Література.

1. Борисов. Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2002. – С. 459-469.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2004. – С. 476-484.

3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – С.-П., 1998. – С. 481-491.

4. П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. К., 1992. – С. 294-307.

5. Кривошеин Ю.С.и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. К., 1986. - С. 171-180.

Заняття 14.

Тема. Клінічна мікробіологія.

Контрольні питання.

1.Правила забору клінічного матеріалу для мікробіологічних досліджень.

2. Умовно-патогенні мікроорганізми - збудники опортуністичних інфекцій. Основні види, їх біологічні особливості.

3. Особливості мікробіологічної діагностики опортуністичних інфекцій. Методи досліджень, що використовуються в клінічній мікробіології.

7. Методи експрес-діагностики, призначення, діагностична цінність.

8. Діагностика дисбактеріальних станів.

9. Роль опортуністичних мікроорганізмів у розвитку внутрішньо лікарняних інфекцій.

7. Схема дослідження крові та оцінка результатів.

8. Схема дослідження сечі та оцінка результатів.

11. Схема дослідження при інфекціях нижніх дихальних шляхів та оцінка результатів. 10

10. Схема дослідження спинно-мозкової рідини та оцінка результатів.

11. Схема дослідження виділень жіночих статевих органів та оцінка результатів.

12.Схема дослідження вмісту шлунково-кишкового тракту та оцінка результатів.

13. Схема досліджень ран та ексудатів і оцінка результатів.

14. Значення лабораторних даних для лікаря-клініциста, лікаря-епідеміолога.

Практичні навики.

1. Вміти визначити доцільність проведення клініко-мікробіологічних досліджень.

2. Вміти скласти схему мікробіологічного дослідження в залежності від виду клінічного матеріалу.

3. Вміти оцінити результати дослідження випорожнень при дисбактеріозі кишечника.

4. Вміти виявити Pseudomonas aeruginosa та Klebsiella pneumoniae в бактеріальних посівах та визначити чутливість культур до антибіотиків.

Тестові завдання.

1. Основна мета лабораторних досліджень для лікаря полягає у встановленні:

А. Етіологічного фактора

В. Антибіотикочутливості

С. Фаготипу збудника

D. Відповіді А, С – вірні

Е. Відповіді А, В - вірні

2. Який мікроорганізм належить до умовно-патогенних?

А. Staphylococcus aureus

B. Streptococcus pneumoniae

C. Proteus vulgaris

D. Vibrio cholerae

E. Yersinia pestis

3. Що означає термін “ятрогенні хвороби”?

А. Хвороби, викликані рикетсіями

В. Хвороби, викликані клостридіями

С. Хвороби, викликані коками

D. Хвороби, викликані ентеробактеріями

Е. Хвороби, викликані медичними втручаннями

4. До лікаря звернувся хворий з карбункулом в ділянці шиї. При мікроскопії препарату-мазку з гною, зафарбованого за Грамом, виявлено грампозитивні стрептококи. На яке середовище необхідно зробити посів з метою виділення ймовірного збудника?

А. М’ясо-пептонний агар

В. 5% кров’яний агар

С. Жовтково-соляний агар

D. Шоколадний агар

Е. Вісмут-сульфіт-агар

5. При мікроскопічному дослідженні нальоту зі слизової піхви виявлено грам позитивні мікроорганізми овально подовженої форми, які утворювали ланцюжки. На яке середовище необхідно зробити посів, щоб виділити ймовірного збудника?

А. Середовище Левіна

В. Середовище Окельницького

С. Середовище Вільсона-Блера

D. Середовище Сабуро

Е. Середовище Ендо

6.У лікарню було госпіталізовано хворого з підозрою на черевний тиф. На яке середовище необхідно спочатку посіяти кров із вени для виділення гемокультури?

А. Цукровий бульйон

В. Жовчний бульйон

С. Селенітовий бульйон

D. М’ясо-пептонний бульйон

Е. Бульйон із сечовиною

7. Які методи відносяться до методів експрес-діагностики в клінічній мікробіології?

А. Бактеріоскопічний

В. Бактеріологічний

С. Люмінісцентна мікроскопія

D. Імуно-ферментний аналіз

Е. Шкірно-алергічний

8. Який метод вважають найбільш оптимальним при діагностиці бактеріє мій?

А. Фарбування за Грамом

В. Повторний посів на кров’яний агар

С. Центрифугування

D. Взяття серійних гем окультур

Е. Реакція зв’язування комплементу

9.За яким показником визначають ступінь бактеріурії?

А. Кількість стафілококів

В. Кількість стрептококів

С. Кількість нейсерій

D. Кількість колонієутворюючих одиниць

Е. Кількість фузобактерій

10. Що важливо враховувати при встановленні етіологічної ролі мікроорганізмів, виділених з випорожнень?

А. Кількісну оцінку різних видів в асоціаціях мікроорганізмів

В. Перевагу даного виду в асоціації мікроорганізмів

С. Присутність в осередку нетипових мікроорганізмів

D. Відповіді А та С - вірні

Е. Відповіді А, В, С – вірні