1.Що є предметом фінансової науки? Суб’єкти і об’єкти фінансових відносин на різних рівнях економічної системи. Наведіть приклади фінансових відносин і дайте відповідні пояснення.

Фінанси — сукупність грошових відносин, пов’я­заних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та з обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства.

Предметом науки про фінанси є сукупність фінансових відносин на різних рівнях економічної системи: загальнодержавному (макрорівень), регіональному (рівень адміністративно-територіаль­них одиниць) і на рівні окремих суб’єктів господарювання (мікрорівень). Окремо виділяються міжнародні фінанси. Фінансові відносини, відображаючи рух вартості від одного суб’єкта до іншого, характеризують обмінні, розподільні і перерозподільні процеси і проявля­ються у грошових потоках.

Об'єктами даних відносин є національне багатство і вироблений ВВП. ВВП, як об'єкт фінансових відносин, характеризує нормальну фінансову ситуацію: суспільство розподіляє і відповідно споживає чи нагромаджує те, що воно створює. За умов, коли об'єктом фінансових відносин виступає національне багатство, для формування доходів використовується те, що створене попередніми поколіннями або дане природою.

Суб'єктами фінансових відносин виступають підприємства, громадські організації, державні органи управління, держава в цілому й населення країни. Вони виконують важливу роль у забезпеченні руху відповідної грошової маси від низових ланок виробництва до центру й навпаки.

Макрорівень – сфера економічних відносин, що пов’язана з формуванням, розподілом, використанням централізованих фондів грошових коштів в державі.

Мікрорівень – грошові відносини, що пов’язані з формуванням, розподілом та використанням децентралізованих фондів грошових коштів суб’єктів господарювання та домогосподарств.

2.Визначте об’єкти і суб’єкти фінансових відносин мікро- і макрорівнів. В чому особливості цих відносин та взаємозв’язок між ними.

Фінанси — сукупність економічних відносин, пов'язаних з формуванням, розподілом і використанням центр. і децентр. фондів гр. коштів з метою виконання функцій й завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення. Предметом науки про фінанси є фінансові відносини, які виникають на всіх рівнях господарювання: Загально-державному (мікрорівні) Регіональному(рівень адміністративно - територіальних одиниць)- місцеві органи Макрорівні (рівень суб‘єктів господарювання) Міжнародному рівні- міжнародні суб’єкти господаювання: інститути і уряди

Об'єктами даних відносин на мікро рівні є національне багатство(вартість нагромаджених у країні матеріальних цінностей та залучених у виробництво природних ресурсів) і вироблений ВВП(додана вартість вироблена у країні товаровиробниками товарів, робіт, послугу поточному році) на макро рівні. Розподіл ВВП є необхідною передумовою забезпечення безперервності виробництва. Фінанси виконують роль сполучної ланки між кількома виробничими циклами, без них неможливе відтворення виробництва — ні просте, ні розширене. Тому, з одного боку, розподіл ВВП є закономірною необхідністю. З іншого боку, саме ВВП як об’єкт фінансових відносин характеризує нормальну фінансову ситуацію: суспільство розподіляє і відповідно споживає чи нагромаджує те, що воно створює.

За умов, коли об’єктом фінансових відносин є націо­нальне багатство, для формування доходів використовується те, що створене попередніми поколіннями або дане природою. Закономір­ним таке явище можна назвати тільки в тому разі, коли існують зайві основні засоби чи матеріальні ресурси, які не використовуються, а також коли є значні запаси природних ресурсів, що перевищують потреби даної країни. В інших випадках розпродаж національного багатства означатиме звичайне «проїдання» ресурсів. У свою чергу, це може бути викликане економічною чи фінансовою кризою, коли іншого виходу практично не існує, чи безвідповідальною фінансовою політикою.

Суб'єктами фінансових відносин на мікро рівні виступають підприємці, робітники і службовці,а на макрорівні - держава. Права підприємців та робітників і службовців відображають їх незаперечні права власності на вироблений ВВП. У рамках державного сектора економжи такі самі права власності належать державі, яка виступає в даному випадку звичайним підприємцем.