83.Англо-американська правова сім'я (система загального права).

Англо-американський тип правових систем-це сукупність національних правових систем, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися на основі судового прецеденту, що домінує серед інших юридичних джерел права.

Основні ознаки:

1.виник в англії

2.право структурно поділяється на загальне право і право справедливості, статутне(парламентське)

3.основним джерелом права є судовий прецедент-ця ознака дає підставу називати цю сімю правових систем прецедентною

4.обовязкові судові прецеденти створюються вищими судовими інстанціями. Нижчі суди не створюють прецедентів

5.судові прецеденти мають казуїстичний характер, тоді як норми статутів-загальний

6.статутам за формально-юридичним змістом надан вища юридична сила.

7.використовуються конституційні звичаї і правові доктрини як джерела права

8.відсутній поділ права на приватне і публічне та суворий поділ права за галузями

9.відсутній дуалізм права-поділ на цивільне і торговельне

10.проводиться консолідація судових прецедентів і законів, тоді як майже повністю відсутні кодифіковані галузі права.

11.досконалою є процесуальна техніка(система доказів) та самобутньою.

84. Поняття, основні періоди формування, своєрідність понятійного апарату.

Понятійний склад юриспруденції можна структурувати за різними принципами. Наприклад, традиційно це здійснюється за належністю понять до галузевих наук і до загальної теорії права. Поняття поділяють на фундаментальні і прикладні, абстрактні і конкретні, закріплені у законодавстві і незакріплені тощо .    Предметну організацію загальної теорії права як конструкцію «понятійних рядів» розглянув А.М.Васильєв, який виділив чотири основні варіанти зміни понятійного апарату теорії права: «1) формування нових правових категорій; 2) уточнення, поглиблення і розвиток наявних категорій права; 3) відгалуження від теорії права категорій, що не відповідають її логічному рівневі; 4) відхилення застарілих категорій і таких, що себе вичерпали».

 Мабуть, найпростішим способом виникнення юридичних понять можна вважати проходження у професійній рефлексії юридичного явища від простого знакового заміщення до власне поняття як знаннєвої конструкції. Тут ми виходимо з уявлення про виникнення епістемологічних одиниць у процесі пізнавальної діяльності через операції знакового заміщення об’єкта і «переведення» його в ідеальний предметний план. Цей процес на першому етапі поєднується з юридичною діяльністю, юридичною практикою і відокремлюється від неї внаслідок професійної рефлексії, дослідження права. Тому першо- початкове знакове існування юридичного явища можна уявити, наприклад, у формі простої номінації, тобто привласнення «імені» тій або іншій дії, становищу, станові тощо як юридично значущому. На цьому етапі таке усвідомлення явища, не опосередковане жодними рефлексіями, є простим окресленням певних подій або дій. У філософській літературі такий спосіб називають утворенням понять на основі безпосереднього ототожнення предметів. Для гуманітарних наук це скоріше виняток, аніж правило. Власне наукового значення таке найменування не має, оскільки, так би мовити, «склеєне» з самою дією, не виділене з неї.