10. Операції над рядками та рядкові вирази мови Pascal

У мові Pascal змінні типу string можна обробляти двома способами. Перший спосіб дає можливість розглядати рядок як цілісний об'єкт, другий — обробляти його як об'єкт, що складається з окремих символів, тобто з елементів типу char. Перший спосіб надає можливість за одну операцію присвоювати рядковій змінній значення рядка символів, виконувати об'єднання декількох рядків тощо. Другий спосіб забезпечує доступ до окремих символів рядка за їх індексами — аналогічно тому, як отримується доступ до елементів одновимірного масиву. Для доступу до символу рядка застосовують операцію індексування:

<ім'я змінної рядкового типу>[<індекс символу>]

Отже, розглянемо означені в мові Pascal операції над даними рядкового типу. Це такі операції, як присвоєння, об'єднання та порівняння рядків.

Присвоєння рядків

Вираз рядкового типу можна присвоїти змінній рядкового типу. Символи рядка, що є значенням рядкового виразу, присвоюються відповідним елементам змінної. Якщо довжина рядкового виразу більше загальної довжини змінної, присвоюються лише перші символи в межах означеної кількості. Під час операції присвоєння неявно модифікується нульовий елемент змінної, що набуває нового значення. Нехай змінна str означена як string[5]. Після присвоєння str:='Kiyv' значення символів рядка стануть такими: str[0]=chr(4), str[l]='K', str[2]='i', str[3]='y', str[4]=' v'. Якщо згодом виконати оператор присвоєння str: =' Ukraine', то символи 'nе' в рядку str будуть втрачені.

Об'єднання рядків

Над рядковими змінними означена операція об'єднання, або конкатенації, яка дозволяє дописати один рядок в кінець іншого. Ця операція позначається символом «+». Під час конкатенації рядків поточна довжина рядка, до якого приєднується інший рядок, збільшується на довжину рядка, що додається. Збільшення довжини об'єднаного рядка здійснюється тільки у заданих під час оголошення межах. Наступний приклад демонструє конкатенацію рядків та ситуацію, коли така операція виконується некоректно через накладені на загальну довжину рядка обмеження.

11. Прості типи даних у мові Pascal

Поняття типу даних є одним із фундаментальних понять програмування. Тип даних визначає:

• множину допустимих значень, яких може набувати змінна або константа зазначеного типу;

• множину допустимих операцій, що застосовуються до даних певного типу;

• спосіб зображення даних у пам'яті комп'ютера.

Якщо типи даних у мові Pascal класифікувати за будовою та властивостями відповідних даних, то можна виділити такі типи: прості, структуровані, посилальні, процедурні й об'єктні. Дані простих типів не містять у собі як складові елементи дані інших типів. Натомість дані структурованих типів — це об'єднання певної кількості елементів даних.

З іншого боку, за способом утворення розрізняють стандартні типи даних та типи даних користувача. Тип даних користувача створюється програмістом і діє в межах певної програми чи модуля, а стандартний тип даних є елементом мови програмування.

Ще один спосіб класифікації дає можливість виділити порядкові типи даних. Множина допустимих значень порядкового типу являє собою упорядковану послідовність, кожний елемент якої має свій порядковий номер.