
- •1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістики. Методи криміналістики.
- •2. Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація.
- •3. Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей.
- •4. Поняття і значення криміналістичної діагностики.
- •5. Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів.
- •6. Поняття і галузі криміналістичної техніки.
- •7. Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення.
- •8. Поняття судової фотографії і відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні.
- •9. Поняття та значення судово-дослідницької фотографії.
- •10. Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій.
- •11. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів.
- •12. Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього й експертного дослідження.
- •13. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів.
- •14. Сліди людини: види, методи й прийоми виявлення, фіксації і вилучення, шляхи використання в доказуванні по справі.
- •15. Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки.
- •16. Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення.
- •17. Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення.
- •18. Поняття і завдання судової балістики. Об’єкти дослідження.
- •19. Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування.
- •20. Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження.
- •21. Поняття і завдання криміналістичного документознавства.
- •22. Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •23. Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів).
- •24. Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця.
- •25. Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення.
- •26. Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення.
- •27. Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії.
- •28. Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження.
- •29. Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів.
- •30. Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом.
- •31. Поняття, значення та класифікація криміналістичних версії. Принципи їх побудови та перевірка.
- •32. Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики.
- •33. Тактика і технологія проведення слідчих дій.
- •34. Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів.
- •35. Форми і методи використання допомоги громадськості та змі.
- •36. Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами.
- •37. Поняття слідчого огляду, його види, завдання.
- •38. Сутність, мета і завдання огляду місця події.
- •39. Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи й прийоми.
- •40. Тактика проведення огляду місця події.
- •41. Тактика огляду трупа на місці його знаходження.
- •42. Тактика слідчого огляду живої особи (освідування).
- •43. Огляд предметів і документів.
- •44. Поняття і завдання обшуку, його види та учасники.
- •45. Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні й психологічні прийоми.
- •46. Поняття, форми і завдання слідчого експерименту.
- •47. Психологічний процес формування показань.
- •48. Поняття, значення і види допиту.
- •49. Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування.
- •50. Тактичні особливості допиту потерпілих.
- •51. Тактичні особливості допиту свідків.
- •52. Тактика допиту підозрюваного.
- •53. Особливості тактики допиту неповнолітніх.
- •54. Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання.
- •55. Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів.
- •56. Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками.
- •57. Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів.
- •58. Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій.
- •59. Система судово-експертних установ України.
- •60. Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта.
- •61. Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація.
- •62. Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи.
- •63. Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи.
- •64. Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи.
- •65. Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи.
- •66. Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи.
- •67. Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки.
- •68. Класифікація окремих методик розслідування.
- •69. Структура методик розслідування окремих видів злочинів.
- •70. Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування.
- •71. Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів.
- •72. Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення.
- •73. Криміналістична класифікація і характеристика вбивств.
- •74. Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства.
- •75. Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств.
- •76. Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу.
- •77. Початковий етап розслідування вбивства в ситуації раптового зникнення певної особи.
- •78. Особливості розслідування вбивств на замовлення.
- •79. Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті.
- •80. Особливості розслідування замаскованих вбивств.
- •81. Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї.
- •82. Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини.
- •83. Особливості розслідування раніше не розкритих вбивств.
- •84. Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів.
- •85. Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів.
- •86. Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії.
- •87. Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань.
- •88. Судові експертизи у справах про насильницькі злочини.
- •89. Криміналістична характеристика вимагання і характеристика крадіжок.
- •90. Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок.
- •91. Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів.
- •92. Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів.
- •93. Криміналістична характеристика вимагання.
- •94. Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи.
- •95. Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства.
- •96. Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства.
- •97. Особливості розслідування шахрайства у сфері обігу житла.
- •98. Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері.
- •99. Особливості розслідування шахрайства у кредитній сфері.
- •100. Особливості розслідування шахрайства у бюджетній сфері.
- •101. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності.
- •102. Криміналістична характеристика хабарництва.
- •103. Особливості розслідування хабарництва.
- •104. Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •105. Типові слідчі ситуації, слідчі версії, тактичні завдання при розслідуванні розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •106. Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань.
- •107. Способи ухилення від сплати податків.
- •108. Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій.
- •109. Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження.
- •110. Поняття контрабанди та способи її виконання.
- •111. Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди.
- •112. Криміналістична характеристика кримінальних пожеж.
- •113. Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії.
- •114. Криміналістична класифікація і характеристика дтп. Обставини, що підлягають встановленню.
- •115. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні дтп.
- •116. Судові експертизи у розслідуванні дтп.
- •117. Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів.
- •118. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •119. Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів.
- •120. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля.
51. Тактичні особливості допиту свідків.
Как известно, потерпевший заинтересован в исходе дела. Эта заинтересованность, а также возможность ошибочного восприятия фактов в силу обстановки события и опасности, которой он мог подвергаться, должны учитываться при допросе и оттенке показаний потерпевшего. В остальном тактика допроса потерпевшего и тактика допроса свидетелей настолько близки, что их можно рассматривать совместно.
Допрос свидетелей и потерпевших можно разделить на пять этапов:
1) подготовка к допросу (см. выше);
2) установление психологического контакта с допрашиваемым;
3) свободный рассказ допрашиваемого;
4) постановка вопросов допрашиваемому;
5) ознакомление допрашиваемого с протоколом и магнитофонной записью его показаний.
Разъяснив допрашиваемому порядок допроса и предупредив его об ответственности за отказ от показаний и за дачу ложных показаний, следователь предлагает ему рассказать все известное по делу. Это этап свободного рассказа допрашиваемого.
Свободный рассказ — изложение допрашиваемым известных ему фактов в той последовательности, которую ему рекомендует следователь или которую он избирает сам. Следователь не прерывает свободный рассказ репликами или вопросами. По ходу свободного рассказа нежелательно протоколирование. Допрашиваемый должен постоянно чувствовать внимательность, с какой следователь слушает его рассказ, и заинтересованность в показаниях.
По окончании свободного рассказа, который, как правило, не исчерпывает предмета допроса, следователь путем постановки вопросов восполняет и уточняет полученные показания, выявляет новые факты, не упомянутые в свободном рассказе, получает контрольные данные, необходимые для проверки показаний, помогает свидетелю или потерпевшему вспомнить забытое.
В целях «оживления» памяти свидетеля или потерпевшего применяются следующие тактические приемы, иногда используемые и при допросе подозреваемого или обвиняемого, искренне стремящегося вспомнить какие-либо обстоятельства:
Допрос с использованием ассоциативных связей. Представления, возникающие в сознании свидетеля или потерпевшего в связи с воспринимавшимся событием, вступают друг с другом в определенные связи, называемые ассоциативными. Поэтому припоминание одного факта может повлечь за собой: припоминание связанных с ним других фактов. С целью оживления таких связей следователь задает допрашиваемому вопросы, относящиеся не к искомому, а к смежным с ним фактам, помогает установить сначала их, а затем — по ассоциации с ними — и искомый.
Допрос на месте —разновидность допроса с использованием ассоциативных связей, когда их оживление вызывает не задаваемый следователем вопрос, а повторное восприятие допрашиваемым той обстановки, в которой происходило расследуемое событие. Допрос на месте не следует смешивать с другим следственным действием — проверкой показаний на месте. Это обычный допрос, который проводится не в кабинете следователя. Сходным приемом оживления ассоциативных связей является предъявление для повторного восприятия допрашиваемому предметов, связанных с интересующими следствие обстоятельствами.
Повторный допрос по ограниченному кругу обстоятельств. При повторном воспроизведении показаний допрашиваемый может вспомнить упущенные или забытые им при первом допросе факты, поэтому нельзя непременно подозревать его в нечестности, если при повторном допросе он расскажет о фактах, которые ранее не припомнил.