Література.

1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2002.-С. 380-385.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2004.-С. 354-360.

3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П.,2000.-С. 360-364.

4. П'яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією.-К., 1992.-С. 214-216.

5. Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. - К.,1986.-С. 100-108.

Заняття 4.

Тема. Мікробіологічна діагностика черевного тифу і паратифів А і В.

Контрольні питання.

1. Класифікація сальмонел. Морфо-тинкторіальні та культуральні властивості сальмонел.

2. Особливості виділення чистої культури збудників черевного тифу і паратифів А і В. Живильні середовища.

3. Особливості біохімічної активності збудників та їх диференціація.

4. Диференціація збудників за антигенною структурою.

5. Епідеміологія, патогенез, клініка, характер імунітету при черевному тифі та паратифі А та В.

6. Мікробіологічна діагностика черевного тифу у перші дні хвороби. Виділення гемокультури.

7. Серологічна діагностика черевного тифу. Реакція Відаля. Діагностика носійства.

8. Мікробіологічна діагностика черевного тифу на третьому тижні хвороби. Виділення копро- і уринокультур.

9. Препарати для діагностики, профілактики та лікування черевного тифу.

Практичні навики.

1. Вміти скласти схему мікробіологічної діагностики черевного тифу та паратифів А та В.

2. Вміти підбирати поживні середовища для культивування сальмонел і зробити висновки.

3. Навчитись визначати вид сальмонел за біохімічною активністю.

4. Вміти підбирати діагностичні сироватки для серологічної реакції з метою ідентифікації сальмонел.

5. Вміти вибирати діагностикуми для проведення серологічних реакцій Відаля, РНГА та зробити висновки за результатами реакцій.

6.Оволодіти принципами виділення сальмонел черевного тифу з гемокультури (вибір середовища, ідентифікація за морфологічними, тинкторіальними, біохімічною активністю та антигенною структурою).

Тестові завдання.

1. Пацієнт звернувся до лікаря на другому тижні хвороби, яка за клініко-епідемічними даними нагадувала тифо-паратифозне захворювання. Лікар вирішив підтвердити діагноз шляхом виявлення специфічних антитіл. Які діагностичні препарати слід використовувати для цього?

A.Діагностичні сироватки

B.Діагностикуми

C.Моноклональні антитіла

D.Мічені сироватки

E.Адсорбовані моно рецепторні сироватки

2. Хворому на черевний тиф призначено левоміцетин. Але наступного дня стан хворого погіршився, температура піднялась до 39⁰С. Чим пояснити погіршення стану хворого?

A.Дією ендотоксину збудника

B.Алергічною реакцією

C.Нечутливістю збудника до левоміцетину

D.Реінфекцією

E.Приєднанням вторинної інфекції

3. Яке ускладнення може розвинутись на 3-му тижні хвороби черевного тифу внаслідок надходження сальмонел з жовчю в тонку кишку?

A.Некроз пеєрової бляшки

B.Гепатит

C.Некроз слизової

D.Білірубінемія

E.Виразковий коліт

4. Які з названих властивостей стосуються збудника черевного тифу?

A.Не розкладають лактозу, на середовищі Ендо безбарвні колонії

B.Не ростуть на середовищі Ендо

C.Утворюють спори, нерухомі

D.Мають характерні включення

E.Грам позитивні, нерухомі

5. До інфекційної лікарні поступив хворий з діагнозом черевний тиф (2-й день). Який матеріал від хворого досліджується у цей період з метою підтвердження діагнозу?

A.Гемокультура

B.Розеолокультура

C.Уринокультура

D.Білікультура

E.Копрокультура

6. Для серодіагностики черевного тифу ставлять реакцію, при якій до різних розведень сироватки хворого добавляють діагностикуми трьох видів мікроорганізмів і результат якої оцінюють по наявності осаду. Яка це реакція?

A.Райта

B.Відаля

C.Борде-Жангу

D.Вассермана

E.Асколі

7. Хворий поступив в інфекційну клініку з попереднім діагнозом черевний тиф. Відчуває себе хворим протягом трьох тижнів. Дослідження якого матеріалу від хворого дасть змогу підтвердити діагноз?

A.Гемокультура

B.Розеолокультура

C.Уринокультура

D.Білікультура

E.Копрокультура

8. При плановому обстеженні працівників харчового підприємства на носійство збудника черевного тифу виявлено за допомогою реакції пасивної аглютинації титр антитіл до Vi- антигену 1:640. Чи достатньо цього дослідження щоб підтвердити носійство?

A.Так-це носій

B.Необхідно бактеріологічне дослідження

C.Необхідно поставити реакцію Відаля

D.Ні, оскільки титр антитіл незначний

E.Необхідно провести посів крові .

9. Для специфічної профілактики черевного тифу використовують :

A.Моновакцину проти черевного тифу

B.Адсорбовану вакцину, яка містить О- і Vi-антигени

C.Тетрациклін

D.Специфічну профілактику не проводять

E. Полівалентний бактеріофаг

10. Які з методів дослідження дають можливість ідентифікувати сальмонели при черевному тифі та паратифах А і В?

A.Біологічний, бактеріоскопічний

B.Серологічний, біологічний

C.Бактеріологічний, серологічний

D.Бактеріоскопічний, серологічний

E.Вірусологічний, бактеріологічний

Література.

1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2002.-С. 390-394.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2004.-С. 364-368.

2. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П.,2000.-С. 377-381

3. П'яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією.-К., 1992.-С. 202-208.

4. Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. - К.,1986.-С. .99-104 .

Заняття 5.

Тема. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.

Контроль питання.

1. Класифікація сальмонел.

2. Особливості культивування сальмонел.

3. Біологічні особливості сальмонел. Фактори патогенності.

4. Епідеміологія, патогенез, клініка, характер імунітету при сальмонельоз них гастроентеритах. Формування носійства.

5. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.

6. Ретроспективна серодіагностика сальмонельозів.

7. Етіотропне лікування сальмонельозних гастроентеритів.

Практичні навики.

1.Вміти підбирати поживні середовища, діагностичні сироватки з метою виділення сальмонел та їх ідентифікації.

2.Вміти скласти схему мікробіологічної діагностики сальмонельозів.

3.Вміти зробити облік та висновок РНГА, проведеної з метою ретроспективної серодіагностики сальмонельозного гастроентериту.

Тестові завдання.

1. За якими ознаками ідентифікують культури сальмонел до виду?

A.Морфологічними і тинкторіальними

B.Культуральними

C.Біохімічними та антигенними

D.Токсигенністю

E.Фаголізабельністю

2. Зареєстровано спалах харчового отруєння, зв’язаний з використанням кондитерських виробів, що зберігались при кімнатній температурі і при виготовленні яких використовували курячі яйця. Які мікроорганізми могли визвати це захворювання?

A.Кишкова паличка

B.Сальмонели

C.Стафілокок

D.Холерний вібріон

E. Шигели

3.Які форми харчового отруєння належать до гострих кишкових інфекцій?

A.Гастроентерит

B.Гастроентероколіт

C.Септична форма

D.Субклінічна форма

E.Всі відповіді вірні

4. Лікар-інфекціоніст діагностував у хворого гострий ентероколіт і скерував у бактеріологічну лабораторію – кал, вказавши на потребу ідентифікації збудника з визначенням виду, варіанту. Які дослідження використала лабораторія?

A.Імунолюмінісцентні

B.Серологічні

C.Біохімічні

D.Бактеріологічні

E.Макроскопічні

5. Декілька робочих із будівельної бригади обідали в їдальні. На обід їли м’ясні котлети. Через 8-10 годин у них з’явились ознаки гострого ентериту (нудота, часті випорожнення, температура 38 ⁰ С). Двоє з них в тяжкому стані госпіталізовані в інфекційне відділення. Якими мікроорганізмами міг бути викликаний в них гострий гастроентерит?

A.Дизентерійною паличкою

B.Кишковою паличкою

C.Клостридіями ботулізму

D.Сальмонелами

E.Стафілококами

6. Від хворого з ознаками харчового отруєння виділено бактерії, які утворюють на вісмут-сульфіт агарі блискучі чорні колонії, лактозу не розкладають, аглютинуються груповою сальмонельозною сироваткою. Який метод слід використати для точної ідентифікації збудника?

A.Реакція аглютинації з монорецепторною Н-сироваткою

B.Реакція з сальмонельозною сироваткою

C.Реакція преципітації

D.Реакція імунофлюоресценції

E.Посів на розширений ряд Гіса

7. Який імунітет спостерігається після перенесеного сальмонельозного захворювання?

A.Імунітет недовготривалий, має типоспецифічний характер

B.Слабковиражений, групоспецифічний

C.Стійкий

D.Імунітет недовго тривалий, має групоспецифічний характер

E.По життєвий

8.Зараження людини сальмонельозом відбувається при вживанні в їжу таких інфікованих продуктів:

A.Недостатньо простерилізованих консервів

B.Молока і молочних продуктів

C.М´яса і м´ясних продуктів

D.Інфікованих яєць

E.Всі відповіді вірні

9. Основний фактор патогенності у сальмонел це:

A.Капсула

B.Гемолізини

C.Пілі

D.Ліпополісахаридний комплекс

E.Нейрамінідаза

10. Третій етап лабораторного дослідження при гострих сальмонельозних гастроентеритах включає:

A.Серотипування з монорецепторними сироватками

B.Фаготипування з сальмонельозним О-фагом

C.Посів на поживні середовища

D.Мікроскопія мазка

E.Відповіді А і В вірні