Варіанти будови вуздечки верхньої губи

Ознака	Варіант
	I	II	III	IV
Місце прикріплення вуздечки на альвеолярному паростку	Біля основи міжзубного сосочка* або вище від нього	Між основою і верхівкою міжзубного сосочка	На верхівці міжзубного сосочка	На верхівці міжзубного сосочка або на різцевому сосочку
Щільність вуздечки	М'яка складка слизової оболонки, яка легко розтягуєть- ся, у вигляді прозорої плівки	М'яка складка слизової оболонки, яка легко розтягується	Щільний, тонкий тяж, який погано розтягується	Щільний, масивний тяж, який погано розтягується
Характер гребеня	Вузький, однакової товщини, не укорочений (не обмежує відведення губи)	Вузький, однакової товщини, укорочений (обмежує відведення губи)	Широкий, прикріплений до альвеолярного паростку, до 2мм, вкорочений (обмежує відведення губи)	Широкий, прикріплення на альвеолярному паростку, до 2мм, вкорочений (обмежує відведення губи)
Вираженість схилів вуздечки	Виражені мало, паралельні по відношен ню до гребеня	Виражені мало, майже паралельні по відношенню до гребеня	Виражені, кут між схилами в місці прикріплення вуздечки на альвеолярному паростку до 30°	Виражені, кут між схилами в місці прикріпення вуздечки на альвеолярному паростку більш 30°

*Основою міжзубного сосочка вважають умовну лінію, яка з'єднує найвищі точки краю ясен біля сусідніх зубів.

При огляді присінку порожнини рота звертають увагу на наявність відбитків зубів на слизової оболонці щік і язика, оцінюють прикус, співвідношення зубних рядів. Встановлюють, чи є деформації зубних дуг, скупченість зубів, діастеми, треми між зубами.

Важлива роль при стоматологічному обстеженні, особливо в дитячому віці, належить оцінці прикусу. Прикус - це співвідношення зубних рядів верхньої і нижньої щелеп при змиканні зубів - антагоністів. Розрізняють тимчасовий, змінний і постійний прикуси.

Період сформованого тимчасового прикусу в нормі характеризується формою зубних дуг у вигляді півкола, щільним розміщенням зубів, горбково-фісурними контактами, перекриттям різців нижньої щелепи верхніми в межах 1/3 коронки нижніх різців, розміщенням дистальної поверхні других молярів в одній вертикальній площині. Перед зміною зубів на постійні в зубному ряду з'являються фізіологічні треми, діастеми, стерті горбки на молярах, у фронтальній ділянці - прямий контакт між зубами, дистальні поверхні тимчасових других нижніх молярів розміщені більш мезіально, ніж верхні, за рахунок зсуву нижньої щелепи вперед.

Постійний прикус за характером співвідношення фронтальних зубів в нормі може мати 4 форми: ортогнатичний, прямий, фізіологічна прогнатія і фізіологічна прогенія.

Ортогнатичний прикус характеризується наступними ознаками:

• зубна дуга верхньої щелепи має еліпсоподібну форму, нижньої - параболічну;

• щільний контакт між зубами - кожен зуб контактує з двома сусідніми зубами і змикається із двома антагоністами, за винятком нижніх центральних різців і верхніх третіх молярів;

• верхні різці перекривають нижні на 1/3 висоти їх коронки;

• середня лінія між центральними різцями верхньої і нижньої щелеп співпадають з сагітальною площиною;

• при зімкнутих щелепах мезіально-щічні горбки верхніх перших молярів лежать в передніх борозенках між щічними горбками нижніх перших молярів (ключ оклюзії).

При прямому прикусі відзначають крайнє зімкнення різців і однойменних горбків верхніх і нижніх бокових зубів, при фізіологічній прогнатії - переднє положення зубного ряду верхньої щелепи, фізіологічній прогенії - переднє положення зубного ряду нижньої щелепи.

Аномалії прикусу клінічно можуть виявлятися у вигляді глибокого, відкритого, дистального і мезіального прикусів.

Глибокий прикус - це таке змикання зубних рядів, при якому передні зуби значно перекривають коронки зубів-антагоністів. В бокових ділянках зубних рядів часто відмічається недорозвинення альвеолярних паростків та низькі коронки зубів.

Відкритий прикус характеризується наявністю щілини між зубами при їх змиканні у вертикальній площині. Ця щілина спостерігається частіше в ділянці передніх зубів, але може бути і в бічних ділянках зубних рядів. При цьому можуть не контактувати тільки різці, різці і ікла, або премоляри, іноді змикаються тільки моляри.

Дистальний прикус характеризується порушенням змикання зубів, що клінічно виявляється у вигляді щілини між передніми зубами верхньої і нижньої щелеп в горизонтальній площині.

Мезіальний прикус характеризується порушенням змикання зубних рядів за рахунок зворотного перекриття верхніх передніх зубів нижніми.

Важливо, щоб при обстеженні порожнини рота лікар пам'ятав, що чинники ризику (аномалії прикріплення вуздечок, мілкий присінок порожнини рота і аномалії прикусу) можуть призводити до розвитку або обтяжувати перебіг захворювань тканин пародонту у дітей.

Наступним етапом стоматологічного обстеження є огляд слизової оболонки порожнини рота (СОПР). Бажано огляд слизової оболонки проводити при денному освітленні. Його починають з внутрішньої поверхні щоки. Звертають увагу на колір СОПР, зволоженість, наявність елементів ураження. По лінії змикання зубів в задніх відділах порожнини рота можна побачити сальні залози (залози Фордайса). На рівні других молярів в постійному прикусі, і дещо нижче в тимчасовому, розміщені сосочки, на яких відкриваються вивідні протоки великі слинних залоз. На слизовій оболонці щоки можуть бути відбитки зубів по лінії їх змикання.

Велику увагу надають огляду слизової оболонки ясен. В нормі вона блідо-рожевого кольору, щільно охоплює шийку зуба, при висушуванні повітрям має нерівний рельєф з точковими заглибленнями, який нагадує апельсинову кірку. Розрізняють вільну і прикріплену частини ясен. Ширина вільної частини ясен складає близько 0,5-1,5 мм і є відносно постійною величиною на відміну від прикріпленої частини ясен, ширина якої варіює в межах 1-9 мм і залежить від форми альвеолярного відростка, виду прикусу, положення окремих зубів. Прикріплена частина ясен переходить у слизову оболонку перехідної складки.

В місці прикріплення епітелію ясен до емалі зубів утворюється зубо-ясенна борозна, глибина якої дорівнює 0,5-2,5 мм. У дітей, особливо під час прорізування зубів, вона є дещо глибшою, але цілісність зубоясенного прикріплення в нормі ніколи не порушена. Міжзубні сосочки мають загострену форму. У дітей, у зв'язку із ростом альвеолярного відростка і появою фізіологічних трем і діастем, міжзубні сосочки можуть бути згладжені, іноді мати трапецієвидну форму.

При огляді язика звертаємо увагу на його розмір, рельєф, колір, стан сосочкового апарату. Можливе утворення нальоту в результаті порушення відторгнення поверхневих шарів епітелію, або, навпаки, - посилення десквамації (при десквамативному глоситі). На боковій поверхні язика можна побачити відбитки зубів, що свідчить про його набряк.

При огляді СОПР дна порожнини рота оцінюємо її колір, рельєф, ступінь піддатливості. Перевіряємо прикріплення вуздечки язика. Нормальним слід вважати прикріплення вуздечки до нижньої поверхні язика, на відстані 1,0-1,5 см від його кінчика і до тканин дна порожнини рота, більш дистально за під'язиковими сосочками. Під язиком, з обох боків від вуздечки, виходять протоки під'язикової і підщелепної слинних залоз.

Під час огляду твердого піднебіння звертаємо увагу на рельєфність попечних складок. Слизова оболонка твердого піднебіння щільна, має блідо-рожевий колір. Жовтувате забарвлення в місці переходу твердого піднебіння в м'яке може свідчити про патологію печінки і жовчного міхура. Іноді можна побачити вивідні протоки малих слинних залоз і крапельки секрету. Оглядаємо також стан задньої стінки глотки і мигдаликів.

За допомогою пальпації визначають консистенцію, рухливість тканин і органів порожнини рота і прилеглих ділянок, їх больову реакцію, розміри і межі патологічного процесу, наявність флюктуації. Методика пальпації залежить від локалізації і розмірів патологічного процесу. Пальпацію починають з непошкодженої ділянки слизової оболонки, поступово наближаючись до патологічного процесу.

Огляд твердих тканин зубів слід проводити за допомогою дзеркала і зонда справа наліво,за часовою стрілкою, починаючи з бокових зубів верхньої щелепи, а потім зліва направо оглядаємо зуби нижньої щелепи.

Звертають увагу на відповідність зубної формули віковій нормі (Табл.2, Табл.3), форму зубів, їх розмір, колір, блиск емалі, положення в зубній дузі, наявність осередків ураження, стан пломб.

Таблиця 2. Середні сроки прорізування тимчасових зубів

(Р.Іллінгворт, 1997)

Зуб	Сроки прорізування (місяць життя)
	Нижня щелепа	Верхня щелепа
I	6	7,5
II	7	9
IV	12	14
III	16	18
V	20	24

Таблиця 3. Сроки прорізування постійних зубів ( W.Kunzel, 1988)

Зуб		1	2	3	4	5	6	7
Нижня щелепа	Сроки прорізування зубів, роки	6-7	7-8	10-12	10-11	11-12	5-6	12-13
	Закінчення формування коренів, роки	9	10	12-14	12-13	13-14	9-10	14-15
Верхня щелепа	Сроки прорізування зубів, роки	7-8	8-9	11-13	9-10	10-11	6-7	12-14
	Закінчення формування коренів, роки	10	11	13-15	12-13	12-14	9-10	14-16