- •1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістики. Методи криміналістики.
- •2. Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація.
- •3. Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей.
- •4. Поняття і значення криміналістичної діагностики.
- •5. Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів.
- •6. Поняття і галузі криміналістичної техніки.
- •7. Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення.
- •8. Поняття судової фотографії і відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні.
- •9. Поняття та значення судово-дослідницької фотографії.
- •10. Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій.
- •11. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів.
- •12. Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього й експертного дослідження.
- •13. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів.
- •14. Сліди людини: види, методи й прийоми виявлення, фіксації і вилучення, шляхи використання в доказуванні по справі.
- •15. Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки.
- •16. Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення.
- •17. Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення.
- •18. Поняття і завдання судової балістики. Об’єкти дослідження.
- •19. Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування.
- •20. Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження.
- •21. Поняття і завдання криміналістичного документознавства.
- •22. Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •23. Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів).
- •24. Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця.
- •25. Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення.
- •26. Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення.
- •27. Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії.
- •28. Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження.
- •29. Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів.
- •30. Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом.
- •31. Поняття, значення та класифікація криміналістичних версії. Принципи їх побудови та перевірка.
- •32. Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики.
- •33. Тактика і технологія проведення слідчих дій.
- •34. Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів.
- •35. Форми і методи використання допомоги громадськості та змі.
- •36. Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами.
- •37. Поняття слідчого огляду, його види, завдання.
- •38. Сутність, мета і завдання огляду місця події.
- •39. Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи й прийоми.
- •40. Тактика проведення огляду місця події.
- •41. Тактика огляду трупа на місці його знаходження.
- •42. Тактика слідчого огляду живої особи (освідування).
- •43. Огляд предметів і документів.
- •44. Поняття і завдання обшуку, його види та учасники.
- •45. Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні й психологічні прийоми.
- •46. Поняття, форми і завдання слідчого експерименту.
- •47. Психологічний процес формування показань.
- •48. Поняття, значення і види допиту.
- •49. Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування.
- •50. Тактичні особливості допиту потерпілих.
- •51. Тактичні особливості допиту свідків.
- •52. Тактика допиту підозрюваного.
- •53. Особливості тактики допиту неповнолітніх.
- •54. Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання.
- •55. Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів.
- •56. Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками.
- •57. Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів.
- •58. Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій.
- •59. Система судово-експертних установ України.
- •60. Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта.
- •61. Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація.
- •62. Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи.
- •63. Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи.
- •64. Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи.
- •65. Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи.
- •66. Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи.
- •67. Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки.
- •68. Класифікація окремих методик розслідування.
- •69. Структура методик розслідування окремих видів злочинів.
- •70. Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування.
- •71. Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів.
- •72. Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення.
- •73. Криміналістична класифікація і характеристика вбивств.
- •74. Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства.
- •75. Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств.
- •76. Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу.
- •77. Початковий етап розслідування вбивства в ситуації раптового зникнення певної особи.
- •78. Особливості розслідування вбивств на замовлення.
- •79. Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті.
- •80. Особливості розслідування замаскованих вбивств.
- •81. Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї.
- •82. Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини.
- •83. Особливості розслідування раніше не розкритих вбивств.
- •84. Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів.
- •85. Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів.
- •86. Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії.
- •87. Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань.
- •88. Судові експертизи у справах про насильницькі злочини.
- •89. Криміналістична характеристика вимагання і характеристика крадіжок.
- •90. Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок.
- •91. Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів.
- •92. Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів.
- •93. Криміналістична характеристика вимагання.
- •94. Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи.
- •95. Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства.
- •96. Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства.
- •97. Особливості розслідування шахрайства у сфері обігу житла.
- •98. Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері.
- •99. Особливості розслідування шахрайства у кредитній сфері.
- •100. Особливості розслідування шахрайства у бюджетній сфері.
- •101. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності.
- •102. Криміналістична характеристика хабарництва.
- •103. Особливості розслідування хабарництва.
- •104. Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •105. Типові слідчі ситуації, слідчі версії, тактичні завдання при розслідуванні розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •106. Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань.
- •107. Способи ухилення від сплати податків.
- •108. Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій.
- •109. Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження.
- •110. Поняття контрабанди та способи її виконання.
- •111. Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди.
- •112. Криміналістична характеристика кримінальних пожеж.
- •113. Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії.
- •114. Криміналістична класифікація і характеристика дтп. Обставини, що підлягають встановленню.
- •115. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні дтп.
- •116. Судові експертизи у розслідуванні дтп.
- •117. Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів.
- •118. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •119. Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів.
- •120. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля.
37. Поняття слідчого огляду, його види, завдання.
Следственный осмотр представляет собой обнаружение, восприятие, изучение и фиксацию следователем объектов, имеющих значение для дела, их признаков, свойств, состояния и взаиморасположения. Объектами осмотра являются место происшествия и его обстановка, отдельные предметы и документы, животные, трупы, люди.
Значение следственного осмотра в процессе расследования исключительно велико. Посредством осмотра обнаруживается и исследуется значительная часть важнейших следов преступления. Результаты осмотра, особенно такого его вида, как осмотр места происшествия, позволяют следователю правильно определить направление расследования, составить представление о механизме происшествия, личности преступника. От качества проведенного осмотра во многих случаях зависит успех расследования. Существуют следующие виды следственного осмотра:
• осмотр места происшествия;
• наружный осмотр трупа на месте его обнаружения;
• осмотр предметов;
• осмотр документов;
• осмотр животных;
• осмотр участков местности и помещений, не являющихся местом происшествия;
• освидетельствование — особый вид следственного осмотра — осмотр тела человека.
38. Сутність, мета і завдання огляду місця події.
Осмотр места происшествия — неотложное следственное действие, направленное на установление, фиксацию и исследование обстановки местапроисшествия, следов преступления и преступника и иных (фактических) данных, позволяющих в совокупности с другими доказательствами сделать вывод о механизме происшествия и иных обстоятельствах расследуемого события.
Местом происшествия принято именовать тот участок местности или помещение, в пределах которого обнаружены следы совершенного преступления. При этом подразумевается, что преступление могло быть совершено как в месте обнаружения следов, так и в ином месте.
В отличие от места происшествия, местом преступления считается район совершения преступления или наступления преступного результата, хотя следы его могли быть обнаружены и вне данного района.
Осмотр места происшествия и его обстановки представляет собой изучение и фиксацию:
1) рельефа местности, естественных и искусственных границ места происшествия;
2) характера и расположения помещения, прилегающих построек, ведущих к нему и от него путей, а также преград на указанных путях;
3) пространственного расположения местных предметов, их положения относительно друг друга и расстояний между ними;
4) расположения предметов с точки зрения их целевого назначения и положения при обычном употреблении;
5) следов преступления и преступника;
6) отсутствия необходимых в данной обстановке предметов и следов;
7) наличия предметов, являющихся в данной обстановке чужеродными, сам факт обнаружения которых в данной обстановке необычен.
Последние две группы фактических данных относятся к категории так называемых негативных обстоятельств, под которыми понимают обстоятельства, противоречащие представлению об обычном для подобных ситуаций ходе вещей.
Негативные обстоятельства особенно ценны при разоблачении инсценировок преступлений, т.е. искусственного создания лицом, заинтересованным в определенном исходе следствия, обстановки, не соответствующей фактически происшедшему на этом месте событию. При инсценировке могут преследоваться следующие цели:
1) создание видимости совершения в данном месте иного преступления для сокрытия признаков подлинного события (например, создание обстановки разбойного нападения для сокрытия совершенной кражи);
2) создание видимости происшедшего на данном месте со бытия, не имеющего криминального характера, для сокрытия совершенного преступления (например, инсценирование самоубийства или несчастного случая для сокрытия убийства);
3) создание видимости совершенного преступления для сокрытия фактов аморального поведения, беспечности, халатности и иных поступков, не имеющих криминального характера (инсценирование обстановки кражи документов при фактической их потере и т.п.);
4) создание у следователя ложного представления об отдельных деталях фактически совершенного преступления или об отдельных элементах его состава (инсценирование совершения преступления иным лицом, в иных целях и по другим мотивам и т.п.).
Осмотр места происшествия можно подразделить на три этапа: подготовительный, рабочий и заключительный.
Подготовительный этап осмотра места происшествия начинается с момента принятия следователем решения о производстве осмотра.
Следователь, приняв такое решение, до прибытия на место происшествия должен:
1) принять меры к предотвращению или ослаблению вредных последствий преступления;
2) обеспечить охрану места происшествия;
3) обеспечить присутствие поблизости от места происшествия лиц, которые могут дать всю обходимую информацию о происшествии: очевидцев преступления, свидетелей, обнаруживших следы преступления, и др.
4) предварительно определить, каких специалистов следует привлечь к участию в осмотре, и обеспечить их присутствие на месте происшествия; решить вопрос о составе оперативной группы, выезжавшей на место происшествия;
5) проверить готовность технических средств осмотра.
После осуществления перечисленных мероприятий следователь выезжает на место происшествия, где он также совершает ряд подготовительных действий:
1) принимает меры к оказанию необходимой медицинской помощи потерпевшим, если она не была оказана до прибытия следователя;
2) удаляет с места происшествия всех посторонних лиц и принимает меры к тому, чтобы в последующем при производстве осмотра посторонние лица также не допускались;
3) путем опроса свидетелей в форме беседы получает предварительные сведения, которые должны быть приняты во внимание при осмотре, и устанавливает, какие изменения, кем и с какой целью были произведены на месте происшествия;
4) приглашает понятых, окончательно определяет круг остальных участников осмотра и инструктирует последних об их правах и обязанностях;
5) производит прочие неотложные действия, диктуемые обстоятельствами, а также принимает меры, направленные на улучшение условий осмотра (например, обеспечивает искусственное освещение места происшествия).
Как на этом, так и на последующих этапах осмотра параллельно с ним осуществляются необходимые оперативно-розыскные мероприятия,
Рабочий этап осмотра места происшествия состоит из общего и детального осмотров.
Общий осмотр включает в себя:
• обзор места происшествия в целях ориентировки на нем, определения границ подлежащего осмотру пространства;
• решение вопроса об исходной точке и способе осмотра;
• выбор позиций для производства ориентирующей и обзорной фотосъемок и их осуществление.
Затем следователь выясняет вместе с другими участниками осмотра, какие объекты находятся на месте происшествия, исследует комплекс вопросов, относящихся к обстановке места происшествия, определяет взаимное расположение и взаимосвязь предметов обстановки, изучает их внешний вид, состояние и с максимально возможными в данных условиях подробностями фиксирует все обнаруженное с помощью фотосъемки, составления схем, планов и чертежей и делает необходимые заметки для будущего протокола осмотра.
По окончании общего осмотра следователь переходит к детальному осмотру, во время которого:
• тщательно и детально осматривает объекты, для чего они могут быть сдвинуты с места, перевернуты и т.д.;
• принимает меры к розыску и обнаружению на месте происшествия и на отдельных объектах следов преступления и преступника;
• отбирает объекты со следами, производит отделение части объекта со следами в тех случаях, когда нельзя изъять весь объект или снять копии со следов;
• фиксирует негативные признаки;
• проверяет данные общего осмотра;
• производит узловую и детальную фотосъемку.
Криминалистике и следственной практике известны три основных способа осмотра места происшествия: концентрический, эксцентрический, или способ «развертывающейся спирали», и способ фронтального осмотра. Они могут применяться в «чистом» или комбинированном виде.
При концентрическом способе осмотр ведется по спирали от периферии к центру места происшествия, под которым понимается обычно самый важный объект (труп, взломанный сейф и др.) или условная точка.
Эксцентрический способ, или способ развертывающейся спирали, заключается в том, что осмотр ведется от центра места происшествия к его периферии.
Способ фронтального осмотра представляет собой линейный осмотр площадей от одной их границы, принятой за исходную, до другой.
От способов осмотра следует отличать методы осмотра — субъективный и объективный.
При производстве осмотра места происшествия субъективным методом следователь как бы идет по пути движения преступника, субъекта преступления (отсюда и наименование метода). В этом случае вне поля зрения следователя остаются изменения среды, в которой совершено преступление, если они связаны не с действиями преступника, а иных лиц — участников события, хотя и ценны с точки зрения установления истины по делу. Это фактически выборочный осмотр.
При применении объективного метода место происшествия осматривается целиком независимо от того, как передвигался по нему преступник. Это сплошной осмотр, которому обычно и отдается предпочтение, так как именно он обеспечивает необходимую полноту осмотра. Однако и субъективный метод не исключается и может быть применен в случаях, когда по характеру события все следы преступления и преступника располагаются по пути его движения и нет необходимости в осмотре прилегающей территории.
Заключительный этап осмотра места происшествия включает в себя следующие действия:
1) составление протокола осмотра и необходимых планов,
схем, чертежей;
2) при необходимости дактилоскопирование трупа и направление его в морг;
3) упаковку объектов, изъятых с места происшествия;
4) принятие мер к сохранению тех имеющих доказательственное значение объектов, которые невозможно или нецелесообразно изымать с места происшествия;
5) рассмотрение следователем и разрешение вопросов, связанных с поступившими от участников осмотра и иных лиц заявлениями, относящимися к осмотру места происшествия.
Осмотр завершается оценкой проделанной работы с точки зрения ее полноты и успешности.
Объектами осмотра помещений и участков местности, не являющихся местом происшествия, могут быть складские, торговые, производственные и жилые помещения, различные участки местности. Их осмотр производится по правилам осмотра места происшествия.
