- •Львівський національний медичний університет
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Самостійна робота студентів (срс) та її контроль
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Контрольні питання.
- •Тестові завдання.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Модуль 3.
- •Теоретичні питання до модулю 3 Патогенні прокаріоти та еукаріоти
- •Основи клінічної та екологічної мікробіології.
- •Санітарна мікробіологія та вірусологія.
- •Критерії оцінки поточної та підсумкової навчальної діяльності студента при вивченні модулю 3
Література.
1. Борисов. Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2002. – С. 469-481.
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2004. – С. 486-517.
3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – С.-П., 1998. – С. 448-460, 470-477.
4. П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. К., 1992. – С. 316-332.
5. Кривошеин Ю.С.и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. К., 1986. - С. 181-190.
Заняття 13.
Тема. Мікробіологічна діагностики спірохетозів.
Контрольні питання.
1. Класифікація спірохет.
2. Морфологічні особливості спірохет, борелій та лептоспір.
3. Особливості культивування збудників сифілісу, поворотного тифу та лептоспірозу.
4. Епідеміологія, патогенез та форми перебігу сифілісу.
5. Серодіагностики сифілісу. Серологічні реакції та їх оцінка.
6. Епідеміологія та патогенез поворотного тифу.
7. Методи мікробіологічної діагностики поворотного тифу.
8. Епідеміологія та патогенез лептоспірозу.
9. Методи мікробіологічної діагностики лептоспірозу. Виділення та ідентифікація лептоспір.
10.Етіологія, епідеміологія та патогенез хвороби Лайма.
11. Методи мікробіологічної діагностики хвороби Лайма.
12. Препарати для діагностики, лікування та профілактики сифілісу, поворотного тифу, лептоспірозу та хвороби Лайма.
Практичні навики.
1. Вміти дослідити морфологічні властивості спірохет.
1. Вміти скласти схеми діагностики сифілісу, поворотного тифу, лептоспірозу та хвороби Лайма.
2. Вміти оцінити результат реакції Вассермана.
Тестові завдання.
1. При мікроскопічному дослідженні мазку крові, зафарбованого за Романовським-Гімза, виявили мікроорганізми у вигляді тонких ниток синьо-фіолетового кольору з кількома великими завитками довжиною від 10 до 30 мкм і більше. Така морфологія є типовою для:
А. Збудника сифілісу
В.Збудника поворотного тифу
С. Збудника лептоспірозу
D. Збудника трипаносомозу
Е. Збудника лейшманіозу
2. Який основний шлях зараження людини лептоспірами?
А. Трансмісивний
В. Аліментарний
С. Вертикальний
D. Парентеральний
Е. Аерогенний
3. У пацієнта з попереднім діагнозом “сифіліс” досліджено сироватку крові в імунній реакції, яка супроводжується феноменом “припинення руху трепонем” Яку реакцію було використано для діагностики?
А. Реакція зв’язування комплементу
В. Реакція аглютинації
С. Реакція імобілізації
D. Реакція преципітації
Е. Реакція нейтралізації
4. Який антиген застосовують у класичному варіанті реакції зв’язування комплементу для діагностики сифілісу?
А. Антиген, адсорбований на латексі
В. Антиген із збудника, виділеного на штучних середовищах
С. Кардіоліпідний екстракт серця бика
D. Джгутиковий антиген
Е. Антиген адсорбований на еритроцитах барана
5. Вкажіть метод лабораторної діагностики лептоспірозу на початкових стадіях хвороби.
А. Дослідження доуденального вмісту на присутність лептоспір
В. Дослідження нативних препаратів крові та ліквору
С. Мікроскопія мазків-відбитків слизової оболонки носоглотки
D. Лабораторну діагностику не проводять
Е. Біопсія тканин
6. При обстеженні хворого встановлено діагноз – “хвороба Лайма”. Яким шляхом міг заразитися хворий?
А. Через укус москіта
В. Через укус гамазового кліща
С. Через укус аргасового кліща
D. Через укус іксодового кліща
Е. Через укус комара
7. У мікропрепараті, виготовленому із пунктату регіонального лімфатичного вузла хворого, зафарбованому за Романовським-Гімзою, лікар виявив тонкі мікроорганізми з 12-14 рівномірними завитками з гострими кінцями довжиною 10-13 мкм блідо-рожевого кольору. Про збудника якої інфекційної хвороби може йти мова в даному випадку?
А. Трипаносомозу
В. Сифілісу
С. Поворотного тифу
D. Лейшманіозу
Е. Лептоспірозу
8. На фермі агрофірми “Маяк” серед тварин зареєстровано захворювання на лепіроз. Для попередження виникнення цієї інфекції працівникам ферми було проведено вакцинацію. Яка вакцина була використана вакцина?
А. Вакцина із вбитих лептоспір
В. Вакцина із живих лептоспір
С. Лептоспірозний анатоксин
D. Лептоспірозна рекомбінантна вакцина
Е. Лептоспірозна хімічна вакцина
9. У хворого під час чергового нападу гарячки взято мазок крові, зафарбовано за Романовським-Гімзою. При мікроскопії виявлено звивисті бактерії з 3-8 нерівномірними завитками. Які бактерії були виявлені?
А. Лептоспіри
В. Борелії
С. Спірили
D. Вібріони
Е. Трепонеми
10. Останніми роками спостерігається зростання захворюваності на хворобу Лайма. Який синдром є характерним для цієї хвороби при поверхневих ураженнях?
А. Папульозна висипка
В. Везикульозна висипка
С. Твердий шанкр
D. М’який шанкр
Е. Мігруюча еритема
