- •17.Формаційний та цивілізаційний підходи при дослідженні та визначенні історичних типів держави
- •21.Сутність держави та її еволюція
- •22.Класове і загально соціальне в сутності держави
- •23.Співвідношення типу і форми держави
- •24.Поняття форми держави та її елементи
- •25. Чинники, що обумовлюють різноманітність державних форм в межах одного і того ж типу держави.
- •26. Форма правління в Україні згідно з Конституцією 1996 р., її формальні (юридичні) ознаки.
- •27. Особливості державного устрою в Україні та їх закріплення в Конституції 1996 року.
- •28. Співвідношення політичного режиму з соціальною сутністю й формою держави.
- •29. Залежність методів здійснення державної влади від широчини соціальної бази.
- •32. Політичний режим України.
- •33. Поняття механізму д, та його співідношення з державним апаратом
- •34. Принципи організації і діяльності державного апарату: служіння народу, пріоритет прав і свобод людини, демократизм.
- •35. Законність, відповідальність, підконтрольність.
- •36. Конституційне закріплення принципів організації і діяльності державного апарату в Україні.
- •37. Поділ влади - фундаментальний конституційний принцип організації і діяльності державного апарату.
- •38. Розподіл повноважень і механізм взаємних стримань і противаг як основні
- •39. Система державних органів в Україні згідно з конституцією 1996 року.
- •Державні органи та органи місцевого самоврядування.
- •Поняття суспільства в широкому та вузькому сенсах.
- •43.Місце та роль держави в суспільстві
- •44. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства
- •Ідея людини як наріжний камінь громадянського суспільства.
- •46.Взаємозв'язок громадянського суспільства і правової держави. Еволюція ідеї правової держави і сучасне її розуміння.
- •47.Два основних принципи (два боки сутності) правової держави: соціально - змістовний та формально-юридичний.
- •48.Основні етапи, тенденції і перспективи розвитку права і держави в громадянському суспільстві.
- •49.Співвідношення і взаємозв'язок права і держави.
- •50.Поняття правової держави
- •52.Соціальна правова держава: поняття та шляхи формування в умовах подальшого реформування суспільних відносин в Україні.
- •53.Поняття і сутність права, формальний та змістовний боки сутності права.
- •54.Основні підходи до сутності права: класовий та загальносоціальний.
- •55.Релігійний, національний, расовий та інші підходи до сутності права.
- •56.Багатоаспектність і варіативність сутності права в залежності від історичних умов розвитку.
- •57.Праворозуміння та його значення для процесу пізнання права.
- •58.Теорія природного права
- •59.Історична школа права
- •60.Позитивістська та нормативістська теорії права
- •61.Психологічна теорія права
- •62. Соціологічна теорія права
- •63.Класова теорія права
- •64.Поняття та ознаки права
- •65.Обов'язкова відповідність права загальнолюдським принципам гуманізму,демократії,справедливості
- •66.Матеріальна обумовленість права.
- •67.Держава як гарант права.
- •68. Право як міра соціальної свободи і рівності
- •69. Право як соціальна цінність
- •70.Власна, інструментальна та загальнолюдська цінність права.
- •71. Поняття принципів у праві, критерії їх класифікації.
- •74.Загальноправові, міжгалузеві принципи.
- •75.Принципи галузей та інститутів права.
- •77.Правова система суспільства: поняття та структура.
- •78. Правова система як комплексна оцінка юридичної сфери життя конкретного суспільства.
- •79. Правові системи в широкому сенсі (сім'ї національних правових систем).
- •80.Критерії класифікації та типології правових систем.
- •81.Романо-германська правова сім'я та її характеристика за історичними періодами формування, ієрархією джерел права.
- •82. Місце нормативних актів та судової практики в системі джерел (форм) права.
- •83.Англо-американська правова сім'я (система загального права).
- •84. Поняття, основні періоди формування, своєрідність понятійного апарату.
- •85. Особливості, що відрізняють сім'ю загального права від інших правових систем світу.
71. Поняття принципів у праві, критерії їх класифікації.
Принципи права — це провідні засади, ідеї, які характеризують його зміст та визначають спрямованість правового регулювання; най-більш прийнятною є класифікація принципів права на загальносоціальні, що поширюють свою дію на усю систему права, та спеціально-юридичні принципи як галузеві, міжгалузеві, принципи окремих інститутів права.
Усі принципи права можна поділити на:
загальносоціальні
спеціально-соціальні (юридичні)
Загальносоціальні принципи права: економічні; соціальні; політичні; ідеологічні, морально-духовні та ін.
Спеціально-соціальні (юридичні) принципи права: • Загальні — своєрідна система координат, у рамках якої розвивається національна правова система, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї правової системи. Належать до всіх галузей права.
• Галузеві — своєрідна система координат, у рамках якої розвивається певна галузь права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї галузі.
Властиві конкретній галузі права (наприклад, принцип рівності сторін у майнових відносинах — у цивільному праві; рівності держав, поважання державного суверенітету, невтручання у внутрішні справи держави та ін. — у міжнародному публічному праві).
• Міжгалузеві — своєрідна система координат, у рамках якої розвиваються кілька відповідних галузей права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цих галузей. Властиві кільком спорідненим галузям права (наприклад, принципи гласності та змагальності сторін судового розгляду — в кримінально-процесуальному та цивільному процесуальному праві; принципи недоторканності власності, свободи економічної діяльності, свободи укладати договір, необхідності конкуренції та заборони монополізації — у підприємницькому та банківському праві).
Загальні принципи права:
72. Загальнолюдські принципи та їх закріплення у праві. Значення їх закріплення в Конституції України 1996 р.
Загальнолюдські принципи - це державні юридичні ідеали, які зумовлені певним рівнем всесвітнього розвитку, цивілізації, втілюють найкращі прогресивні здобутки правової історії людства і вказані в нормативно-правових документах. До цих принципів належать такі:
S в юридичному праві мусять бути закріплені та захищені основні права людини, міра свободи людей та інших об'єднань;
S юридична рівність однойменних суб'єктів перед державою і законом;
S взаємопов'язаність юридичних прав та обов'язків;
S функціонування в суспільному житті загально-дозвільних принципів, презумпції невинності особи тощо.
Конституція України є найважливішим правовим актом держави, основним її правовим документом, який виступає стабілізуючим чинником, серцевиною правових положень, навколо яких розвиваються законодавчі норми, що відносяться до різних галузей права. Кожне з окремих положень Конституції, кожна її норма може стати тією ланкою, з якої починається створення конкретних норм регулювання суспільних відносин або навіть правових інститутів.
73.Характеристика принципів гуманізму, народовладдя, справедливості, рівноправності, невідчуженості прав і свобод людини і громадянина, законності, демократії. Значення цих принципів у правовому регулюванні суспільних відносин.
Принцип гуманізму, тобто людинолюбства, розкриває одну з найважливіших ціннісних характеристик права, домінування у формуванні та функціонуванні правової системи природних не-відчужуваних прав людини. Це — право на життя, здоров'я, особисту свободу та безпеку, право на охорону своєї честі та репутації, недоторканність особи та ін.; створення всіх умов, необхідних для нормального існування та розвитку особи. Принцип справедливості означає, що право виступає як міра справедливості, як морально-правова домірність вкладеного та отриманого в усіх сферах життєдіяльності людини та їхнього правового забезпечення. Принцип справедливості містить у собі вимогу відповідності між практичною роллю різних індивідів (соціальних груп) у житті суспільства та їхнім соціальним становищем, між їхніми правами та обов'язками, злочином і покаранням, заслугами людей та їхнім суспільним визнанням. Принцип справедливості є важливим при вирішенні конкретних юридичних справ (приміром, при визначенні міри кримінального покарання). Він конкретизується у принципі рівності.
Принцип демократизму знаходить свій прояв у тому, що право та законодавство виражають волю народу, волю всіх і кожного, формуються через форми народовладдя: безпосередню та представницьку демократію.