизировать и дополнить типичный перечень в соответствии со спецификой данного конкретного случая. Необходимо помнить, что крими­налистическая характеристика преступления — это научная аб­стракция, содержащая лишь вероятное знание. Содержащиеся в ней данные носят лишь ориентирующий характер и облегчают выдвижение версий и определение направлений расследования. В этом заключаются познавательная функция и практическое значение криминалистической характеристики.