- •1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістики. Методи криміналістики.
- •2. Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація.
- •3. Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей.
- •4. Поняття і значення криміналістичної діагностики.
- •5. Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів.
- •6. Поняття і галузі криміналістичної техніки.
- •7. Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення.
- •8. Поняття судової фотографії і відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні.
- •9. Поняття та значення судово-дослідницької фотографії.
- •10. Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій.
- •11. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів.
- •12. Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього й експертного дослідження.
- •13. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів.
- •14. Сліди людини: види, методи й прийоми виявлення, фіксації і вилучення, шляхи використання в доказуванні по справі.
- •15. Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки.
- •16. Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення.
- •17. Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення.
- •18. Поняття і завдання судової балістики. Об’єкти дослідження.
- •19. Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування.
- •20. Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження.
- •21. Поняття і завдання криміналістичного документознавства.
- •22. Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •23. Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів).
- •24. Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця.
- •25. Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення.
- •26. Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення.
- •27. Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії.
- •28. Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження.
- •29. Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів.
- •30. Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом.
- •31. Поняття, значення та класифікація криміналістичних версії. Принципи їх побудови та перевірка.
- •32. Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики.
- •33. Тактика і технологія проведення слідчих дій.
- •34. Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів.
- •35. Форми і методи використання допомоги громадськості та змі.
- •36. Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами.
- •37. Поняття слідчого огляду, його види, завдання.
- •38. Сутність, мета і завдання огляду місця події.
- •39. Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи й прийоми.
- •40. Тактика проведення огляду місця події.
- •41. Тактика огляду трупа на місці його знаходження.
- •42. Тактика слідчого огляду живої особи (освідування).
- •43. Огляд предметів і документів.
- •44. Поняття і завдання обшуку, його види та учасники.
- •45. Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні й психологічні прийоми.
- •46. Поняття, форми і завдання слідчого експерименту.
- •47. Психологічний процес формування показань.
- •48. Поняття, значення і види допиту.
- •49. Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування.
- •50. Тактичні особливості допиту потерпілих.
- •51. Тактичні особливості допиту свідків.
- •52. Тактика допиту підозрюваного.
- •53. Особливості тактики допиту неповнолітніх.
- •54. Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання.
- •55. Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів.
- •56. Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками.
- •57. Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів.
- •58. Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій.
- •59. Система судово-експертних установ України.
- •60. Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта.
- •61. Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація.
- •62. Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи.
- •63. Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи.
- •64. Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи.
- •65. Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи.
- •66. Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи.
- •67. Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки.
- •68. Класифікація окремих методик розслідування.
- •69. Структура методик розслідування окремих видів злочинів.
- •70. Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування.
- •71. Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів.
- •72. Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення.
- •73. Криміналістична класифікація і характеристика вбивств.
- •74. Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства.
- •75. Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств.
- •76. Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу.
- •77. Початковий етап розслідування вбивства в ситуації раптового зникнення певної особи.
- •78. Особливості розслідування вбивств на замовлення.
- •79. Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті.
- •80. Особливості розслідування замаскованих вбивств.
- •81. Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї.
- •82. Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини.
- •83. Особливості розслідування раніше не розкритих вбивств.
- •84. Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів.
- •85. Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів.
- •86. Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії.
- •87. Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань.
- •88. Судові експертизи у справах про насильницькі злочини.
- •89. Криміналістична характеристика вимагання і характеристика крадіжок.
- •90. Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок.
- •91. Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів.
- •92. Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів.
- •93. Криміналістична характеристика вимагання.
- •94. Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи.
- •95. Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства.
- •96. Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства.
- •97. Особливості розслідування шахрайства у сфері обігу житла.
- •98. Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері.
- •99. Особливості розслідування шахрайства у кредитній сфері.
- •100. Особливості розслідування шахрайства у бюджетній сфері.
- •101. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності.
- •102. Криміналістична характеристика хабарництва.
- •103. Особливості розслідування хабарництва.
- •104. Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •105. Типові слідчі ситуації, слідчі версії, тактичні завдання при розслідуванні розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •106. Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань.
- •107. Способи ухилення від сплати податків.
- •108. Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій.
- •109. Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження.
- •110. Поняття контрабанди та способи її виконання.
- •111. Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди.
- •112. Криміналістична характеристика кримінальних пожеж.
- •113. Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії.
- •114. Криміналістична класифікація і характеристика дтп. Обставини, що підлягають встановленню.
- •115. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні дтп.
- •116. Судові експертизи у розслідуванні дтп.
- •117. Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів.
- •118. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •119. Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів.
- •120. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля.
14. Сліди людини: види, методи й прийоми виявлення, фіксації і вилучення, шляхи використання в доказуванні по справі.
15. Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки.
При поиске следов пальцев рук необходимо исходя из вида преступления (кража, убийство, угон транспортных средств и т.д.) и особенностей механизма его совершения произвести мысленное моделирование действий преступника на месте происшествия; определить, где и на каких предметах могли быть оставлены следы пальцев рук. Осмотр предметов в целях обнаружения и сохранения имеющихся на них следов, а также для того, чтобы не оставить на них свои отпечатки, производят в резиновых перчатках. При их отсутствии необходимо брать предметы за те их части, на которых следы пальцев рук либо не остаются, либо не пригодны для практического использования.
Визуальное наблюдение — это осмотр объекта (невооруженным глазом или через лупу) в косопадающем свете, т.е. под различными углами падения света. Прием направлен на создание светового контраста между потожировыми следом и предметом, так как гладкая поверхность отражает свет зеркально (направленно), а потожировое вещество его рассеивает. При этом след приобретает матовый оттенок и становится видимым.
Предметы со следами рук, или объекты, на которых могут находиться такого рода следы, изымаются для последующего изучения по возможности вместе с предметом или соответствующей его частью, т.е. в натуре. Следы могут быть также выявлены физическими и химическими способами.
Физические способы выявления следов рук — приемы обработки различными порошками, окрашивание копотью пламени, окуривание парами йода.
• Окрашивание порошками возможно за счет прилипания (адгезии) частиц порошка к потожировому веществу. Порошки должны быть сухими, состоять из достаточно мелких частиц, надежно прилипать к потожировому веществу, хорошо отделяться от остальной поверхности предмета и быть безвредными. Для обработки светлых поверхностей применяют темные порошки (железо, графит, оксид меди, сажу и др.), для окрашивания темных поверхностей — светлые (алюминий, бронзу, оксид цинка и др.). Следы, оставленные недавно (в пределах суток), можно выявить любым мелким и сухим порошком.
Для обработки следов порошками существуют различные приемы:
• окрашивание при помощи дактилоскопической кисти;
• окрашивание путем перекатывания порошка;
• выявление следов с помощью магнитной кисти;
• окрашивание при помощи воздушного распылителя.
• Окрашивание копотью пламени наиболее эффективно при выявлении пальцевых отпечатков на гладких поверхностях (металл, мрамор, пластмасса и др.). Следы окрашивают мелкоструктурной копотью, образующейся при сжигании пенопласта, камфары, нафталина.
Проявленные указанными выше приемами следы копируют на дактилоскопическую пленку, которая должна быть контрастной по отношению к используемому порошку (при темном порошке необходимо взять светлую и наоборот). Края пленки прошивают и концы нити выводят на бирку и опечатывают. На бирке делают пояснительную подпись.
• Окуривание парами йода основано на способности йода возгоняться при нафевании (переходить из твердого состояния в газообразное и обратно, минуя жидкую фазу). При окуривании парами йода (с помощью специальной йодной трубки) поверхности, на которой имеется след пальца, йод кристаллизуется в первую очередь на участках, покрытых потожировым веществом, и, таким образом, след визуализируется.
Выявленные следы безотлагательно фотографируют, так как по мере испарения йода они становятся невидимыми. Преимущество этого приема состоит в возможности его неоднократного применения. Проявленные следы закрепляют путем обработки порошком карбонильного железа.
Химические способы выявления следов рук основаны на способности некоторых химических соединений вступать в реакцию с потожировым веществом. Эти способы чаще всего применяют в лабораторных условиях для выявления следов на бумаге, картоне, неокрашенном дереве и, в основном тогда, когда описанные выше приемы не дали положительных результатов.
В качестве реактивов используют:
• 5—10%-й раствор азотнокислого серебра в дистиллированной воде. Обработанный предмет просушивают в темноте и выставляют на яркий свет, под действием которого следы через несколько часов приобретают коричневую окраску;
• 1,5—2,0%-е растворы в ацетоне аллоксана (окрашивает следы в оранжевый цвет) и нингидрина (окрашивает в фиолетовый цвет). При комнатной температуре следы начинают проявляться через 4—6 часов.
Объемные следы рук изымают с помощью различных полимерных материалов, например пасты «К».
Наибольшим разнообразием и сложностью рисунка характеризуются папиллярные линии на подушечках ногтевых фаланг пальцев. Большинство узоров образуется несколькими потоками папиллярных линий. Поток в центральной части узора создает рисунки в виде кругов (завитков), петель и дуг. Этот поток папиллярных линий принято называть внутренним рисунком. Центральная часть узора обрамляется верхним и нижним потоками папиллярных линий. В ряде случаев все потоки папиллярных линий, сближаясь, образуют фигуру треугольной формы, называемую дельтой.
В зависимости от рисунка центральной части все папиллярные узоры на ногтевых фалангах пальцев рук можно свести к трем основным типам: дуговые, петлевые и завитковые. По частоте встречаемости дуговые узоры составляют всего около 5%, завитковые — 30% и петлевые — 65%.
Дуговые узоры характеризуются более простой формой рисунка. В этих узорах папиллярные линии идут от одного края ногтевой фаланги пальца к другому его краю, изгибаясь в центральной части узора. Дуговые папиллярные узоры дельт не имеют.
Петлевые узоры по сравнению с дуговыми имеют более сложное строение. Папиллярные линии в них начинаются у края ногтевой фаланги, затем изгибаются в форме петли и возвращаются к тому же краю. В петле принято различать вершину (головку), стороны или ножки петли, открытую часть или основание. Вершина петли должна иметь плавный переход без образования острых углов. В петлевых узорах имеется одна дельта, которая располагается на боковой стороне, противоположной направлению ножек петель.
Завитковые узоры — узоры, внутренний рисунок которых состоит из кругов, овалов, спиралей. В них имеется не менее двух дельт.
Указанные типы узоров в свою очередь подразделяются на виды:
>Дуговые папилярные узоры;
• простые;
• шатровые;
• с неопределенным строением центра.
>Петлевые узоры;
• типичные (простые);
• половинчатые;
• замкнутые;
• изогнутые.
В зависимости от того, куда обращены ножки петель — в сторону мизинца или большого пальца — их подразделяют на ульнарные (мизинцевые) ирадиальные (большевые).
В отпечатках на дактилоскопических картах и следах пальцев рук, изымаемых с мест происшествий, ульнарными узорами считают те, ножки петель которых направлены на правой руке — вправо, на левой — влево; радиальными — наоборот.
> Завитковые узоры:
• простые;
• спиралевидные;
• неполные и т.д.
Существует и более дробное деление узоров. Цель его - выделение возможно большего числа групп и, следовательно, уменьшения количества разновидностей папиллярных узоров, входящих в эти группы. Установление типа и вида узоров ведет лишь к их дифференциации, поэтому рисунки, характеризующие тип, вид или разновидность пальцевого отпечатка, относят в криминалистике к общим идентификационным признакам папиллярных узоров. К частным признакам относятся отдельные особенности в строении папиллярных линий.
Различают следующие основные особенности (детали) строения папиллярных узоров:
• началом линии на отпечатке пальца руки считают тот ее край, который расположен левее и ниже, а концом — край, расположенный правее и выше;
• вилка — раздвоение линий, когда по ходу часовой стрелки папиллярная линия разветвляется на две, или слияние, если две линии соединяются в одну;
• крючок (ответвление) — короткая ветвь раздвоившейся линии образует с основной линией острый угол;
• мостик — соединение двух папиллярных линий короткой поперечной линией;
• глазок (островок) — раздвоение папиллярной линии и последующее вскоре ее слияние;
• фрагмент (обрывок) — короткая изолированная линия; папиллярная точка.
