143.Сутність державного кредиту як фінансової категорії. Що спільного і в чому відмінності між державним і банківським кредитом?

Державний кредит(ДК)- сукупність економічних відносин, що виникають між державою(як кредитором так і позичальником) і фізичною, юридичною особами, урядами інших країн, міжнародними фінансово-кредитними установами та організаціями щодо залучення та використання тимчасово вільних кредитних ресурсів. ДК за джерелами формування ресурсів:внутрішній та зовнішній кредити, що призводить до формування внутрішнього та зовнішнього державного боргу. ДК являє собою доволі специфічну ланку державних фінансів. Він не має ні окремого грошового фонду (кошти, що мобілізуються з його допомогою, проходять, як правило, через бюджет), ні відокремленого органу управління. Разом з тим він характеризує особливу форму фінансових відносин держави і тому виділяється в окрему ланку. ДК безпосередньо пов’язаний з бюджетним дефіцитом, будучи джерелом його покриття. В окремих випадках з його допомогою можуть мобілізовуватися кошти у фонди цільового призначення чи під цільові проекти. Крім того, до системи ДК належать позики, що надаються під державні гарантії та на поповнення валютних резервів центрального банку від МВФ. ДК може мати дві форми: ощадна справа і державні позики.Ощадна справа належить доДК , якщо залучені кошти спрямовуються в доходи бюджету. Однак, як правило, ощадні банки незалежно від форми власності діють на комерційних засадах і мобілізовані кошти формують їхні кредитні ресурси. Частина цих ресурсів може спрямовуватись на придбання державних цінних паперів і тому належати до державного кредиту. Державні позики є основною формоюДК. За правовим оформленням розрізняють державні позики, що надаються на підставі угод і забезпечені випуском цінних паперів. Угодами оформляються, як правило, кредити від урядів інших країн, міжнародних організацій та фінансових інституцій. З допомогою цінних паперів мобілізуються кошти на фінансовому ринку. Як економічна категорія ДК поєднує в собі фінансові та кредитні відносини. Як ланка фінансової системи він обслуговує формування і використання централізованих грошових фондів держави. ДК є зворотним, терміновим і платним. ДК як фінансова категорія виконує три функції: розподільну, регулювальну і контрольну. Через розподільну функцію ДК забезпечується формування централізованих грошових фондів держави або їх використання на принципах строковості, платності і повернення. Сутність регулювальної функції ДК виявляється в тому, що, вступаючи в кредитні відносини, держава впливає на стан грошового обігу, рівень процентних ставок на ринку грошей і капіталів, на виробництво і зайнятість. Контрольна функція ДК органічно переплітається з контрольною функцією фінансів. Однак вона має свої специфічні особливості, породжені особливостями даної категорії: 1) ця функція тісно пов’язана з діяльністю держави і станом централізованого фонду грошових коштів; 2) охоплює рух вартості в двосторонньому порядку, оскільки передбачає повернення і відшкодування отриманих коштів; 3) здійснюється не тільки фінансовими структурами, а й кредитними установами. Разом з тим між ДК та банківським кредитом, як класичною формою кредитних відносин, існують суттєві відмінності. Банківський позиковий фонд використовується для кредитування підприємств з метою забезпечення безперебійності процесу розширеного відтворення і підвищення його ефективності.Кредити можуть одержувати й приватні особи. Відмітною рисою банківського кредитування суб’єктів господарювання є продуктивне використання позичкового фонду (або з метою розвитку соціальної інфраструктури виробничих колективів). Використання кредитних ресурсів як капіталу створює умови для погашення кредиту і виплати процентів за рахунок збільшення вартості додаткового продукту. Коли ж мова йде проДК, то отримані через державну позику кошти надходять у розпорядження органів державної влади, перетворюючись в їх додаткові фінансові ресурси. Вони використовуються, як правило, на покриття бюджетного дефіциту. Джерелом погашення державних позик і виплати процентів за ними виступають кошти бюджету.

1