16. Масиви записів мови Pascal

В практичних задачах записи частіше використовуються як складові частини масивів, списків, дерев та інших структур. Як приклад такого використання записів розглянемо задачу створення телефонного довідника. У цьому довіднику зберігається однотипний набір даних про всіх абонентів: телефонний номер, прізвище й адреса його власника. Отже, телефонний довідник містить набір записів, що мають однакову структуру. Тому найбільш природною формою зберігання інформації телефонного довідника буде масив записів.

Елементи масиву записів обробляються так само, як інші змінні типу запису, зокрема їх можна використовувати в конструкції with. При зверненні до полів запису, що є елементом масиву, застосовуються дві операції: індексування ([ ]) і доступу до компонента (.). Порядок запису символів згаданих операцій є таким:

<ім'я масиву записів>[<індекс компонента масиву записів>].<ім'я поля>

Якщо операція індексування [ ] застосовується до масиву, який є компонентом запису, то маємо синтаксичну конструкцію іншого вигляду:

<ім'я змінної типу запис>.<ім'я поля запису>[<індекс компонента масиву>].

17. Арифметичний вираз мови Pascal

Арифметичні вирази складаються з арифметичних констант, змінних функцій і операцій над ними.

При складанні виразів слід виконати наступні правила:

1. Записувати всі складові частини виразів в один рядок.

2. Використовувати дужки тільки одного типу (круглі). В правильно записаному виразі число відкритих дужок дорівнює числу закритих дужок.

3. Не можна записувати підряд два знака арифметичних операцій

4. Необхідно пам’ятати що обчислення зліва на право у відповідності з стандартом операції. Самою старшою являється операція обчислення значення функції. Потім ідуть операції множення і ділення. Операції додавання і віднімання мають самий низький авторитет.

18. Опис та виконання метки у мові Pascal

В мові Паскаль мітка – це ціле число від 1 до 9999. В мові Turbo Pascal дозволяється використовувати в якості міток ідентифікатори. Мітки використовуються з оператором goto. Використання міток не бажане.

19. Оператор присвоєння мови Pascal

змінні призначені для того, щоб описувати стани об'єктів, які моделюються у програмі. Надати значення змінній можна за допомогою оператора присвоєння або оператора виклику процедури введення значень.

Оператор присвоєння має такий вигляд:

<ідентифікатор>:=<вираз>;

Тут <і дентифікатор> — це ім'я змінної; знак присвоєння := - лексема, яку не слід плутати зі знаком операції порівняння (=).

За допомогою оператора присвоєння виконуються дії, які можна записати у вигляді такого алгоритму:

1. Обчислити значення виразу, записаного праворуч від символу присвоєння.

2. Надати обчислене значення змінній, позначеній ім'ям ліворуч від символу присвоєння.

Наприклад, якщо ім'я z оголошено як var z : integer, то оператор присвоєння z:=7*(3+1) спочатку обчислює значення 28, а потім записує його до комірок пам'яті, що відповідають змінній z. Після виконання оператора присвоєння змінна z має значення 28. Отже, оператор присвоєння дозволяє змінити поточне значення змінної.

Якщо у деякому виразі використовується змінна, яка ще не отримала значення, воно вважається невизначеним і позначається для числових типів нулем (для символьного типу — символом з ASCII-кодом О, для логічного типу — значенням false). У разі використання неоголошеної змінної, або змінної, що не належить поточній області видимості, компілятором буде видано помилку Error 3: Unknown identifier (Невідомий ідентифікатор).