Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1234567.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
338.94 Кб
Скачать

23.Співвідношення типу і форми держави

Тип держави - це сукупність істотних ознак, властивих державам єдиної суспільно-економічної формації.

В основі поділу держав на типи лежать економічні відносини: 1) відносини з виробництва матеріальних благ; 2) способи розподілу матеріальних благ; 3) способи споживання матеріальних благ.

Існують 2 класи:

Експлуатуючі й експлуатовані (базуючись приватній власності)

Держава являє собою знаряддя за допомогою якого пануючий клас зміцнює своє панування. Тому кожній формі експлуатації відповідає визначений тип держави і права: рабовласницький, феодальний, буржуазний.

Рабовласницька держава. Держава - монархія, республіка (аристократична, демократична)

Типологія держав тісно зв'язана з поняттям форми держави. Особливості кожного конкретного типу держави встановлюються на основі аналізу його організаційного пристрою, методів здійснення державної влади.

Чіткого співвідношення між типом і формою держави немає. З однієї сторони в межах держави того самого типу можуть зустрічатися різні форми організації і діяльності державної влади, а з інший держави різного типу можуть мати однакову форму. Своєрідність конкретної форми держави будь-якого історичного періоду визначається насамперед ступенем зрілості суспільства і державного життя, задачами і цілями, що ставить перед собою держава. Іншими словами, категорія форми держави безпосередньо залежить від його змісту і визначається їм.

24.Поняття форми держави та її елементи

форма держави — це взяті в єдності способи органі­зації державної влади, її устрою і методів її здійснення. Це ви­роблена юридичною і політичною науками категорія, що відбиває сукупність і взаємообумовленість трьох найважливіших сторін організації державної влади.

Форма держави - складне суспільне явище, що містить у собі три взаємозалежних елементи: форму правління, форму державного устрою і форму державного режиму.

Форма правління являє собою структуру вищих органів державної влади, порядок їх утворення і розподіл компетенції між ними. По ознаках форми державного правління підрозділяються на: - монархічні ( одноособові, спадкоємні); - республіканські ( колегіальні, виборні)

Форма державного устрою - це національна й адміністративно-територіальна будівля держави, що розкриває характер, взаємин між його складовими частинами, між центральними і місцевими органами державного керування, влади. За формою державного устрою всі держави можна підрозділити на три основні групи : - унітарне; - федеративне; - конфедеративне.

Форми державного режиму - являють собою сукупність способів і методів здійснення влади державою. Державний режим - найважливіша складова частина політичного режиму, що існує в суспільстві. Держав

ні режими можуть бути демократичними й антидемократичними (тоталітарні, авторитарні, расистські)

25. Чинники, що обумовлюють різноманітність державних форм в межах одного і того ж типу держави.

Тип держави - це сукупність істотних ознак, властивих державам єдиної суспільно-економічної формації.

В основі поділу держав на типи лежать економічні відносини: 1) відносини з виробництва матеріальних благ; 2) способи розподілу матеріальних благ; 3) способи споживання матеріальних благ.

Фактори, що визнач-ть тип держ.

Історичні типи держави:

1) формаційний підхід – заснован на марксистському вченні про зміну сусп-но-екон формацій (їх базіс – тип виробничих відносин), кожній з яких відповідає свій історичн тип держ. Рабовластницькій сусп-екон формації відповідає рабовластн тип держави, феодальній – феодальний, бурж – буржуазний.

2) Цивілозований – поділяє на первинні та вторинні держ. Первинні (віднесені держави – старосхідне, рімське, середньовікове)– хар-на командно-адмін орг-ція держ влади, централ-ція держ влади і відс-ть участі нас-ня в упр-ні.Держава як інститут виник для задоволення потреб сусп-ва. На початкових етапах розвитку держави держава співпадала з сусп-вом (Греція, Афінська демократія). Вторинні – д, в яких почало формув-сь право (з 18 ст.).

Х-ром відносин між сусп і д визначається тип д: демократична, правова, соціальна.

Сусп-во, яке звільнилось від диктату держ, і в якому створені демократ інсти-ти, можл-ть розвитку об’єд-нь гр-н, політ партій, контроль за владою, участь народу во владі, ринк відносини, наявні всі форми власності – громадянське сусп-во (найб досконале сусп-во): рівні засоби мас інф-ції, доступ гр-н до інф-ції.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]