Література.

1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2002.-С. 409-412.

2.Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2004.-С. 374-377.

3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П.,2000.-С. 394-403.

4. П'яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією.-К., 1992.-С. 211-213.

5. Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. - К.,1986.-С. 107-109.

Заняття 8.

Тема. Мікробіологічна діагностика дифтерії.

Контрольні питання.

1. Морфо-тинкторіальні особливості патогенних коринебактерій.

2. Основні біовари збудників дифтерії та їх властивості.

3. Диференціація збудників дифтерії від дифтероїдів.

4. Характеристика токсину, генетичні основи токсигенності та методи визначення токсину in vivo і in vitro.

5. Епідеміологія, патогенез, характер імунітету при дифтерії.

6.Методи мікробіологічної діагностики дифтерії та бактеріоносійства.

7. Препарати для діагностики, профілактики та лікування дифтерії.

Практичні навики.

1. Вміти дослідити морфо-тинкторіальні властивості збудника.

2. Вміти оцінити здатність збудника до токсиноутворення.

3.Вміти диференціювати збудника дифтерії від дифтероїдів за їх біохімічними властивостями.

4.Вміти скласти схему мікробіологічної діагностики дифтерії.

5. Вміти підібрати препарати для активно-пасивної імунізації при лікуванні дифтерії. Пояснити склад препаратів та спосіб введення.

Тестові завдання.

1. Лікар-отоларинголог при огляді хворого відмітив гіперемію, значний набряк мигдаликів з сірим нальотом на них. При мікроскопії нальоту було виявлено грампозитивні палички розташовані під кутом одна до одної. Про яке захворювання слід думати?

А. Назофарингіт

B. Ангіна

C. Скарлатина

D. Дифтерія

E. Епідемічний паротит

2. В мазках із зіву хворого з підозрою на дифтерію при фарбуванні за Нейсером виявлені тонкі палички жовтого кольору із синіми зернами на кінчиках (фарбування), які розміщуються під кутом одна до одної. На підставі означеної мікроскопічної картини можна говорити про:

А. Присутність непатогенних коринебактерій

В. Присутність патогенних коринебактерій

С. Відсутність патогенних коринебактерій

D. Присутність C. xerosis

Е. Присутність C. pseudodiphthericum

3. У хворої дитини з підозрою на дифтерію було взято на дослідження наліт із слизової оболонки зіву. Приготовано та пофарбовано мазок. При мікроскопії виявлено жовті палички з темно-синіми потовщеннями на кінцях. Який структурний елемент мікробної клітини визначається у виявлених мікроорганізмах?

А. Спори

В. Плазміди

С. Капсула

D. Зерна волютину

E. Джгутики

4. Дитині віком 2 роки, яка була у контакті з хворим на дифтерію, внутрішньошкірно в ділянці передпліччя введено дифтерійний токсин в дозі 1/40 Dlm для морської свинки. З якою метою введено дифтерійний токсин дитині?

A. Для перевірки наявності протидифтерійного антибактеріального імунітету.

B. Для створення активного імунітету.

C. Для створення пасивного штучного імунітету.

D. Для виявлення стану алергії.

E. Для перевірки наявності протидифтерійного антитоксичного імунітету.

5. У зв’язку з випадком дифтерії виникла необхідність провести запобіжні щеплення в студентській групі. Який препарат слід використати для створення штучного активного імунітету?

A. Антидифтерійну сироватку

B. Дифтерійний анатоксин

C. Специфічний імуноглобулін

D. Вакцина АКДП

E. Вакцина з вбитих бактерій

6. В закритому колективі виникла необхідність перевірити стан імунітету проти дифтерії, щоб обгрунтувати необхідність вакцинації. Які дослідження слід провести?

A. Перевірити медичну документацію щодо вакцинації

B. Перевірити членів колективу на носійство палички дифтерії

C. Встановити рівень антитіл проти дифтерійної палички

D. Встановити титр антитоксинів в РНГА

E. Перевірити стан імунітету щодо дифтерійної палички

7. Для визначення токсигенності дифтерійних паличок на щільне поживне середовище поклали смужку фільтрувального паперу, просякнутого антитоксичною дифтерійною сироваткою, а поряд з нею посіяли у вигляді бляшок культуру досліджуваних мікроорганізмів та відомий токсигенний штам. Якщо культури продукують екзотоксин, то спостерігаємо:

А. Лінії преципітації, що перехрещуються

В. Лінії преципітації, що зливаються

С. Зони дифузного помутніння

D. Відсутність ліній преципітації

Е. Кільце преципітації

8. Для визначення напруженості протидифтерійного імунітету у щеплених використали реакцію пасивної гемаглютинації. Чим необхідно сенсибілізувати еритроцити, щоб виготовити діагностичний препарат для вказаної реакції?

А. Дифтерійним анатоксином

В. Антигенами дифтерійної палички

С. Дифтерійним антитоксином

D. Протидифтерійною сироваткою

Е. Гемолітичною сироваткою

9. Хворому на дифтерію необхідно терміново ввести антитоксичну сироватку. Як запобігти виникненню анафілактичного шоку, якщо алергічна проба на сироватку позитивна?

А. Сироватку треба вводити лише після десенсибілізації за Безредко

В. Сироватку вводити не можна взагалі

С. Сироватку треба вводити лише довенно

D. Сироватку треба вводити лише дом’язево

E. Сироватку слід вводити лише разом з дифтерійним анатоксином.

10. З метою активної профілактики дифтерії, правця і коклюшу застосовується вакцина АКДП. Вкажіть, який компонент, що входить до складу цієї вакцини, забезпечує захист від дифтерії?

A. Інактивована С. diphteriae

B. Aнатоксин С. diphteriae

C. Aнатоксин C. tetani

D. Інактивована B. pertussis

E. Атенуйована С. diphteriae

Література.

1. Борисов. Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2001. – С. 432-436

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2004. – С. 440-449.

3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – С.-П., 1998. – С. 406-412

4. П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. К., 1992. – С. 286-292

5.Кривошеин Ю.С.и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. К., 1986. - С. 160-168, 154-160.

Заняття 9.

Тема. Мікробіологічна діагностика туберкульозу.

Контрольні питання.

1. Класифікація мікобактерій. Збудники туберкульозу.

2.Особливості культивування збудників (живильні середовища). Культуральні властивості.

3. Фактори патогенності мікобактерій туберкульозу.

4 Епідеміологія та патогенез туберкульозу. Значення соціальних факторів в розвитку туберкульозу.

5. Мікробіологічна діагностика туберкульозу. Експрес-методи. Сучасні методи.

6. Імунітет при туберкульозі та методи його оцінки.

7. Препарати для лікування, діагностики та специфічної профілактики. Антибіотикорезистентність збудника туберкульозу – проблема сучасної медицини.

Практичні навики.

1. Засвоїти методи мікроскопічної діагностики мазків від хворих.

2. Вміти оцінити результат проби Манту.

3. Вміти підібрати хімічні препарати антимікобактеріальної дії.

Тестові завдання.

1. В бактеріологічній лабораторії при мікроскопії мазків із мокроти хворого на туберкульоз, зафарбованих за методом Ціля-Нільсена, виявлені палички червоного кольору. Яку властивість туберкульозних паличок встановлено?

А. Стійкість до спиртів

В. Стійкість до лугів

С. Стійкість до кислот

D. Чутливість до кислот

Е. Правильні відповіді А, В, С

2. У дитини 7 років вперше була виявлена позитивна проба Манту на туберкулін. Про що свідчить її результат?

А. Про захворювання на туберкульоз

В. Про інфікування паличкою Хансена

С. Про проведене раніше щеплення БЦЖ

D. Про раніше проведеній пробі Манту

Е. Про інфікування туберкульозною паличкою

3. При мікробіологічному дослідженні мокроти, яка була взята у хворого із підозрою на туберкульоз, приготували препарат та пофарбували його за Цілем-Нільсенем. Яка мікроскопічна картина буде підтверджувати передбачуваний діагноз?

А.Паличкоподібні мікроорганізми у вигляді ланцюжків фіолетового кольору

В. Мікроорганізми з ядром рубіново-червоного кольору та блакитною цитоплазмою

С. Червоного кольору бактерії на білому тлі

D. Тонкі бактерії червоного кольору на яскравому блакитному тлі

Е. Паличкоподібні мікроорганізми червоного кольору на зеленому тлі

4. З допомогою якого тесту можна віддиференціювати Mycobacterium tuberculosis від інших мікобактерій?

А. За виділенням уреази.

В. За забарвленням за Цілем-Нільсенем.

С. За пігментоутворенням.

D. За гідролізом фтіонової кислоти.

E. За утворенням ніацину

5. У лабораторію поступило харкотиння хворого на туберкульоз. Який метод фарбування слід використати для виявлення збудників туберкульозу?

A. Грам-Синьова

B. Ціля-Нільсена

C.Гімзи-Романовського

D.Буррі-Гінса

E.Нейссера

6. При мікробіологічному дослідженні мокроти хворого за методом Прайса в мазках виявлено паличкоподібні бактерії червоного кольору, які утворюють звивисті тяжі. Яка речовина обумовлює таке склеювання цих бактерій та їх ріст у виді джутів?

А. Фтіонова кислота (фосфатид)

В. Альттуберкулін

С. Корд-фактор

D.Туберкулостеаринова кислота

E.РРД

7. При медичному обстеженні учнів 1 класу була проведена проба Манту. Із 35 учнів у 15 проба Манту була від’ємною. Що необхідно зробити дітям з від’ємною пробою Манту?

А. Ввести антитоксичну сироватку

В. Провести вакцинацію

С.Ввести антирабічну вакцину

D.Зробити повторну пробу

E.Досліджувати сироватку крові

8. Хворому було поставлено діагноз “Туберкульоз” та призначено лікування. Який препарат належить до групи протитуберкульозних?

А. Левоміцетин

В. Еритроміцин

С. Ізоніазид

D. Гентаміцин

Е. Хлорамфенікол

9. Яким методом можна визначити присутність корд-фактора у Mycobacterium tuberculosis?

А. Спостерігаючи в мазку із мокроти палички, що розміщені під кутом

B. Спостерігаючи ріст бактерій в мікро культурі у вигляді джгутів та кіс

С. При фарбуванні за Грамом

D. При фарбуванні за Цілем-Нільсенем

E. При фазо-контрастній мікроскопії

10. У мазках, які були виготовлені з сечі хворого на туберкульоз нирок мікобактерій не виявлено. Яким методом можна підвищити ймовірність виявлення мікобактерій в сечі?

А.Мікроскопія в темному полі

В. Прайса і Школьникової

С. Гомогенізації та флотації

D. Мікроскопія препаратів, пофарбованих за Цілем-Нільсенем

Е. Мікроскопія нативних мікропрепаратів